Під час проведення восьмого Огляду торговельної політики Австралії члени Світової організації торгівлі мали можливість проаналізувати зміни економічного, торговельного та інвестиційного режиму цієї країни за останні п’ять років, порушити запитання та отримати письмові відповіді щодо її торговельної політики. Засідання, присвячене зазначеному Огляду, проводилося 11 та 13 березня 2020 року дистанційно з метою мінімізації ризиків поширення коронавірусу COVID-19.

Економіка Австралії демонструє тенденції сталого економічного зростання вже протягом останніх тридцяти років і є достатньо диверсифікованою. Досягненню таких результатів сприяють дієві інституційне та регуляторне середовище, зважена макроекономічна політика, режим гнучкого обмінного курсу, відкритість для здійснення міжнародної торгівлі та залучення іноземних інвестицій. Рівень щорічного зростання реального ВВП становив у середньому 2,6 відсотка у період між 2012-2017 роками, а у 2018/2019 фінансовому році – 1,9 відсотка. Реалізація відповідальної фіскальної політики забезпечує можливість надання економічних стимулів та підтримки суб’єктам  господарювання у відповідь на погіршення ситуації як на міжнародних ринках, так і у зв’язку з погодними умовами та зміною клімату.

Торговельна політика Австралії побудована на глибокому розумінні, що міжнародна торгівля та інвестиції є критично важливими для економіки, забезпечуючи розвиток та створюючи робочі місця. Протягом багатьох років поточне сальдо торговельного балансу Австралії було негативним, але у період між оглядами зовнішньоторговельний баланс покращився, оскільки починаючи з 2016/2017 фінансового року сальдо зовнішньої торгівлі товарами стало позитивним. У 2018 році понад 84 відсотки загального обсягу експорту Австралії припадало на азійські ринки. В структурі експорту товарів переважають мінеральні продукти, які становлять близько 60 відсотків від загального обсягу. Дефіцит сальдо зовнішньої торгівлі послугами також зменшився завдяки зростанню обсягів експорту послуг, пов’язаних з подорожами, туризмом та освітою. Країни Азії також є основними імпортерами продукції до Австралії (їх доля становить близько 62 відсотка у загальному обсязі імпорту).

Тарифний режим Австралії характеризується застосуванням середніх MFN ставок ввізних мит у розмірі 2,5 відсотка. При цьому розміри ставок ввізних мит на сільськогосподарську продукцію є нижчими у порівнянні з іншими товарами.

В рамках проведення Огляду члени СОТ високо оцінювали провідну роль та активну участь Австралії майже у всіх сферах діяльності цієї міжнародної організації, зокрема у вирішенні питань щодо її реформування, забезпечення функціонування механізму врегулювання торговельних суперечок, реформи торгівлі в сільському господарстві, надання субсидій у галузі рибальства, а також у реалізації таких спільних ініціатив, як електронна комерція, спрощення інвестування, сприяння участі малих і середніх підприємств та жінок у міжнародній торгівлі, внутрішнє регулювання послуг, сприяння участі малих і середніх підприємств та жінок у міжнародній торгівлі тощо.

У період між оглядами Австралією було ратифіковано Угоду СОТ про спрощення процедур торгівлі, що сприяло полегшенню проходження митних процедур, а також прийнято Протокол про внесення змін до Угоди ТРІПС і взято зобов’язання щодо покращення захисту прав інтелектуальної власності. Крім того, приєднання Австралії до Угоди СОТ про державні закупівлі та імплементація Угоди СОТ про інформаційні технології забезпечили додаткове відкриття її ринку. На регіональному та двосторонньому рівні значний рівень лібералізації торгівлі було досягнуто в рамках Всеосяжної та прогресивної угоди про Транстихоокеанське партнерство (the Comprehensive and Progressive Agreement for Trans-Pacific Partnership) та угод про вільну торгівлю, укладених Австралією з Японією та Китаєм.

Занепокоєння членів СОТ стосувалися деяких аспектів системи непрямого оподаткування Австралії, включаючи останні зміни законодавства, які передбачають оподаткування податком на товари та послуги (the Goods and Services Tax) під час транскордонної торгівлі цифровими продуктами та послугами, а також переваги, що надаються певним виробникам вина через так званий “зрівняльний” податок (the Wine Equalization Tax).

Високо оцінювалася зовнішньоторговельна орієнтованість сільськогосподарського сектору Австралії, з мінімальним тарифним захистом та низьким рівнем внутрішньої підтримки. Водночас деякі учасники наводили конкретні приклади продукції, щодо якої, на їх думку, існують бар’єри чи застосовуються заходи, які обмежують торгівлю. Члени СОТ закликали Австралію забезпечити відповідність її санітарних та фітосанітарних правил вимогам Угоди СОТ про застосування санітарних та фітосанітарних заходів. Крім того, порушувалися питання стосовно нової системи маркування, яка передбачає вимоги щодо зазначення країни походження і стосується багатьох видів харчової продукції, що імпортується до Австралії.

Зазначалося, що Австралія продовжує залишатися активним користувачем антидемпінгових та захисних заходів, при цьому понад 50 відсотків застосованих заходів стосуються виробів із сталі.

Деякі члени СОТ порушували питання щодо механізму розгляду та оцінки інвестиційних пропозицій та зазначали про непрозорість критеріїв щодо визначення національного інтересу. Так, на думку деяких учасників, Уряд Австралії використовує різноманітні підстави для проведення аналізу іноземних інвестицій, які не пов’язані з національною безпекою.

Всього Австралією було завчасно отримано понад 500 письмових запитань.

Від України було також підготовлено письмові запитання, які стосувалися системи тарифних преференцій Австралії, змін режиму іноземного інвестування, у тому числі механізму розгляду та оцінки інвестиційних пропозицій, запровадження нової системи маркування харчової продукції, імплементації у законодавство Австралії положень Протоколу про внесення змін до Угоди ТРІПС, деяких аспектів регулювання аквакультурної діяльності та реалізації рибогосподарської політики, регулювання сектору фінансових послуг, політики встановлення квот на національний контент на телебаченні і радіомовленні, наявності стимулів для розвитку видавничої справи, плану розвитку цифрової економіки тощо. За результатами розгляду відповідей Австралії, наданих в установленому порядку, було сформульовано додаткові запитання від України щодо системи тарифних преференцій, на які Австралія має надати письмові відповіді у місячний термін після завершення засідання.

З більш детальною інформацією щодо Огляду можна ознайомитися на офіційному веб-сайті СОТ за посиланням, де також є доступними для завантаження звіти, підготовлені Австралією та Секретаріатом СОТ (документи WT/TPR/G/396 і WT/TPR/S/396), та інші матеріали щодо торговельної політики Австралії.