У Світовій організації торгівлі (далі – СОТ) 6 та 8 грудня 2023 року було проведено засідання, присвячене дев’ятому Огляду торговельної політики Спеціального Адміністративного Району Гонконг Китайської Народної Республіки (далі – Гонконг). В рамках проведення цього заходу члени СОТ мали можливість проаналізувати основні зміни торговельної політики Гонконгу, що відбулися у період після проведення попереднього Огляду у 2018 році.

Розглядалися два основні документи – звіти, підготовлені Гонконгом та Секретаріатом СОТ (документи WT/TPR/G/450 і WT/TPR/S/450). До Гонконгу було направлено понад 400 письмових запитань, а безпосередньо в обговоренні взяли участь представники 31 делегації, у тому числі й України.

Учасники зазначали, що протягом останніх п’яти років статус Гонконгу як одного з провідних торговельних та фінансових центрів залишався незмінним, а його економіка продовжувала бути однією з найбільш ринково-орієнтованих. Так, Гонконг займає 10 місце у світі за обсягами зовнішньої торгівлі (2,5 відсотка світової торгівлі товарами і послугами у вартісному вимірі) та третє місце за обсягами залучення прямих іноземних інвестицій. Політика Гонконгу перш за все фокусується і залежить від зовнішньої торгівлі, пропонуючи сприятливі умови для ведення бізнесу та вільної конкуренції, захист принципу верховенства права, наявність кваліфікованих трудових ресурсів, а також розвиненої мережі фінансових інституцій та інноваційних компаній.

Незважаючи на негативний вплив пандемії COVID-19 та глобальні виклики, очікується, що у 2023 році показник зростання реального ВВП Гонконгу становитиме 4-5 відсотків після падіння економіки у 2019-2020 та у 2022 роках.

До Гонконгу порушувалися запитання щодо:

•           економічних аспектів політики – стратегії зменшення безробіття; впливу пандемії COVID-19 на ринок праці Гонконгу; цілей та особливостей політики забезпечення гендерної інклюзивності; поступового завершення програм підтримки, запроваджених у відповідь на ситуацію з пандемією COVID-19; переваг програм для сприяння розвитку мікро-, малих та середніх підприємств; впливу законодавства Гонконгу про національну безпеку на торгівлю, бізнес, інвестиції та міжнародний арбітраж тощо;

•           торговельного режиму – факторів, які впливають на зміну торговельних відносин з найбільшими економіками світу; правил реекспорту товарів в Китай; вимог та переваг Програми авторизованих економічних операторів, наявності інших аналогічних програм у цій сфері, причин ненадання завчасних висновків та дозволів; типів документів, які вимагаються під час здійснення міжнародної торгівлі у “єдиному вікні”, його переваги; часу проходження митних процедур та часових рамок митного оформлення товарів; політики щодо товарів, які швидко псуються; митного контролю в електронній комерції; пріоритетів Гонконгу в СОТ, зокрема щодо реформи механізму вирішення спорів, заходів щодо імплементації Угоди СОТ про субсидії у галузі рибальства тощо;

•           регіональних ініціатив – інтеграції ринків; лібералізації та гармонізації стандартів в рамках регіональних ініціатив “Belt and Road Initiative” та “Great Bay Area”; мотивації та прогресу у приєднанні Гонконгу до Угоди про Регіональне всеохоплююче економічне партнерство (RCEP); основних досягнень в рамках Угоди про всеосяжне економічне партнерство (CEPA); планів щодо укладення нових регіональних торговельних угод тощо;

•           інвестиційного режиму – заходів щодо сприяння та заохочення розвитку конкуренції і збільшення інвестицій;

•           спеціального податкового режиму – податку за першу реєстрацію електроавтомобілів та наявності відповідних пільг; змісту акцизної політики; критеріїв визначення найбільш сприятливого для навколишнього середовища комерційного транспорту;

•           технічного регулювання – типів стандартів, які застосовуються регуляторними органами Гонконгу; процедур оцінки відповідності з урахуванням ризиків, пов’язаних з товаром, та міжнародної практики; органів оцінки відповідності та особливостей здійснення окремих процедур, наприклад, стосовно медичного обладнання; добровільних стандартів та їх узгодженості з міжнародними стандартами;

•           санітарних та фітосанітарних заходів – дозвільних процедур; особливостей діяльності уповноважених органів Гонконгу щодо експортної продукції тваринного походження; підстав запровадження обмежень щодо морепродуктів походженням з Японії тощо;

•           державних підприємств та публічних закупівель – цілей політики та законодавчих положень щодо діяльності державних підприємств; процедур закупівель та отримання місцевих дозволів іноземними постачальниками; методології визначення найкращої вартості; соціальних, управлінських заходів та заходів стосовно охорони навколишнього природного середовища, їхнього впливу на іноземних постачальників; стандартів та специфікацій щодо “зелених” закупівель;

•           сфери інтелектуальної власності – нових елементів, запроваджених системою відслідковування Original Grant Patent; оновленого у 2022 році законодавства про авторські права та модернізації національної системи захисту авторського права; регіональних ініціатив в сфері інтелектуальної власності, включаючи арбітраж; часових рамок імплементації змін до закону про торговельні марки; заходів боротьби з порушеннями прав інтелектуальної власності;

•           окремих секторальних питань – причин зменшення експорту сільськогосподарської продукції; основних джерел імпорту сільськогосподарських товарів; обґрунтувань посилення заходів державної підтримки у сільському господарстві; національної політики у сфері енергетики, у тому числі щодо надання субсидій на викопне паливо, розвитку відновлювальної енергетики, прогресу в реалізації Плану кліматичних дій до 2050 року; особливостей регулювання сфери фінансових послуг; “зелених” ініціатив та вуглецевої нейтральності; реєстрації сім-карток; заходів із залучення підприємств з високою доданою вартістю у морську галузь; розвитку інновацій та технологій, у тому числі що стосуються штучного інтелекту; заходів з розвитку малих та середніх підприємств; ролі Гонконгу як центру міжнародного арбітражу тощо.

Більшість учасників позитивно оцінювали існуючий курс торговельної політики Гонконгу як однієї з найбільш відкритих для торгівлі та інвестицій економік світу, зазначали про його лідерство у сфері послуг, зокрема у розвитку банківських та інших фінансових послуг.

Водночас висловлювалися пропозиції щодо реалізації додаткових заходів Гонконгом стосовно забезпечення більш ефективного захисту прав інтелектуальної власності, транспарентності державних закупівель та умов транзиту товарів, вирішення проблемних питань щодо діяльності державних підприємств та надання державної підтримки окремим галузям економіки, необхідності посилення взаємодії та здійснення більш незалежного торговельного співробітництва.

Завчасно направлені запитання України до Гонконгу стосувалися: режиму реекспорту товарів, “зелених” ініціатив та розвитку сектору фінансових послуг, зокрема банківських послуг, імплементації міжнародних стандартів регулювання банківського капіталу, віртуальних активів та Fintech ініціатив тощо.

Зазначені питання були представлені делегацією України під час першого дня засідання. У виступі було відзначено активну та конструктивну роль Гонконгу у діяльності СОТ, згадано про зменшення двостороннього товарообігу внаслідок російського повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, а також висловлено зацікавленість України в обміні досвідом щодо запровадження та розвитку “зелених” ініціатив у фінансовому секторі.

Довідково: у 2020-2021 роках обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та Гонконгом щорічно становив близько 222 млн доларів США. Повномасштабне вторгнення росії в Україну призвело до значного падіння обсягів торгівлі з Гонконгом у 2022 році – на 60,1 відсотка порівняно з попереднім роком (до 88,6 млн доларів США).

З більш детальною інформацією щодо проведення дев’ятого Огляду торговельної політики Гонконгу можна ознайомитися на офіційному веб-сайті СОТ за посиланням, де є доступними для завантаження згадані звіти та інші матеріали, що стосуються цього заходу.