У період 27 та 29 квітня 2021 року у Світовій організації торгівлі проходило засідання, присвячене другому Огляду торговельної політики В’єтнаму. Проведення цього заходу дозволило членам СОТ поглибити своє розуміння основних змін та досягнень економічної, торговельної та інвестиційної політики В’єтнаму з часу попереднього огляду у 2013 році, порушити запитання та отримати письмові відповіді.
Учасники засідання відзначали стійкість економіки В’єтнаму, яка демонструвала cередні темпи зростання ВВП на рівні 6,6 відсотка у 2014-2017 роках і досягла найвищого значення за десятиріччя у 2018 році (7,1 відсотка). У 2019 році реальний ВВП зріс на 7 відсотків, і у перерахунку на душу населення становив понад 2700 доларів США. У 2020 році темпи зростання ВВП сповільнилися до 2,9 відсотка у зв’язку з негативним впливом пандемії COVID-19. Високо оцінювалися і інші економічні та торговельні показники, а також прогрес, досягнутий В’єтнамом у напрямі скорочення рівня бідності, який знизився до 6 відсотків у 2019 році з 70 відсотків на початку 90-х років.
Торговельна політика В’єтнаму є орієнтованою на експорт та міжнародну економічну інтеграцію як головний чинник економічного зростання та розвитку. Потужний виробничий сектор В’єтнаму забезпечує підвищення конкурентоспроможності торгівлі, частка обсягів якої у відношенні до ВВП зросла з 165 відсотків у 2013 році до 210 відсотків у 2019 році. Під час засідання було зазначено про збільшення участі В’єтнаму у глобальних ланцюгах створення доданої вартості (виробництво одягу та побутової електроніки, зокрема смартфонів), а також про входження до групи 20 членів СОТ, обсяги торгівлі яких є найбільшими. У 2019 році близько 85 відсотків від загального обсягу імпортованої електронної продукції становили проміжні товари, майже половину з яких було поставлено до В’єтнаму з Республіки Корея та Китаю; 44 відсотки від загального обсягу експорту електронної продукції складали споживчі товари, половину з яких було експортовано до США, Об’єднаних Арабських Еміратів та Австрії.
Всі ставки ввізних мит є зв’язаними і застосовуються у В’єтнамі переважно у розмірах від 0 до 40 відсотків. Проста середня MFN ставка, що застосовувалася у 2020 році, становила 11,9 відсотка, що перевищувало рівень 2013 року (10,4 відсотка), насамперед у зв’язку з переходом до використання Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2017 року.
Оцінюючи внесок В’єтнаму в розвиток багатосторонньої торговельної системи, члени СОТ вітали ратифікацію Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі у 2015 році та Протоколу СОТ про внесення змін до Угоди ТРІПС у 2017 році, участь В’єтнаму у реалізації спільної ініціативи щодо сприяння залученню малих і середніх підприємств у міжнародну торгівлю. Водночас висловлювалися пропозиції щодо вивчення можливостей приєднання В’єтнаму і до інших ініціатив, що реалізуються в рамках СОТ, таких як сприяння інвестуванню заради розвитку, електронна комерція, внутрішнє регулювання у сфері послуг. Деякі учасники пропонували В’єтнаму взяти на себе зобов’язання під час переговорів щодо обмеження субсидій у галузі рибальства. Зазначалося і про необхідність дотримання В’єтнамом зобов’язань щодо направлення нотифікацій до СОТ, зокрема стосовно державної підтримки у сільському господарстві, експортних субсидій, митних процедур та митної оцінки тощо.
У виступах багатьох учасників зазначалося про покращення умов ведення бізнесу у В’єтнамі за час між попереднім оглядом. Водночас висловлювалися занепокоєння щодо незавершення структурної реформи, яку було розпочато ще 35 років тому. У цьому зв’язку В’єтнаму пропонувалося скоротити зайвий бюрократизм, формувати більш передбачувану податкову політику, підвищити прозорість адміністративних процедур та спростити процедури оцінки інвестиційних проєктів.
Обговорюючи позитивні зрушення у секторі послуг, члени СОТ зазначали про наявність потенційних обмежень у проєктах нормативно-правових актів В’єтнаму, що стосуються захисту персональних даних, розміщення даних та вимог стосовно комерційної присутності, що можуть обмежити доступ до ринку для іноземних постачальників послуг.
Учасники засідання зауважували також про переважну роль державних підприємств в основних секторах економіки В’єтнаму, зокрема у банківський, телекомунікаційній та транспортній сферах. Водночас віталося створення нормативно-правової бази для здійснення державно-приватного партнерства, що є особливо важливим для розвитку транспортної інфраструктури. Члени СОТ закликали В’єтнам до подальшого послаблення обмежень участі іноземного капіталу в окремих секторах з метою більш повного використання їх потенціалу та пропонування нових можливостей для іноземних інвесторів.
Аналізуючи зміни політики у сфері державних закупівель та зважаючи на зобов’язання В’єтнаму, взяті в рамках нещодавно укладених регіональних торговельних угод, представники окремих делегацій порушували запитання та закликали В’єтнам приєднатися до Угоди СОТ про державні закупівлі.
Відзначалися заходи В’єтнаму у напрямі підвищення обізнаності та використання прав інтелектуальної власності. Водночас висловлювалися пропозиції щодо посилення уваги до боротьби з порушеннями у цій сфері, особливо зважаючи на стрімкий розвиток цифрової економіки.
Віталися ініціативи В’єтнаму, спрямовані на розвиток електронного урядування, модернізація митного адміністрування з використанням системи національного єдиного вікна, електронне митне оформлення. Проте наголошувалося на необхідності подальшого спрощення та удосконалення імплементації деяких заходів, що використовуються при перетині товарами митного кордону, таких як тарифні квоти, референтне ціноутворення та методи визначення митної вартості.
Висловлювалася також підтримка зобов’язань В’єтнаму у напрямі гармонізації національних стандартів з міжнародними, і здійснення таких заходів пропонувалося продовжувати та посилювати, особливо стосовно фармацевтичної продукції, а також періодично переглядати, зокрема стан імплементації стандартів та норм, які можуть створювати перешкоди для здійснення торгівлі.
Всього В’єтнамом було завчасно отримано понад 850 письмових запитань від 31 члена СОТ, у тому числі від України. Безпосередньо під час засідання свої виступи озвучили представники 42 делегацій, що підтвердило значний інтерес учасників щодо особливостей торговельного режиму згаданої країни.
Довідково: запитання, направлені від України, стосувалися: заходів, спрямованих на зростання експорту; вимог щодо сертифікатів та інших документів, необхідних для здійснення інвестиційної діяльності у В’єтнамі, а також діяльності органів, що здійснюють оцінку інвестиційних проєктів; методів визначення митної вартості; розподілу квот на яйця та цукор; обмежень імпорту; подання нотифікацій про вимоги у сфері ліцензування імпорту; сфери інтелектуальної власності; вжиті заходи з метою мінімізації негативного впливу пандемії COVID-19 на торгівлю; державну підтримку та заходи стимулювання розвитку виробництва сільськогосподарської продукції; участі у реалізації ініціатив СОТ тощо.
У 2020 році В’єтнам за обсягами двосторонньої торгівлі товарами з Україною займав 6 місце серед країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону та 32 місце серед країн світу.
Обіг товарів і послуг між Україною та В’єтнамом у минулому році зріс на 21,8 відсотка у порівнянні з 2019 роком (до 653,1 млн. доларів США у вартісному виразі). При цьому обсяг експорту українських товарів та послуг до В’єтнаму збільшився у 1,8 разів і склав 192,1 млн. доларів США, а обсяг імпорту в Україну товарів та послуг з В’єтнаму – на 6,7 відсотка (до 461,0 млн. доларів США).
Процедуру Огляду буде завершено після того, як В’єтнам у місячний термін направить до СОТ відповіді на всі отримані запитання.
З більш детальною інформацією щодо Огляду можна ознайомитися на офіційному веб-сайті СОТ за посиланням, де також є доступними для завантаження звіти, підготовлені Урядом Соціалістичної Республіки В’єтнам та Секретаріатом СОТ (документи WT/TPR/G/410 і WT/TPR/S/410), та інші матеріали щодо торговельної політики цього члена СОТ.
Інформаційні ресурси
Повідом про корупцію |
Розрахунок середньоринкової вартості автомобілів |
Бази даних у сфері технічного регулювання; |
Єдиний державний портал адміністратівніх послуг |
Державні закупівлі |
Міністерство економіки України |
01008, Україна, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2 |