У Світовій організації торгівлі (далі – СОТ) 12 та 14 червня 2024 року було проведено засідання, присвячене шоcтому Огляду торговельної політики Республіки Ісландія. В рамках проведення цього заходу члени СОТ мали можливість проаналізувати основні зміни торговельної політики Ісландії, що відбулися у період після проведення попереднього Огляду у 2017 році.
Розглядалися два основні документи – звіти, підготовлені Урядом Республіки Ісландія та Секретаріатом СОТ (документи WT/TPR/G/454 і WT/TPR/S/454). Ісландії було завчасно направлено 386 письмових запитань від 26 членів СОТ, а безпосередньо в обговоренні взяли участь представники 37 делегацій, у тому числі й України.
Учасники відзначали стійкість економіки Ісландії, а також її швидке відновлення після пандемії COVID-19. Так, незважаючи на падіння реального ВВП Ісландії у 2020 році майже на 7 відсотків, зростання її економіки становило в середньому 2,9 відсотка щорічно у 2017-2023 роках. У структурі економіки Ісландії домінує сектор послуг (переробка риби та алюмінію, туризм тощо). У період між оглядами обсяги торгівлі товарами та послугами коливалися, зокрема значно зменшилися під час пандемії COVID-19 (особливо туристичні та транспортні послуги). Після зняття карантинних обмежень торгівля швидко відновилася, і у 2022 році в структурі експорту Ісландії переважали туристичні послуги, алюміній, виготовлений з імпортного алюмінію за допомогою використання зеленої гідроенергетики, та риба. Частка експорту телекомунікаційних та IT-послуг також значно зросла. В структурі імпорту Ісландії переважали такі товари як машини та обладнання, хімічна продукція, нафта, а також туристичні послуги. Значну частку імпорту (41 відсоток) та експорту (58 відсотків) становлять проміжні продукти, і вплив пандемії COVID-19 на торгівлю такими товарами був найменшим у порівнянні з іншими видами продукції. Рівень інтеграції Ісландії у міжнародні ланцюги доданої вартості є особливо високим у транспортній та металургійній галузях.
Зазначалося, що саме зважена економічна політика Ісландії сприяла швидкому відновленню та розвитку. У цьому зв’язку згадувалися заходи у сфері відновлювальної енергетики, фіскальна, міграційна політика, а також політика у сфері наукових досліджень і розробок. Члени СОТ високо оцінювали лідерство Ісландії в удосконаленні політики, спрямованої на посилення участі жінок в економіці, включаючи обговорення в СОТ, цікавилися результатами реалізації такої політики.
Учасники засідання також наголошували на провідній ролі Ісландії як координатора в переговорах в рамках СОТ з питань субсидій у галузі рибальства, відзначали ратифікацію цією країною Угоди СОТ про субсидії у галузі рибальства однією з перших серед членів СОТ, а також згадували про активну позицію Ісландії в питаннях електронної комерції, внутрішнього регулювання сфери послуг та взаємозв’язку торгівлі та навколишнього середовища.
До Ісландії порушувалися запитання щодо:
• економічного середовища, торгівлі та інвестиційного режиму – інфляційних процесів в Ісландії та перспектив економічного росту; макропруденційної валютної політики, включаючи існуючі обмеження щодо руху капіталу; гендерної політики, ринку праці; схем підтримки експорту; торговельної політики та сталого навколишнього середовища; можливостей застосування механізму транскордонного вуглецевого регулювання (СВАМ); покращення бізнес середовища та функціонування єдиного порталу island.is; імплементації Ісландією регіональних торговельних угод; електронної торгівлі тощо;
• торговельної політики та практики у розрізі окремих заходів – поняття та статусу державних підприємств, що здійснюють міжнародну торгівлю, зокрема алкогольними напоями та тютюновими виробами; митних процедур та митних тарифів Ісландії (стану впровадження Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (HS 2022), незв’язаних ставок ввізних мит, високих ставок на сільськогосподарську продукцію, перевищення “зв’язаного” рівня ставок у СОТ, еволюції кількості безмитних тарифних ліній); плати за переробку при ввезені товарів; засобів торговельного захисту; режиму оподаткування; схем експортного кредитування; субсидування зовнішніх закупівель R&D; надання субсидій для цілей забезпечення сталого навколишнього середовища; процедур захисту прав інтелектуальної власності, вимог законодавства щодо торгових секретів, примусового ліцензування тощо;
• торговельної політики та практики у розрізі окремих галузей – підтримки сільського господарства (рівня та впливу внутрішньої підтримки сільськогосподарського виробництва, політики підтримки виробництва молока та вівчарства, заходів із зменшення розміру “жовтої” скриньки, нормативного регулювання захисту тварин); підтримки рибальства, включаючи субсидії для “зеленого переходу” в рибальстві; управління обмеженими природними ресурсами (риба та запаси мінералів); політики у сфері відновлювальної енергетики; сектору фінансових послуг (стосовно заходів боротьби з відмиванням активів, відновлення банківської системи після кризи 2008 року, режиму надання послуг із страхування, ринку бондів, електронних платежів тощо); сектору телекомунікаційних послуг та розвитку оптоволоконної мережі; послуг морського сполучення, повітряного транспорту, політики посилення стійкості ланцюгів постачання; сфери туризму;
• затримок у направленні нотифікацій до СОТ – стосовно ліцензування імпорту, правил походження, застосування імпортних обмежень, технічних бар’єрів у торгівлі, санітарних та фітосанітарних заходів, митної оцінки, сільського господарства, державних закупівель.
Таким чином, одними з небагатьох занепокоєнь, які висловлювалися членами СОТ під час засідання, були: несвоєчасне направлення Ісландією необхідних повідомлень до СОТ щодо особливостей її торговельного режиму, значного рівня державної підтримки та високих ставок ввізних мит у сільському господарстві, використання та розподілу тарифних квот.
Завчасно направлені запитання України до Ісландії стосувалися: режиму оподаткування та досвіду запобігання ухиленню від сплати податків; планів забезпечення функціонування єдиного вікна; заходів сприяння проведенню наукових досліджень і розробок; розроблення нового плану заходів із забезпечення гендерної рівності; особливостей регулювання сектору фінансових послуг.
Зазначені питання були представлені делегацією України під час першого дня засідання. У виступі було відзначено стійкість та відкритість економіки Ісландії у світлі існуючих викликів, її активну роль у переговорах у рамках СОТ, зокрема щодо субсидій у галузі рибальства, а також з гендерних питань, участь у спільних ініціативах з внутрішнього регулювання сфери послуг, електронної комерції, діяльності малих та середніх підприємств. Було зазначено і про відновлення у 2023 році тенденції зростання показників двосторонньої торгівлі між Україною та Ісландією після початку російської збройної агресії та висловлено впевненість у подальшому розвитку взаємовигідного економічного співробітництва між двома країнами, а також сподівання щодо продовження Ісландією санкційного тиску на рф. У цьому зв’язку учасників засідання було також поінформовано про проведення в Швейцарії Глобального саміту миру 15-16 червня 2024 року за ініціативи України.
Довідково: У 2021 році обсяг торгівлі товарами між Україною та Ісландією становив 129,9 млн доларів США (на 41,8 відсотка більше, ніж у 2020 році). У 2022 році через повномасштабне вторгнення росії в Україну обсяги двосторонньої торгівлі товарами з Ісландією скоротилися на 37,8 відсотка порівняно з попереднім роком – до 80,8 млн доларів США. У 2023 році тенденція зростання почала відновлюватися (збільшення на 47,8 відсотка у порівнянні з 2022 роком – до 119,4 млн доларів США).
З більш детальною інформацією щодо проведення шостого Огляду торговельної політики Ісландії можна ознайомитися на офіційному веб-сайті СОТ за посиланням, де є доступними для завантаження звіти та інші матеріали, що стосуються цього заходу.