Чотирнадцятий Огляд торговельної політики Європейського Союзу проходив 18 та 20 лютого 2020 року у Світовій організації торгівлі. Під час заходу члени цієї міжнародної організації мали можливість ознайомитися із змінами економічного, торговельного та інвестиційного режиму найбільшого у світі постачальника товарів та послуг, порушити запитання щодо торговельної політики та отримати письмові відповіді від ЄС.

У 2017-2018 роках економіка ЄС продовжувала зростати, проте у другій половині 2018 року темпи зростання дещо уповільнилися через декілька факторів, включаючи посилення торговельної напруги, глобальну невизначеність, перспективи виходу Великої Британії з ЄС тощо. Очікується, що у 2020 році рівень зростання реального ВВП ЄС збільшиться до 1,6% при 2,0% у 2018 році та близько 1,4% у 2019 році. Останніми роками значний прогрес було досягнуто у напрямі зменшення рівня безробіття та бідності, виправлення макроекономічних дисбалансів та покращення фінансового стану країн-членів ЄС.

Частка обсягів зовнішньої торгівлі товарами та послугами ЄС у відношенні до ВВП становила близько 35% у 2018 році. Доля ЄС у загальному обсязі світової торгівлі товарами та послугами зменшилася до 16,7% у 2017-2018 роках (тенденція зменшення спостерігається протягом останніх двох десятиліть). Водночас ЄС залишається важливим торговельним партнером для понад 80 економік. Незважаючи на той факт, що обсяги торгівлі товарами з третіми країнами продовжували зростати, у 2018 році сальдо зовнішньої торгівлі товарами ЄС було негативним, насамперед, через значний дефіцит паливно-мастильних матеріалів. США, Китай та Швейцарія залишалися основними напрямками експорту для товарів ЄС. Промислові товари продовжували домінувати у структурі експорту ЄС (основними є транспортне обладнання та хімічна продукція), проте їх частка поступово знизилася з 81,9% у 2016 році до 80,4% у 2018 році. Сальдо зовнішньої торгівлі послугами було позитивним і збільшувалося протягом періоду огляду, а основними партнерами ЄС у торгівлі послугами були США, Швейцарія, а також Китай та Норвегія. Телекомунікаційні, транспортні, туристичні, фінансові та інші професійні послуги є основними видами послуг, якими торгує ЄС.

Торговельний та інвестиційний режим ЄС в цілому орієнтований на відкриті ринки. Структура тарифних ставок майже не змінилася з часу проведення попереднього огляду у 2017 році, і середня MFN ставка ввізних мит, що застосовується ЄС, становить 6,3%. Розміри ставок ввізних мит ідентичні або дорівнюють “зв’язаним” рівням, встановленим згідно з міжнародними тарифними зобов’язаннями ЄС в СОТ. ЄС продовжує реалізувати заходи у напрямі спрощення процедур торгівлі, поступово імплементуючи ініціативу “єдиного вікна”.

Учасники засідання високо оцінювали провідну роль ЄС, прихильність та підтримку правил багатосторонньої торговельної системи. У своїх виступах члени СОТ зазначали про важливість лідерства ЄС у вирішенні питань щодо ситуації з Апеляційним органом СОТ, реформування цієї міжнародної організації, покращення її переговорної функції та досягнення позитивних результатів на 12-й Конференції міністрів, яка відбудеться у період з 8 по 11 червня 2020 року у м. Нур-Султан (Республіка Казахстан). Зазначалося і про активну участь ЄС у реалізації таких спільних ініціатив, як електронна комерція, спрощення інвестування, сприяння участі малих і середніх підприємств та жінок у міжнародній торгівлі, внутрішнє регулювання послуг. Наводилися приклади дотримання ЄС правил СОТ у багатьох сферах, включаючи своєчасність направлення нотифікацій до СОТ, а також включення положень про гендерну рівність в торговельні угоди та політику.

Обговорюючи важливість торгівлі з ЄС в рамках багатосторонньої торговельної системи, деякі учасники зазначали і про наявні преференційні торговельні режими, що забезпечують глибшу лібералізацію торгівлі між ЄС та іншими сторонами шляхом укладання угод про вільну торгівлю, угод про економічне партнерство та інші домовленості.

Члени СОТ позитивно оцінювали досягнення ЄС у сфері сільського господарства, вітаючи скасування експортних субсидій, відміну квотування виробництва цукру та реалізацію інших заходів, орієнтованих на ринкові умови та уникнення перешкод для здійснення торгівлі. Водночас занепокоєння багатьох учасників викликали такі проблемні питання, як високі ставки ввізних мит на сільськогосподарську продукцію, використання неадвалорних та інших складних видів ставок ввізних мит, високий рівень внутрішньої підтримки сільського господарства, а також адміністрування тарифних квот.

Висловлювалися запитання і щодо процедур застосування ЄС санітарних та фітосанітарних заходів, які, на думку деяких членів СОТ, не базуються на наукових обґрунтуваннях та міжнародних стандартах і не забезпечують можливість врахування поглядів третіх країн. У цьому зв’язку найбільш часто згадувалися заходи ЄС щодо визначення максимально допустимих рівнів залишкових кількостей дозволених речовин. Схожі занепокоєння висловлювалися і щодо заходів технічного регулювання ЄС, наприклад, стосовно вимог до медичних виробів та хімічної продукції.

Зважаючи на важливу роль ЄС у проведенні переговорів з метою ліквідації субсидій у сфері рибальства, члени СОТ закликали ЄС знизити існуючий рівень субсидування, уникати поновлення надання субсидій для купівлі, реконструкції та будівництва нових риболовецьких суден, а також сприяти досягненню відповідних домовленостей на 12-й Конференції міністрів. При цьому також зазначалося про існування значних бар’єрів у доступі до ринку у цій сфері у результаті застосування високих ставок ввізних мит та наявності преференційних режимів.

Питання щодо захисних заходів стосувалися прийняття ЄС нових регламентів з метою модернізації та оновлення правил у цій сфері у відповідь на глобальні виклики, застосування захисного заходу щодо сталевої продукції та його відповідності вимогам СОТ, запровадження нової методології обрахування демпінгової маржі тощо.

Члени СОТ також намагалися оцінити вплив на ЄС та світову економіку наслідків виходу Великої Британії з ЄС. Відповідаючи на запитання з цієї тематики, ЄС було зазначено, що Велика Британія буде дотримуватися зобов’язань ЄС, взятих в рамках членства в СОТ, протягом перехідного періоду, який триватиме до 31 грудня 2020 року. У цьому зв’язку учасники засідання зазначали про зацікавленість у проведенні переговорів згідно з статтею XXVIII ГАТТ 1994 щодо перерозподілу “зв’язаних” тарифних квот ЄС, а також необхідність забезпечення інклюзивності цього процесу для врахування інтересів третіх країн.

Всього ЄС було завчасно отримано понад 1600 письмових запитань, а безпосередньо під час засідання виступили представники 62 делегацій.

Від України було також підготовлено письмові запитання до ЄС, про які було зазначено у виступі представника української сторони. За результатами розгляду відповідей ЄС, наданих в установленому порядку, було сформульовано додаткові запитання від України, на які ЄС має надати відповіді у місячний термін після завершення засідання.

Довідково: Україною порушувалися запитання щодо планів ЄС стосовно запровадження оподаткування цифрових послуг, нового механізму моніторингу прямих іноземних інвестицій, деяких заходів, спрямованих на спрощення процедур міжнародної торгівлі, співробітництва у митній сфері, можливих змін тарифної політики у зв’язку з виходом Великої Британії з ЄС, застосування захисних заходів та особливостей розрахунку розміру антидемпінгових та захисних мит, санітарних та фітосанітарних вимог, запровадження виключень у сфері захисту інтелектуальної власності для встановлення можливості виготовлення генеричних лікарських засобів з метою їх експорту у треті країни, розвитку електронної комерції, імплементації програми ЄС у сфері охорони навколишнього середовища тощо.

З більш детальною інформацією щодо Огляду можна ознайомитися на офіційному веб-сайті СОТ, де також є доступними для завантаження звіти, підготовлені ЄС та Секретаріатом СОТ (документи WT/TPR/G/395 і WT/TPR/S/395), та інші матеріали щодо торговельної політики ЄС.