У Світовій організації торгівлі (далі – СОТ) 5 та 7 червня 2023 року було проведено засідання, присвячене п’ятнадцятому Огляду торговельної політики Європейського Союзу. Члени СОТ мали можливість проаналізувати різні аспекти торговельної політики ЄС, дізнатися про зміни торговельного, економічного та інвестиційного режимів, що відбулися з часу проведення попереднього Огляду у 2020 році.
Обговорювалися два основні документи – звіти, підготовлені ЄС та Секретаріатом СОТ (документи WT/TPR/G/442 і WT/TPR/S/442), запитання, які становили торговельний інтерес для інших членів СОТ, а також надані ЄС відповіді. Всього ЄС було завчасно отримано близько 1600 письмових запитань від 42 членів СОТ, а безпосередньо під час засідання в обговоренні взяли участь представники 64 делегацій, у тому числі і від України.
У виступах зазначалося про те, що ЄС залишається бути одним із головних світових лідерів у торгівлі товарами та послугами, найбільшим іноземним інвестором, а також важливим торговельним партнером для багатьох держав, зокрема і для України. У цьому зв’язку наголошувалося на значному впливі змін у політиці ЄС на торговельну діяльність інших членів СОТ, особливо країн, що розвиваються, та найменш розвинених країн.
Як і для світової економіки, так і для економіки ЄС у період між оглядами основними викликами стали пандемія COVID-19 та агресивна російська війна проти України. У 2020 році тенденцію зростання (на 1,8 відсотка у 2019 році) було перервано падінням ВВП ЄС на 5,7 відсотка. Водночас заходи, вжиті на рівні ЄС та на національних рівнях його членів, успішна реалізація кампанії з вакцинації, адаптація підприємств та домогосподарств до ситуації з пандемією обумовили відновлення економіки вже у 2021 році (зростання на 5,4 відсотка). Проте повномасштабне вторгнення росії в Україну у 2022 році призвело до порушення глобальних ланцюгів поставок, викликало стрімке зростання цін на товари та інфляцію, посилило невизначеність і безпосередньо вплинуло на економіку ЄС через географічну наближеність до росії та України, залежність від імпортних енергоресурсів (насамперед російських), високу вразливість перед глобальними потрясіннями, пов’язаними з ланцюгами постачання. Очікується, що у 2023 році темпи зростання уповільняться до 0,3 відсотка (з 3,3 відсотка у 2022 році), з можливими рецесіями в окремих країнах-членах ЄС, проте у разі стабілізації ситуації з інфляцією та ланцюгами поставок можуть досягти 1,6 відсотка вже у 2024 році.
Слід зазначити, що торговельна політика ЄС базується на правилах багатосторонньої торговельної системи. У лютому 2021 року було прийнято нову торговельну стратегію ЄС “Відкрита, стала та рішуча торговельна політика” (“An Open, Sustainable, and Assertive Trade Policy”), яка ґрунтується на принципах відкритості та справедливості у торгівлі, проте передбачає необхідність впровадження концепції “відкритої стратегічної автономії”. Це означає, що розвиток багатостороннього співробітництва залишається пріоритетом ЄС, водночас за необхідності ЄС буде здійснювати захист своїх інтересів та цінностей самостійно. З метою імплементації цієї стратегії Європейською Комісією було підготовлено чисельні пропозиції щодо регламентів, деякі з яких вже прийнято, наприклад, регламенти про іноземні субсидії та про заходи, що можуть застосовуватися з метою захисту міжнародних торговельних угод.
Довідково: обсяги зовнішньої торгівлі товарами та послугами ЄС склали 6,3 трлн євро у 2021 році, що становило 21,5 відсотка у відношенні до ВВП. Частка ЄС у світовому експорті товарів та послуг становила 16,6 відсотка, а у світовому імпорті – 15,8 відсотків. У структурі торгівлі товарами ЄС домінує несільськогосподарська продукція (понад 90 відсотків в вартісному виразі). Одними із основних груп промислових товарів є машини, електричне, транспортне обладнання та хімічна продукція. Частка сільськогосподарської продукції становила близько 9 відсотків у структурі торгівлі товарами ЄС протягом останніх трьох років. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами ЄС у 2021 році суттєво зменшилося (до 56,8 млрд євро) за рахунок значного підвищення вартості імпорту, насамперед через зростання цін на продукцію паливно-енергетичного комплексу. Що стосується торгівлі послугами, то після значного падіння обсягів у 2020 році тенденція зростання відновилася у 2021 році (експорт – на 16 відсотків, імпорт – на 4 відсотки у порівнянні з 2020 роком), що призвело до збільшення сальдо зовнішньої торгівлі послугами до 122 млрд євро. Комп’ютерні, транспортні, фінансові, професійні та інші комерційні послуги є основними видами послуг у торгівлі ЄС. Головні торговельні партнери ЄС – Китай, Швейцарія, Велика Британія та США.
Учасники засідання вітали активну участь ЄС у діяльності СОТ, його лідерство у багатьох сферах, включаючи реформування СОТ, удосконалення системи вирішення спорів та досягнення багатосторонньої домовленості про тимчасовий апеляційний арбітраж, а також реалізацію спільних ініціатив, обговорень щодо взаємозв’язку торгівлі та охорони навколишнього природного середовища, посилення ролі жінок у міжнародній торгівлі тощо. Відзначалося, що ЄС є найбільшим донором технічної допомоги та програм розвитку потенціалу членів СОТ.
Згадувалося і про приділення значної уваги ЄС питанням лібералізації режиму торгівлі та розвитку дво- та багатосторонніх відносин шляхом укладення регіональних торговельних угод (на даний час ЄС укладено 44 такі угоди), угод про асоціацію, про партнерство та співробітництво, про повітряне сполучення, цифрове партнерство та захист особистих даних тощо.
Особливий інтерес членів СОТ викликали аспекти торговельної політики ЄС, пов’язані з питаннями охорони навколишнього середовища та зміною клімату. Високо оцінюючи амбітні цілі ЄС у цій сфері, деякі учасники наголошували на тому, що відповідні заходи не повинні призводити до створення бар’єрів у торгівлі, закликаючи ЄС забезпечити неухильне дотримання правил СОТ під час їх імплементації. Порушувалися запитання щодо Європейського зеленого курсу, зокрема стосовно механізму регулювання вуглецю на кордоні, змін у системах оподаткування та державних закупівель, положень нового Регламенту ЄС про обмеження імпорту товарів, пов’язаних із вирубкою лісів, тощо.
Як і під час попереднього Огляду, висловлювалися запитання щодо технічного регулювання, санітарних та фітосанітарних заходів з пропозиціями щодо завчасного інформування ЄС про зміни своєї політики для того, щоб інші члени СОТ мали можливість надавати коментарі та брати участь в обговоренні питань, пов’язаних з оцінкою відповідності, реалізацією Європейської стратегії стандартизації та зміною стандартів в рамках екологічних ініціатив. Повторювалися занепокоєння щодо максимально допустимих рівнів вмісту пестицидів, встановлених ЄС.
У багатьох делегацій виникали питання і щодо змін сільськогосподарської політики ЄС, стану реалізації реформ у цій сфері. Згадуючи скасування експортних субсидій, учасники засідання пропонували ЄС реформувати і систему внутрішньої підтримки у напрямі більшої орієнтації на ринкові умови та усунення перешкод у торгівлі. Зазначалося і про високі ставки та складність ввізних мит на сільськогосподарську продукцію.
Довідково: структура тарифних ставок ЄС майже не змінилася з часу проведення попереднього Огляду у 2020 році, і середня MFN ставка ввізних мит, що застосовується, становила 6,5 відсотка. Водночас в аграрному секторі ставки є в середньому втричі вищими, ніж на несільськогосподарську продукцію.
Високо оцінюючи лідерство ЄС у досягненні результатів щодо Угоди про субсидії у галузі рибальства, висловлювалися сподівання щодо продовження конструктивної роботи у напрямі реалізації необхідних заходів для вирішення проблем надлишкової потужності та надмірного вилову рибу.
Порушувалися також питання та занепокоєння щодо продовження застосування ЄС захисного заходу щодо сталевої продукції, прийняття нового Регламенту про іноземні субсидії, досягнення Глобальної домовленості щодо сталого розвитку сталі та алюмінію.
Водночас позитивно оцінювалися зміни у сфері інтелектуальної власності ЄС, включаючи запровадження нової унітарної патентної системи та розширення переліку продукції із статусом захищеного географічного зазначення.
Завчасно направлені запитання України стосувалися єдиної торговельної політики ЄС та застосування односторонніх заходів окремими його членами, механізму регулювання вуглецю на кордоні, тенденцій у торгівлі послугами, захисту прав інтелектуальної власності у цифровому середовищі, стану призначення координаторів цифрових послуг, змін у системі оподаткування, особливостей нової спільної сільськогосподарської політики, субсидування та інших аспектів торговельного режиму.
Зазначені питання були представлені делегацією України під час першого дня засідання. У виступі було висловлено вдячність ЄС за постійну підтримку та допомогу, що надаються у зв’язку з триваючою воєнною збройною агресією рф проти України, за визнання європейської перспективи та надання Україні статусу держави-кандидата на вступ до ЄС, за всі заходи, що вживаються для зниження спроможності країни-агресора продовжувати війну. Було акцентовано увагу на тому, що показники двосторонньої торгівлі залишаються високими завдяки тісній співпраці з ЄС, зокрема в рамках поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Згадувалося і про впровадження ЄС тимчасових заходів з лібералізації торгівлі, що доповнили торговельні преференції за Угодою про Асоціацію Україна-ЄС і допомогли українським експортерам витримувати тягар війни та зберегти динаміку українського експорту, дозволили підтримати виробництво та заклали основу для подальшої економічної інтеграції. У цьому зв’язку було висловлено сподівання на подальше розуміння ЄС та підтверджено готовність Української Сторони до співробітництва. До другого дня засідання Україною було направлено додаткове запитання до ЄС щодо підстав запровадження окремими його членами заборон на імпорт сільськогосподарської продукції.
Довідково: ЄС є найбільшим торговельним партнером для України. До повномасштабного вторгнення росії в Україну обсяги торгівлі між Україною та ЄС постійно зростали, навіть незважаючи на негативний вплив пандемії COVID-19. Так, у 2021 році обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами збільшився на 35 відсотків у порівнянні з 2020 роком – з 46,3 до 62,5 млрд доларів США. У 2022 році обсяг торгівлі між Україною та ЄС зменшився на 5,2 відсотка у порівнянні з 2021 роком – до 59,3 млрд доларів США.
З більш детальною інформацією щодо проведення п’ятнадцятого Огляду торговельної політики ЄС можна ознайомитися на офіційному веб-сайті СОТ за посиланням, де є доступними для завантаження згадані звіти та інші матеріали, що стосуються цього заходу.