У Світовій організації торгівлі 23 та 25 листопада 2022 року проходило засідання, присвячене проведенню восьмого Огляду торговельної політики Бразилії. У рамках цього заходу члени СОТ мали можливість порушити запитання, що становлять торговельний інтерес, та отримати письмові відповіді на них безпосередньо від Бразилії, проаналізувати зміни та досягнення її економічної, торговельної та інвестиційної політики, що відбулися у період між проведенням попереднього Огляду у 2017 році.

Всього членами СОТ було завчасно направлено 958 письмових запитань до Бразилії, а безпосередньо під час засідання свої виступи оголосили представники 51-ї делегації, у тому числі й від України, що підтвердило важливу роль Бразилії у багатосторонній торговельній системі.

Для України Бразилія є одним із важливих торговельних партнерів у регіоні Латинської Америки та Карибського басейну. До розпочатої РФ війни проти України обсяги торгівлі між Україною та Бразилією постійно зростали. Так, у 2021 році обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами збільшився майже вдвічі у порівнянні з 2019 роком і склав 572 млн. доларів США. За січень-серпень 2022 року обсяг двосторонньої торгівлі товарами між Україною та Бразилією скоротився на 60 відсотків у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року і становив 169,4 млн. доларів США (експорт зменшився на 90,6 відсотка, імпорт – на 42,2 відсотка).

Про негативний вплив війни на торгівлю та світову економіку, у тому числі прогнозні показники економічного розвитку Бразилії, було поінформовано представником делегації України під час першого дня засідання.

Слід зазначити, що економіка Бразилії почала відновлюватися у 2021 році після падіння обсягів ВВП на 3,9 відсотка у 2020 році через пандемію COVID-19. У результаті своєчасно здійснених Урядом Бразилії економічних заходів підтримки обсяг ВВП збільшився на 4,6 відсотка, і, незважаючи на наслідки пандемії та вплив теперішньої геополітичної кризи, викликаної російською військовою агресією проти України, у 2022 році очікується позитивний сценарій розвитку бразильської економіки, хоча значення очікуваних макроекономічних показників були переглянуті: за оцінками Уряду Бразилії зростання обсягів ВВП становитиме 2 відсотки у 2022 році та 2,5 відсотка – у 2023 році.

Макроекономічну стійкість економіки Бразилії, відкритість її торговельного та інвестиційного режимів, а також активну участь у діяльності Світової організації торгівлі було відзначено у виступах представників делегацій України та інших членів СОТ.

Зокрема, учасники засідання вітали: процес приєднання Бразилії до багатосторонньої Угоди СОТ про державні закупівлі, зазначаючи, що Бразилія є першою латиноамериканською країною, яка прийняла таке рішення, висловлювали сподівання щодо оперативного завершення відповідних процедур; нещодавнє подання Бразилією заявки стосовно приєднання до Угоди СОТ про торгівлю цивільною авіатехнікою. Високо оцінювався внесок Бразилії у процес прийняття рішень під час 12-тої Конференції міністрів СОТ, а також у поточні обговорення спільних ініціатив, включаючи розвиток електронної комерції, спрощення інвестування, підтримку малого та середнього бізнесу, внутрішнє регулювання послуг, реформування СОТ, торгівлі сільськогосподарською продукцією тощо. Зазначалося також і про виконання Бразилією своїх зобов’язань щодо направлення нотифікацій до СОТ. Водночас зауважувалося про затримку інформування Бразилією про процедури ліцензування імпорту та кількісні обмеження, а також необхідність направлення повідомлень про технічне регулювання, санітарні та фіто-санітарні заходи не менш як за 60 днів до їх запровадження.

Члени СОТ вітали також процес вступу Бразилії до Організації економічного співробітництва та розвитку. Відзначалася і роль Бразилії у забезпеченні розширення мережі регіональних угод з країнами МЕРКОСУР, зокрема з головними торговельними партнерами поза регіоном Південної Америки.

Позитивно оцінювалися зміни у сфері інтелектуальної власності, у тому числі приєднання Бразилії до Мадридської системи міжнародної реєстрації знаків на основі Мадридської угоди та Протоколу до неї, заходи з приєднання до Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків, удосконалення системи обробки заявок на отримання патентів тощо.

Аналізуючи тарифний режим Бразилії, учасники засідання зазначали про зниження середньої ставки ввізного мита, що застосовується, – з 11,6 відсотка у 2017 році до 10,0 відсотка у квітні 2022 року та 9,4 відсотка у липні 2022 року. Водночас згадувалося про зростання ставок ввізного мита на товари тривалого користування, а також перевищення окремих ставок зв’язаного в СОТ рівня.

Високо оцінюючи зусилля Бразилії у напрямі зниження нетарифних бар’єрів у торгівлі шляхом спрощення регуляторного середовища, підвищення прозорості та заохочення використання цифрових інструментів та послуг, деякі члени СОТ висловлювали занепокоєння щодо продовження існування обтяжливих, затратних та зайвих процедур при ввезенні товарів, включаючи бюрократичні формальності та велику кількість паперових документів. Пропонувалося також знизити кількість неавтоматичних ліцензій на імпорт товарів. Зазначалося і про складність податкової системи Бразилії та наявність дискримінаційних вимог при сплаті податків на імпортну продукцію та товари вітчизняного виробництва.

Під час засідання була також відзначена важлива роль Бразилії як постачальника сільськогосподарської продукції у гарантуванні продовольчої безпеки, а також експортера продукції гірничодобувної промисловості. При цьому згадувалося нове законодавство Бразилії про ринок природного газу, а також амбітні плани Бразилії щодо розвитку відновлюваної енергетики, висловлювалися пропозиції щодо проведення подальших регуляторних реформ для сприяння інвестиціям в енергетичний сектор Бразилії.

Що стосується сфери послуг, то учасники засідання закликали Бразилію до подальшого відкриття своїх ринків, зокрема ринків фінансових, страхових та професійних послуг, для іноземних компаній. Високо оцінювалася відкритість сектору телекомунікацій Бразилії, спрощення діяльності водного транспорту, проведення приватизації та здійснення державно-приватного партнерства в управлінні аеропортами, морськими портами та розподіленні електричної енергії.

Від України до Бразилії було завчасно направлено письмові запитання щодо: тарифного режиму та можливостей його подальшої лібералізації; процедур відміни або перегляду необхідності застосування антидемпінгових заходів за прискореною процедурою; угод про співробітництво у митній сфері; поглядів Бразилії щодо подальших обговорень в СОТ питань щодо удосконалення механізму вирішення торговельних спорів та реформування торгівлі у сфері сільського господарства; досвіду Бразилії з підвищення ефективності діяльності органів у сфері інтелектуальної власності, а також розвитку телекомунікацій.

З більш детальною інформацією щодо проведення восьмого Огляду торговельної політики Бразилії можна ознайомитися на офіційному веб-сайті СОТ за посиланням,  де також є доступними для завантаження звіти, підготовлені Урядом зазначеної країни та Секретаріатом СОТ (документи WT/TPR/G/432 і WT/TPR/S/432), та інші матеріали щодо торговельної політики цього члена СОТ.