Проведення сьомого Огляду торговельної політики Індії дозволило членам Світової організації торгівлі поглибити своє розуміння основних змін економічного, торговельного та інвестиційного режиму та викликів, які постають перед цією країною, у тому числі у зв’язку з поширенням коронавірусу COVID-19, порушити запитання та отримати письмові відповіді. Засідання, присвячене зазначеному Огляду, проходило 6 та 8 січня 2021 року в онлайн-форматі.

У період між попереднім оглядом у 2015 році економіка Індії демонструвала достатньо високі темпи зростання, особливо у секторі послуг, що дозволило Індії стати однією з найбільших економік світу та покращити свої соціально-економічні показники, такі як дохід на душу населення та тривалість життя. Середньорічний темп зростання реального ВВП становив 7 відсотків у 2017-2018 роках та 6,1 відсотка у 2018-2019 роках. За оцінками, темпи зростання реального ВВП Індії у 2019-2020 роках становитимуть близько 4,2 відсотка замість раніше прогнозованих 5 відсотків, ураховуючи вплив пандемії COVID-19. Такому результату сприяла реалізація економічних реформ, спрямованих на підвищення ефективності та інклюзивності. Учасники згаданого засідання у своїх виступах висловлювали сподівання, що такі позитивні економічні тенденції сприятимуть подальшій інтеграції Індії у світову економіку та збільшенню її долі у світовій торгівлі.

Частка обсягу торгівлі товарами у відношенні до ВВП Індії складає близько 30 відсотків. Товарна структура експорту залишалася в основному незмінною: нафта та мінеральні продукти, дорогоцінні каміння та метали, хімікати та текстиль становили найбільшу його частину. В структурі імпорту також продовжували домінувати нафта та мінеральні продукти, на які припадало близько третини всього імпорту. Основними напрямами експорту товарів з Індії залишаються ЄС (17,4 відсотка), США (17 відсотків) та країни Азії. Що стосується імпорту, то у 2019/2020 фінансовому році майже 40 відсотків ввезених до Індії товарів походило з Азії, у тому числі 13,8 відсотка - з Китаю; 10,8 відсотка – з ЄС; 7,5 відсотка – з США; близько чверті всього імпорту – з країн Близького Сходу.

Торговельна політика Індії не зазнала суттєвих змін за період між оглядами. Індія продовжує застосовувати такі інструменти, як тарифи, податки на експорт, мінімальні імпортні ціни, обмеження імпорту та експорту, а також ліцензування, насамперед, для контролю за внутрішніми умовами попиту та пропозиції, захисту економіки від значних коливань цін всередині країни, а також забезпечення збереження і раціонального використання природних ресурсів. У результаті реалізації такої політики часто змінюються ставки ввізних мит та інші правила, що викликає певні труднощі для трейдерів через непередбачуваність торговельного режиму.

Проста середня MFN ставка ввізних мит, що застосовується, зросла з 13 відсотків у 2014/2015 фінансовому році до 14,3 відсотка у 2020/2021 фінансовому році (до 15,4 відсотка у перерахунку на адвалорний еквівалент). Найбільш часто застосовуються ставки ввізних мит у розмірах 10 відсотків (31,7 відсотка від всіх тарифних ліній) та 7,5 відсотка (24,4 відсотка від всіх тарифних ліній). Найвищі розміри ставок (понад 60 відсотків) встановлені на такі товари, як алкогольні напої (150 відсотків), тварини та продукти тваринного походження, фрукти, овочі та рослини, кава та чай, деякі види автотранспортних засобів.

Під час засідання члени СОТ відзначали важливу роль Індії у багатосторонній торговельній системі та закликали до конструктивної участі у переговорах та діяльності з реформування СОТ, запрошували приєднатися до новоствореної неформальної робочої групи з питань торгівлі та розширення економічних можливостей жінок, а також до реалізації ініціатив щодо сприяння участі малих і середніх підприємств у міжнародній торгівлі, розвитку електронної комерції, внутрішнього регулювання послуг та спрощення інвестування.

Було відзначено, що у період між оглядами Індія не уклала жодної широкомасштабної регіональної торговельної угоди та відмовилася від переговорів про регіональне та всебічне економічне партнерство (the Regional Comprehensive Economic Partnership). У цьому зв’язку представники деяких членів СОТ закликали Індію завершити започатковані переговори щодо укладення регіональних торговельних угод, а також пропонували розглянути можливість спрощення вимог щодо правил походження.

Високо оцінювалися заходи Індії, спрямовані на покращення ділового та інвестиційного клімату. Водночас запитання членів СОТ викликали програми, запроваджені Індією з метою сприяння прямим іноземним інвестиціям та розвитку місцевого виробництва, такі як “Make in India”, “Digital India”, “Start-up India”, “Skill India” та “Self-Reliant India”. У цьому зв’язку представники деяких членів СОТ висловлювали занепокоєння щодо можливих обмежень торгівлі внаслідок впливу таких програм і закликали Індію не створювати зайві торговельні бар’єри.

Віталися заходи Індії у сфері спрощення процедур торгівлі в результаті імплементації відповідної Угоди СОТ (the Trade Facilitation Agreement), удосконалення податкового законодавства, що має забезпечити підвищення прозорості системи оподаткування в Індії. Водночас відзначалася незмінність торговельної політики Індії та висловлювалися занепокоєння щодо складності та непередбачуваності тарифного режиму, підвищення ставок ввізних мит, наявності тарифних преференцій та пільг.

Було також відзначено прийняття Національної політики щодо прав інтелектуальної власності та заходи Індії, спрямовані на удосконалення свого режиму у цій сфері. Водночас деякі представники членів СОТ наголошували на наявності проблемних питань захисту прав інтелектуальної власності.

Зазначаючи про активне використання Індією інструментів торговельного захисту, деякі учасники закликали Індію застосовувати більш обережний підхід щодо антидемпінгових та компенсаційних заходів з обов’язковим дотриманням вимог угод СОТ стосовно проведення відповідних розслідувань.

Представники деяких членів СОТ висловлювали занепокоєння щодо використання Індією заходів технічного регулювання, а також санітарних та фітосанітарних заходів без дотримання міжнародних стандартів.

Вітаючи модернізацію Індією свого режиму державних закупівель, учасники засідання висловлювали також занепокоєння щодо наявності преференцій, які надаються місцевим постачальникам.

Зазначалося і про значну роль держави у деяких секторах, а також наявність державних торговельних підприємств. Зокрема, висловлювалися занепокоєння щодо високого рівня державного втручання у сільськогосподарський сектор Індії. Визнаючи важливість цього сектору для забезпечення продовольчої безпеки, деякі учасники закликали Індію змінити свою сільськогосподарську політику, що продовжує базуватися на значному рівні внутрішньої та експортної підтримки основних сільськогосподарських культур. На думку членів СОТ, подальша лібералізація цього сектору забезпечить більше переваг для споживачів та виробників. Крім того, учасники засідання закликали Індію забезпечити регулярне направлення нотифікацій до СОТ, особливо тих, що стосуються експортних субсидій на сільськогосподарську продукцію.

Всього Індією було завчасно отримано понад 1000 письмових запитань від 32 членів СОТ, у тому числі від України.

Довідково: запитання, направлені від України, стосувалися: інвестиційного та тарифного режиму, у тому числі зростання ставок ввізних мит на деякі види сільськогосподарської продукції; обмежень імпорту; мінімальних імпортних цін; ліцензування імпорту; державної підтримки сільськогосподарського сектора; регулювання сектору фінансових послуг; ініціатив Індії у сфері електронної комерції; національної політики у сфері інтелектуальної власності тощо.

Процедуру Огляду буде завершено після того, як Індія у місячний термін надасть відповіді на всі отримані запитання.

З більш детальною інформацією щодо Огляду можна ознайомитися на офіційному веб-сайті СОТ за посиланням, де також є доступними для завантаження звіти, підготовлені Індією та Секретаріатом СОТ (документи WT/TPR/G/403 і WT/TPR/S/403), та інші матеріали щодо торговельної політики Індії.