Міністерство економіки України
- Реалізація ініціативи ЄС “Ukraine Facility”
- Гуманітарне розмінування
- Інтелектуальна власність
- Рекомендації щодо відповідального використання ШІ: питання права інтелектуальної власності
- Новини та анонси
- Нормативно-правові акти в сфері інтелектуальної власності
- Апеляційна палата
- Підтримка винахідництва, інновацій
- Колективне управління у сфері авторського права і суміжних прав
- Державний нагляд (контроль) у сфері інтелектуальної власності
- Стратегічне планування та макроекономічне прогнозування
- Промислова політика
- Визначення ступеня локалізації виробництва товарів під час публічних закупівель
- Фактична ціна реалізації природного газу
- Смартспеціалізація
- Гранти для переробних підприємств
- Фактична ціна реалізації руд заліза
- Зроблено в Україні
- Формування переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за рахунок бюджетних коштів
- Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва
- Запит до Департаменту розвитку реального сектору економіки щодо формування переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за рахунок бюджетних коштів
- Фактична ціна реалізації для нафти, конденсату
- Середня митна вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України
- Середня вартість дизельного палива та бензинів автомобільних
- Величина коригуючого коефіцієнту, що застосовується до ставки рентної плати у разі зміни тарифів на транспортування однієї тонни нафти магістральними нафтопроводами
- Корпоративне управління та реформування державної власності
- Управління державною власністю
- Питома вага державного сектору в економіці
- Об'єкти державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави
- Здійснення спільної діяльності суб’єктами господарювання державного сектору економіки
- Реформування суб’єктів господарювання державного сектору економіки
- Фінансове планування підприємств
- Подання звітності в електронному вигляді
- Державне майно
- Документи
- Управління державною власністю
- Економіка оборони і безпеки
- Інноваційна діяльність
- Інвестиційна політика та міжнародне інвестиційне співробітництво
- Управління публічними інвестиціями
- Проєкт «Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво» (RISE)
- Співробітництво між Україною, ЄС та Світовим банком щодо підтримки УДФ в Україні
- Державно-приватне партнерство
- Державна інвестиційна політика та міжнародне інвестиційне співробітництво
- Інструменти залучення інвестицій
- Управління державними інвестиційними проектами
- Нормативно-правові акти
- Діагностичне оцінювання управління державними інвестиціями (УДІ) в Україні - Звіт Світового банку
- Методичні рекомендації та роз'яснення
- Перелік державних інвестиційних проектів
- Моніторинг стану виконання та реалізації державних інвестиційних проектів
- Державна підтримка для реалізації інвестиційних проектів
- Умови праці
- Трудова міграція
- Публічні закупівлі
- Соціальний діалог
- Сфера зайнятості
- Адміністративні послуги
- Розвиток торгівлі та захист прав споживачів
- Регуляторна діяльність
- Перелік регуляторних актів Міністерства економіки України
- Нормативно-правові акти
- Розгляд скарг на рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики
- Реалізація державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності
- Повідомлення про оприлюднення проектів регуляторних актів
- Звіти про відстеження результативності прийнятих регуляторних актів
- Проекти регуляторних актів, аналізи регуляторного впливу до них та інші супровідні документи
- Дозвільна система та ліцензування у сфері господарської діяльності
- Державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції
- Міжнародна торгівля
- Зовнішньоекономічна діяльність
- Критичний імпорт
- Інформація щодо стану використання експортно-імпортних квот
- Нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- Середні рівні цін на кольорові метали за результатами моніторингу цін на Лондонській біржі металів та Нью-Йоркській торговій біржі
- Форма звіту про обсяги імпорту (експорту) спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів
- Середньоарифметичні значення цін товарів, на які встановлено вивізне мито, що нараховується за адвалорними ставками
- Підтримка експорту
- Експортна стратегія України 2017 – 2021 роки
- Опитування щодо оновлення Експортної стратегії України
- Моніторинг реалізації Експортної стратегії України (exportstrategy.me.gov.ua)
- Нормативно-правові акти
- Інформаційні матеріали
- Секторальні та крос-секторальні експортні стратегії
- Інформаційні матеріали
- Сектор “Технічне обслуговування повітряних суден”
- Сектор Інформаційно-комунікаційні технології
- Сектор туризму
- Сектор машинобудування
- Сектор харчової та переробної промисловості
- Cектор «Креативні індустрії»
- Крос-сектор «Вдосконалення навичок»
- Крос-сектор «Торговельна інформація та просування експорту»
- Крос-сектор «Інновації для експорту»
- Крос-сектор «Транспортування та спрощення умов торгівлі»
- Виконання Експортної стратегії України
- Ринки у фокусі
- Рада з міжнародної торгівлі
- Інституційна підтримка експорту
- Виставково-ярмаркова діяльність
- Інформація для бізнесу
- Експортна стратегія України 2017 – 2021 роки
- Зовнішньоекономічна діяльність
- Преференційні торговельні угоди
- Генералізовані системи преференцій
- Регіональні торговельні угоди
- Економічні дослідження
- Чинні регіональні торговельні угоди
- Угода про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Ізраїль
- Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою
- Угода про вільну торгівлю між Україною та Республікою Північна Македонія
- Угода про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ
- Угода про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Чорногорії
- Угода про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Турецької Республіки
- Діяльність України у Світовій організації торгівлі
- Центр обробки запитів членів СОТ та нотифікування
- Національний комітет з питань спрощення процедур торгівлі
- Багатосторонні переговори
- Структуровані дискусії заінтересованих членів СОТ з питань торгівлі та сталого розвитку навколишнього середовища
- Обмеження (скасування) субсидій у галузі рибальства
- Доха раунд
- Електронна комерція
- Внутрішнє регулювання у сфері послуг
- Робоча програма для мікро-, малих та середніх підприємств
- Сприяння інвестуванню заради розвитку
- Розширення прав і можливостей жінок в економічній сфері
- Участь України в роботі регулярних органів СОТ
- Регулювання товарного біржового ринку
- Торговельний захист
- Україна – держава-кандидат на вступ до ЄС
- Комунікаційні заходи з євроінтеграції за участі Мінекономіки
- Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС
- Телефонна лінія для надання роз’яснень з питань функціонування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС
- Комітет асоціації Україна - ЄС у торговельному складі
- Торговельно-економічне співробітництво між Україною та ЄС
- Імплементація Угоди про асоціацію в торговельній та економічній сферах
- Участь України у Регіональній Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження
- Євроатлантична інтеграція
- Річні національні програми співробітництва України з НАТО
- Рада Україна – НАТО
- Конференція національних директорів з озброєння (CNAD) НАТО
- Індивідуальна програма партнерства між Україною та НАТО
- Стратегія комунікації з питань євроатлантичної інтеграції України на період до 2025 року
- Міжвідомча експертна група з координації співробітництва України з НАТО в економічній сфері (МЕГ)
- Саміти НАТО
- Співробітництво між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії
- Зона вільної торгівлі між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії
- Угода про цифрову торгівлю між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії
- Телефонна лінія для надання роз'яснень з питань функціонування зони вільної торгівлі між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії
- Технічне регулювання
- Технічні регламенти
- Переліки національних стандартів під технічні регламенти
- Метрологія
- Оцінка відповідності
- Акредитація органів з оцінки відповідності
- Стандартизація
- Припинення дії на території України стандартів колишнього СРСР (ГОСТ)
- Галузеві стандарти затверджені Держстандартом (Держспоживстандартом)
- Нормативно-правові акти
- Довідка щодо технічних умов підприємств (технічні умови не реєструються)
- Роз’яснення щодо обов’язкового застосування офіційних текстів національних, міжнародних чи європейських стандартів
- Прийняття та скасування національних стандартів (архів на 01.01.2015)
- Міжнародне співробітництво
- Загальна інформація щодо сфери технічного регулювання
- Національні класифікатори
- Оголошення
Огляд торговельної політики Російської Федерації
25.11.2021 | 10:46 | Департамент багатосторонніх та двосторонніх торговельних угодУ Світовій організації торгівлі 27 та 29 жовтня 2021 року проходило засідання, присвячене Огляду торговельної політики Російської Федерації.
РФ стала членом СОТ 22.08.2012 і вже вдруге проходила процедуру оцінки своєї торговельної політики, що дозволило членам СОТ поглибити своє розуміння її основних змін з часу проведення попереднього огляду у 2016 році, порушити запитання та отримати письмові відповіді, висловити занепокоєння та пропозиції безпосередньо під час засідання.
У ході зазначеного заходу обговорювалися два основні документи – звіти, підготовлені Урядом РФ (документ WT/TPR/G/416) та Секретаріатом СОТ (документ WT/TPR/S/416), які містять детальну інформацію про економічний, торговельний та інвестиційний режими РФ. Участь в обговоренні брали представники 57 делегацій, у тому числі від України.
Членів СОТ було поінформовано про суттєві зміни законодавства РФ у період між оглядами, зокрема у таких сферах як митні процедури та вимоги, застосування експортних мит та оподаткування, підтримка експорту, державні закупівлі, іноземні інвестиції, сприяння розвитку конкуренції, захист прав інтелектуальної власності, енергетика та гірничодобувна промисловість, надання фінансових та телекомунікаційних послуг. У цей період було прийнято декілька нових стратегій, національних проєктів та державних програм з різних питань, спрямованих на забезпечення економічного зростання РФ у довгостроковій перспективі, а також внесено зміни до Конституції (2020 рік).
Щорічне зростання реального ВВП Російської Федерації в середньому становило 1,7 відсотка у 2016-2019 роках (при 4,8 відсотка у 2003-2012 роках). РФ вдалося пом’якшити вплив падіння цін на нафту та інших зовнішніх викликів застосуванням режиму плаваючого валютного курсу та реалізацією нової фіскальної політики. Водночас глобальна фінансова криза посилила необхідність вирішення таких структурних проблемних питань як продуктивність та диверсифікація економіки. У 2020 році падіння економіки РФ становило 3 відсотки, насамперед через негативний вплив пандемії COVID‑19 та ситуації на світовому нафтовому ринку, що викликало суттєве збільшення рівня безробіття. За допомогою реалізації політики макроекономічної стабілізації РФ вдалося послабити вплив цих негативних явищ. За прогнозом Міжнародного валютного фонду у 2021 році зростання ВВП РФ може становити 3,8 відсотка.
У період 2016-2019 років обсяги експорту товарів РФ щорічно зростали (з 285,3 млрд. доларів США в 2016 році до 424,1 млрд. доларів США в 2019 році), проте різко впали у 2020 році внаслідок ситуації з пандемією COVID-19 (до 336,6 млрд. доларів США). Майже половину всього обсягу експорту товарів у 2020 році становили мінеральні палива (49,8 відсотка), наступною за обсягом була така група товарів як продукція переробної промисловості (10,4 відсотка в структурі експорту), насамперед метали та металеві вироби. Вжиті заходи в рамках боротьби з пандемією також вплинули і на обсяги імпорту товарів до РФ, які зросли з 181,8 млрд. доларів США у 2016 році до 244,1 млрд. доларів США у 2019 році та зменшилися до 231,1 млрд. доларів США у 2020 році. У структурі імпорту РФ домінували такі групи товарів як машини, у тому числі електричне обладнання, частка яких становила 31,7 відсотка у 2020 році, хімічна продукція (12,7 відсотка) та транспортне обладнання (12,4 відсотка). Близько 38 відсотків від загального обсягу імпортованих товарів надходило з Азії (у тому числі 23,8 відсотка з Китаю), 34 відсотки – з ЄС, 5,7 відсотка – з США.
За деякими винятками РФ переважно застосовує Єдиний митний тариф Євразійського економічного союзу (ЄАЕС). Середня проста MFN ставка ввізних мит дещо знизилася у період між оглядами (з 8,3 відсотка у 2016 році до 7,9 відсотка у 2021 році), що частково пов’язано з поетапною імплементацією РФ своїх зобов’язань, взятих в рамках вступу до СОТ. На імпортну сільськогосподарську продукцію в середньому застосовується ставка у розмірі 13,4 відсотка, на несільськогосподарські товари – 6,3 відсотка. Водночас ставки ввізних мит за декількома тарифними лініями потенційно можуть перевищувати відповідний “зв’язаний” рівень в СОТ. Згадане перевищення викликало запитання у членів СОТ, які зазначали про це у своїх виступах, а також пропонували РФ спростити структуру свого тарифу.
Учасники засідання закликали РФ продовжувати поглиблення розпочатих реформ, у тому числі тих, що стосуються ввізних мит та оподаткування, спрощення торгівлі, конкурентної політики, покращення умов для ведення бізнесу та інвестування, захисту прав інтелектуальної власності, електронної комерції, підтримки малого та середнього підприємництва, акцентуючи на необхідності забезпечення відповідності будь-якої нової політики, правил та заходів взятим зобов’язанням РФ у рамках членства в СОТ.
Так, зауважуючи про нещодавнє зростання обмежень стосовно прямих іноземних інвестицій, члени СОТ зазначали про наступні чинники, які продовжують негативно впливати на умови ведення бізнесу в РФ: проблемні питання державного управління та верховенства права, домінуюча роль держави у провідних секторах економіки, відсутність прозорості стосовно діяльності державних підприємств, високий рівень концентрації у деяких сферах, а також надання різних видів субсидій національним компаніям. Висловлювалися занепокоєння щодо стану справ в окремих секторах, пов’язаних з наданням послуг, зокрема фінансових та транспортних.
Особливе занепокоєння висловлювали представники деяких делегацій, у тому числі і України, щодо запроваджених РФ обмежувальних заходів, які негативно впливають на міжнародну торгівлю, створюють торговельні бар’єри та нівелюють переваги членства в СОТ. У цьому зв’язку згадувалися заборони та обмеження імпорту і експорту сільськогосподарської та інших видів продукції, транзиту товарів, збільшення застосування експортних тарифних квот і т. д., наслідком чого є значне падіння обсягів торгівлі.
Суттєву увагу членів СОТ було зосереджено на обговоренні правил технічного регулювання РФ, а також санітарних і фітосанітарних заходів. У виступах представників окремих делегацій, зокрема і від України, зазначалося про застосування РФ відповідних заходів у спосіб, що фактично забороняє або обмежує торгівлю, без врахування міжнародних стандартів та наукового обґрунтування, а також без дотримання принципу прозорості. Деякі учасники порушували питання до РФ щодо процедур інспектування при ввезенні м’ясної продукції та режиму відслідковування та контролю.
Представники України та інших делегацій також висловлювали занепокоєння щодо політики ЄАЕС, членом якого є РФ. Наголошувалося на необхідності більш чіткого розмежування правил ЄАЕС та вимог РФ, що застосовуються на національному рівні.
Як і під час попереднього огляду, багато запитань до РФ порушувалося стосовно політики імпортозаміщення та локалізації, вимог щодо наявності вітчизняної складової, зокрема під час проведення державних закупівель, та їх впливу на торгівлю, прямі іноземні інвестиції, інтеграцію РФ до глобальних ланцюгів доданої вартості. У виступах представників деяких делегацій зазначалося про те, що така політика є дискримінаційною і не сприяє передбачуваності та прозорості торговельного режиму, а також розвитку конкуренції. У цьому зв’язку члени СОТ пропонували РФ переглянути свою політику, ураховуючи принципи СОТ та зважаючи на процес приєднання РФ до Угоди СОТ про державні закупівлі.
Члени СОТ також закликали РФ до покращення виконання своїх зобов’язань щодо своєчасного направлення необхідних нотифікацій до СОТ, зокрема про державні торговельні підприємства, процедури ліцензування, сільське господарство, вимоги технічного регулювання, встановлені на національному рівні, тощо.
Всього РФ завчасно отримала 1017 письмових запитань, у тому числі 59 запитань від України, про які було також згадано у виступі від української сторони із закликом до РФ усунути бар’єри, обмежувальні заходи та дискримінаційний режим у міжнародних торговельних відносинах, забезпечивши реалізацію торговельної політики у відповідності до своїх міжнародних зобов’язань, взятих в рамках членства у СОТ та угод про вільну торгівлю.
Процедуру Огляду буде завершено після того, як РФ у місячний термін направить до СОТ відповіді на всі порушені запитання.
З більш детальною інформацією щодо Огляду можна ознайомитися на офіційному веб-сайті СОТ за посиланням, де також є доступними для завантаження звіти, підготовлені Урядом РФ та Секретаріатом СОТ, та інші матеріали щодо торговельної політики цього члена СОТ.