• Перейти до основного вмісту

Міністерство економіки України

Меню

Огляд торговельної політики Японії

У Світовій організації торгівлі було проведено чотирнадцятий Огляд торговельної політики Японії. У відповідному засіданні Органу СОТ з огляду торговельної політики, що проходило 6 та 8 липня 2020 року у м. Женева (Швейцарська Конфедерація), взяли участь представники 50 делегацій, у тому числі і від України. 

Проведення зазначеного Огляду дозволило членам СОТ поглибити розуміння останніх змін та викликів, що постають перед Японією в ході формування та реалізації її торговельної, економічної та інвестиційної політики, а також порушити запитання та отримати письмові відповіді. Всього Японією було завчасно отримано понад 750 письмових запитань від 32 членів СОТ, що підтверджує важливу роль цієї країни у міжнародній торгівлі.

Японія залишається одним із основних інвесторів та торговельним партнером для багатьох членів СОТ. Учасники засідання у своїх виступах відзначали роль Японії у багатосторонній торговельній системі, рівень її інтеграції у світову економіку та глобальні ланцюги доданої вартості, результати макроекономічної політики (“абеноміки*”), сприяння активній участі жінок в усіх сферах економіки та заходи, спрямовані на забезпечення протидії поширенню коронавірусу COVID-19. Віталися також структурні реформи, пов’язані з торгівлею, метою реалізації яких є підвищення економічної стійкості та продуктивності праці.

У 2017 році рівень зростання ВВП Японії досяг свого найвищого значення за останні роки і склав 1,9 відсотка при щорічному середньому значенні цього показника на рівні 1,1 відсотка у 2016-2018 роках. У 2018 році Японія зберегла свою позицію як третьої за величиною та п’ятою за рівнем конкурентоспроможності економікою у світі. У 2019 році за Індексом глобальної конкурентоспроможності Японія дещо послабила свою позицію (на один пункт) і посіла шосте місце серед 141 країн світу. Рівень безробіття продовжував знижуватися і становив 2,4 відсотка у 2018 році.

Про важливість міжнародної торгівлі для економіки Японії, ступінь її відкритості та інтеграції у світову економіку свідчить частка обсягів зовнішньої торгівлі товарами та послугами (експорт та імпорт) у відношенні до ВВП, яка у 2018 році збільшилася до 36,7 відсотка. Торгівля Японії товарами (як імпорт, так і експорт) у період між попереднім оглядом у 2017 році залишалася залежною від сфери виробництва. Питома вага таких товарів як неелектричні машини та хімічна продукція в загальній структурі експорту зросла, водночас частка автомобільної техніки, офісного та телекомунікаційного обладнання, заліза та сталі зменшилася. У загальній структурі імпорту зросла питома вага таких товарів як паливо та інші мінеральні продукти (відповідно до 23,3 відсотка та 6,5 відсотка), водночас частка промислової та сільськогосподарської продукції знизилася відповідно до 57,4 відсотка та 11,1 відсотка у 2018 році. Основними видами послуг, якими торгує Японія, були професійні послуги, плата за користування правами інтелектуальної власності, транспортні та туристичні послуги. Незважаючи на деякі незначні зміни в обсягах торгівлі, основними торговими партнерами Японії продовжують бути Китай, США та Європейський Союз.

Учасники засідання високо оцінювали ініціативи, неухильну підтримку та активну участь Японії у багатосторонній торговельній системі. Зокрема згадувалися такі спільні ініціативи як електронна комерція, спрощення інвестування, сприяння участі малих і середніх підприємств та жінок у міжнародній торгівлі тощо, а також роль Японії у сприянні реформуванню СОТ та проведенні переговорів щодо субсидій у галузі рибальства та внутрішнього регулювання послуг. Підкреслювалося неухильне виконання Японією своїх зобов’язань щодо направлення до СОТ нотифікацій практично у всіх сферах діяльності. Була відзначена і зацікавленість Японії у збільшенні кількості регіональних торговельних угод, зокрема згадувалася її активна позиція в укладенні Всеосяжної та прогресивної угоди про Транстихоокеанське партнерство (the Comprehensive and Progressive Agreement for Trans-Pacific Partnership). Представники декількох країн, що розвиваються та найменш розвинених країн, висловлювали вдячність Японії за допомогу, що надається для розвитку торгівлі.

Запитання учасників засідання викликали нещодавно запроваджені Японією заходи з посилення контролю за прямими іноземними інвестиціями, а також стимулювання компаній до відновлення виробництва. Висловлювалися також застереження щодо реформ у сфері цифрової безпеки та медичної допомоги, які, на думку деяких членів СОТ, можуть створювати  бар’єри для іноземних компаній.

Відзначаючи достатньо високий рівень передбачуваності тарифного режиму Японії, члени СОТ зауважували про його складність та наявність надвисоких ставок ввізних мит (“тарифних піків”) на деякі товари. Слід зазначити, що митний тариф залишається одним із основних інструментів торговельної політики та є незначним джерелом надходжень бюджету (у 2019 році частка таких надходжень становила лише 1,65 відсотка від загального обсягу податкових надходжень). У 2019 фінансовому році загальна середня MFN ставка ввізних мит, що застосовується, зросла до 6,3 відсотка у порівнянні з 2016 роком (6,1 відсотка). Розміри ставок ввізних мит на сільськогосподарську продукцію є вищими (17,9 відсотка) у порівнянні з іншими товарами (3,5 відсотка для несільськогосподарських товарів).

Вітаючи заходи Японії, спрямовані на спрощення процедур торгівлі, деякі учасники висловлювали пропозиції щодо підвищення ефективності митного оформлення товарів, а також уникнення перешкод для торгівлі у сфері технічного регулювання, особливо щодо таких товарів як автомобілі, електричне обладнання та фармацевтична продукція. Крім того, члени СОТ закликали Японію ліквідувати наявні обмеження експорту. Зважаючи на низький рівень участі іноземних компаній у процедурах державних закупівель, висловлювалися також рекомендації щодо перегляду Японією своїх норм і правил у цій сфері.

Особливу увагу було привернуто високому рівню захисту сільського господарства Японії через тарифні та нетарифні (санітарні та фіто-санітарні) заходи, а також державну підтримку. У цьому зв’язку значна кількість членів СОТ закликала Японію до запровадження реформ, орієнтованих на ринкові умови, у цій сфері, знизити субсидування, а також направити до СОТ нотифікації про державну підтримку сільського господарства. Деякі учасники наголошували на необхідності забезпечення відповідності національних стандартів Японії наявним міжнародним стандартам в агропродовольчому секторі (наприклад, Codex Alimentarius). Японію закликали зменшити субсидії у галузі рибальства та підвищити прозорість порядку їх надання з метою гарантування, що такі субсидії не сприяють незаконному та нерегульованому вилову риби.

Японія є важливим торговельним партнером для України. У 2019 році товарообіг України з Японією склав 1,2 млрд. доларів США та зріс у порівнянні з 2017 роком на 28,1 відсотка. Ураховуючи тенденції зростання обсягів торгівлі товарами та послугами, очікується подальше збільшення торговельних та інвестиційних потоків. Це підтверджено і Експортною стратегією України (“дорожньою картою” стратегічного розвитку торгівлі) на 2017 - 2021 роки, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1017-р, де Японію віднесено до ринків у фокусі, на яких українські виробники мають значний потенціал для експорту продукції.

У цьому зв’язку від України було також підготовлено письмові запитання до Японії, про які було зазначено у виступі представника української сторони під час засідання, та отримано відповіді.

Довідково: Україною порушувалися питання щодо реалізації реформи податкового режиму, застосування митними органами попередніх рішень,  захисту митної інформації, тарифної політики Японії, реформи ціноутворення на фармацевтичну продукцію, регулювання банківських та фінансових послуг тощо.

З більш детальною інформацією щодо Огляду можна ознайомитися на офіційному веб-сайті СОТ за посиланням, де також є доступними для завантаження звіти, підготовлені Урядом Японії та Секретаріатом СОТ (документи WT/TPR/G/397 і WT/TPR/S/397), та інші матеріали щодо торговельної політики Японії.

_____________________

* “Абеноміка” - це термін, що характеризує нову економічну стратегію розвитку Японії, яка була впроваджена наприкінці грудня 2012 з початком роботи другого Уряду Прем’єр-міністра Японії Абе. Вона складається з 3-х основних напрямків: 1) агресивна грошово-кредитна політика, направлена на сприяння доступу до ресурсів та покращення якісних характеристик системи; 2) гнучка фіскальна політика, яка поєднує короткотермінову стратегію відновлення економічного зростання та визначає цілі фіскальної консолідації на середньорічну перспективу; 3) стратегія економічного зростання, яка передбачає низку комплексних поглиблених структурних реформ, націлених на стимулювання довготермінового економічного розвитку та заохочення приватних інвестицій. Більш детальну інформацію про “абеноміку” можна знайти за наступним посиланням.

https://freegeoip.net/json