Міністерство економіки України
- Реалізація ініціативи ЄС “Ukraine Facility”
- Гуманітарне розмінування
- Інтелектуальна власність
- Рекомендації щодо відповідального використання ШІ: питання права інтелектуальної власності
- Національний перелік вебсайтів, що викликають занепокоєння щодо дотримання прав інтелектуальної власності
- Новини та анонси
- Нормативно-правові акти в сфері інтелектуальної власності
- Апеляційна палата
- Підтримка винахідництва, інновацій
- Колективне управління у сфері авторського права і суміжних прав
- Державний нагляд (контроль) у сфері інтелектуальної власності
- Стратегічне планування та макроекономічне прогнозування
- Промислова політика
- Визначення ступеня локалізації виробництва товарів під час публічних закупівель
- Фактична ціна реалізації природного газу
- Смартспеціалізація
- Гранти для переробних підприємств
- Фактична ціна реалізації руд заліза
- Зроблено в Україні
- Формування переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за рахунок бюджетних коштів
- Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва
- Запит до Департаменту розвитку реального сектору економіки щодо формування переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за рахунок бюджетних коштів
- Фактична ціна реалізації для нафти, конденсату
- Середня митна вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України
- Середня вартість дизельного палива та бензинів автомобільних
- Величина коригуючого коефіцієнту, що застосовується до ставки рентної плати у разі зміни тарифів на транспортування однієї тонни нафти магістральними нафтопроводами
- Корпоративне управління та реформування державної власності
- Управління державною власністю
- Питома вага державного сектору в економіці
- Об'єкти державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави
- Здійснення спільної діяльності суб’єктами господарювання державного сектору економіки
- Реформування суб’єктів господарювання державного сектору економіки
- Фінансове планування підприємств
- Подання звітності в електронному вигляді
- Державне майно
- Документи
- Управління державною власністю
- Економіка оборони і безпеки
- Інноваційна діяльність
- Інвестиційна політика та міжнародне інвестиційне співробітництво
- Управління публічними інвестиціями
- Проєкт «Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво» (RISE)
- Співробітництво між Україною, ЄС та Світовим банком щодо підтримки УДФ в Україні
- Державно-приватне партнерство
- Державна інвестиційна політика та міжнародне інвестиційне співробітництво
- Інструменти залучення інвестицій
- Управління державними інвестиційними проектами
- Нормативно-правові акти
- Діагностичне оцінювання управління державними інвестиціями (УДІ) в Україні - Звіт Світового банку
- Методичні рекомендації та роз'яснення
- Перелік державних інвестиційних проектів
- Моніторинг стану виконання та реалізації державних інвестиційних проектів
- Державна підтримка для реалізації інвестиційних проектів
- Умови праці
- Трудова міграція
- Публічні закупівлі
- Соціальний діалог
- Сфера зайнятості
- Адміністративні послуги
- Розвиток торгівлі та захист прав споживачів
- Регуляторна діяльність
- Перелік регуляторних актів Міністерства економіки України
- Нормативно-правові акти
- Розгляд скарг на рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики
- Реалізація державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності
- Повідомлення про оприлюднення проектів регуляторних актів
- Звіти про відстеження результативності прийнятих регуляторних актів
- Проекти регуляторних актів, аналізи регуляторного впливу до них та інші супровідні документи
- Дозвільна система та ліцензування у сфері господарської діяльності
- Державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції
- Міжнародна торгівля
- Зовнішньоекономічна діяльність
- Критичний імпорт
- Інформація щодо стану використання експортно-імпортних квот
- Нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- Середні рівні цін на кольорові метали за результатами моніторингу цін на Лондонській біржі металів та Нью-Йоркській торговій біржі
- Форма звіту про обсяги імпорту (експорту) спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів
- Середньоарифметичні значення цін товарів, на які встановлено вивізне мито, що нараховується за адвалорними ставками
- Підтримка експорту
- Експортна стратегія України 2017 – 2021 роки
- Опитування щодо оновлення Експортної стратегії України
- Моніторинг реалізації Експортної стратегії України (exportstrategy.me.gov.ua)
- Нормативно-правові акти
- Інформаційні матеріали
- Секторальні та крос-секторальні експортні стратегії
- Інформаційні матеріали
- Сектор “Технічне обслуговування повітряних суден”
- Сектор Інформаційно-комунікаційні технології
- Сектор туризму
- Сектор машинобудування
- Сектор харчової та переробної промисловості
- Cектор «Креативні індустрії»
- Крос-сектор «Вдосконалення навичок»
- Крос-сектор «Торговельна інформація та просування експорту»
- Крос-сектор «Інновації для експорту»
- Крос-сектор «Транспортування та спрощення умов торгівлі»
- Виконання Експортної стратегії України
- Ринки у фокусі
- Рада з міжнародної торгівлі
- Інституційна підтримка експорту
- Виставково-ярмаркова діяльність
- Інформація для бізнесу
- Експортна стратегія України 2017 – 2021 роки
- Зовнішньоекономічна діяльність
- Преференційні торговельні угоди
- Генералізовані системи преференцій
- Регіональні торговельні угоди
- Економічні дослідження
- Чинні регіональні торговельні угоди
- Угода про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Ізраїль
- Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою
- Угода про вільну торгівлю між Україною та Республікою Північна Македонія
- Угода про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ
- Угода про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Чорногорії
- Угода про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Турецької Республіки
- Діяльність України у Світовій організації торгівлі
- Центр обробки запитів членів СОТ та нотифікування
- Національний комітет з питань спрощення процедур торгівлі
- Багатосторонні переговори
- Структуровані дискусії заінтересованих членів СОТ з питань торгівлі та сталого розвитку навколишнього середовища
- Обмеження (скасування) субсидій у галузі рибальства
- Доха раунд
- Електронна комерція
- Внутрішнє регулювання у сфері послуг
- Робоча програма для мікро-, малих та середніх підприємств
- Сприяння інвестуванню заради розвитку
- Розширення прав і можливостей жінок в економічній сфері
- Участь України в роботі регулярних органів СОТ
- Регулювання товарного біржового ринку
- Торговельний захист
- Україна – держава-кандидат на вступ до ЄС
- Комунікаційні заходи з євроінтеграції за участі Мінекономіки
- Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС
- Телефонна лінія для надання роз’яснень з питань функціонування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС
- Комітет асоціації Україна - ЄС у торговельному складі
- Торговельно-економічне співробітництво між Україною та ЄС
- Імплементація Угоди про асоціацію в торговельній та економічній сферах
- Участь України у Регіональній Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження
- Євроатлантична інтеграція
- Річні національні програми співробітництва України з НАТО
- Рада Україна – НАТО
- Конференція національних директорів з озброєння (CNAD) НАТО
- Індивідуальна програма партнерства між Україною та НАТО
- Стратегія комунікації з питань євроатлантичної інтеграції України на період до 2025 року
- Міжвідомча експертна група з координації співробітництва України з НАТО в економічній сфері (МЕГ)
- Саміти НАТО
- Співробітництво між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії
- Зона вільної торгівлі між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії
- Угода про цифрову торгівлю між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії
- Телефонна лінія для надання роз'яснень з питань функціонування зони вільної торгівлі між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії
- Технічне регулювання
- Технічні регламенти
- Переліки національних стандартів під технічні регламенти
- Метрологія
- Оцінка відповідності
- Акредитація органів з оцінки відповідності
- Стандартизація
- Припинення дії на території України стандартів колишнього СРСР (ГОСТ)
- Галузеві стандарти затверджені Держстандартом (Держспоживстандартом)
- Нормативно-правові акти
- Довідка щодо технічних умов підприємств (технічні умови не реєструються)
- Роз’яснення щодо обов’язкового застосування офіційних текстів національних, міжнародних чи європейських стандартів
- Прийняття та скасування національних стандартів (архів на 01.01.2015)
- Міжнародне співробітництво
- Загальна інформація щодо сфери технічного регулювання
- Національні класифікатори
- Оголошення
Огляд торговельної політики Японії
15.07.2020 | 08:25 | Департамент багатосторонніх та двосторонніх торговельних угодУ Світовій організації торгівлі було проведено чотирнадцятий Огляд торговельної політики Японії. У відповідному засіданні Органу СОТ з огляду торговельної політики, що проходило 6 та 8 липня 2020 року у м. Женева (Швейцарська Конфедерація), взяли участь представники 50 делегацій, у тому числі і від України.
Проведення зазначеного Огляду дозволило членам СОТ поглибити розуміння останніх змін та викликів, що постають перед Японією в ході формування та реалізації її торговельної, економічної та інвестиційної політики, а також порушити запитання та отримати письмові відповіді. Всього Японією було завчасно отримано понад 750 письмових запитань від 32 членів СОТ, що підтверджує важливу роль цієї країни у міжнародній торгівлі.
Японія залишається одним із основних інвесторів та торговельним партнером для багатьох членів СОТ. Учасники засідання у своїх виступах відзначали роль Японії у багатосторонній торговельній системі, рівень її інтеграції у світову економіку та глобальні ланцюги доданої вартості, результати макроекономічної політики (“абеноміки*”), сприяння активній участі жінок в усіх сферах економіки та заходи, спрямовані на забезпечення протидії поширенню коронавірусу COVID-19. Віталися також структурні реформи, пов’язані з торгівлею, метою реалізації яких є підвищення економічної стійкості та продуктивності праці.
У 2017 році рівень зростання ВВП Японії досяг свого найвищого значення за останні роки і склав 1,9 відсотка при щорічному середньому значенні цього показника на рівні 1,1 відсотка у 2016-2018 роках. У 2018 році Японія зберегла свою позицію як третьої за величиною та п’ятою за рівнем конкурентоспроможності економікою у світі. У 2019 році за Індексом глобальної конкурентоспроможності Японія дещо послабила свою позицію (на один пункт) і посіла шосте місце серед 141 країн світу. Рівень безробіття продовжував знижуватися і становив 2,4 відсотка у 2018 році.
Про важливість міжнародної торгівлі для економіки Японії, ступінь її відкритості та інтеграції у світову економіку свідчить частка обсягів зовнішньої торгівлі товарами та послугами (експорт та імпорт) у відношенні до ВВП, яка у 2018 році збільшилася до 36,7 відсотка. Торгівля Японії товарами (як імпорт, так і експорт) у період між попереднім оглядом у 2017 році залишалася залежною від сфери виробництва. Питома вага таких товарів як неелектричні машини та хімічна продукція в загальній структурі експорту зросла, водночас частка автомобільної техніки, офісного та телекомунікаційного обладнання, заліза та сталі зменшилася. У загальній структурі імпорту зросла питома вага таких товарів як паливо та інші мінеральні продукти (відповідно до 23,3 відсотка та 6,5 відсотка), водночас частка промислової та сільськогосподарської продукції знизилася відповідно до 57,4 відсотка та 11,1 відсотка у 2018 році. Основними видами послуг, якими торгує Японія, були професійні послуги, плата за користування правами інтелектуальної власності, транспортні та туристичні послуги. Незважаючи на деякі незначні зміни в обсягах торгівлі, основними торговими партнерами Японії продовжують бути Китай, США та Європейський Союз.
Учасники засідання високо оцінювали ініціативи, неухильну підтримку та активну участь Японії у багатосторонній торговельній системі. Зокрема згадувалися такі спільні ініціативи як електронна комерція, спрощення інвестування, сприяння участі малих і середніх підприємств та жінок у міжнародній торгівлі тощо, а також роль Японії у сприянні реформуванню СОТ та проведенні переговорів щодо субсидій у галузі рибальства та внутрішнього регулювання послуг. Підкреслювалося неухильне виконання Японією своїх зобов’язань щодо направлення до СОТ нотифікацій практично у всіх сферах діяльності. Була відзначена і зацікавленість Японії у збільшенні кількості регіональних торговельних угод, зокрема згадувалася її активна позиція в укладенні Всеосяжної та прогресивної угоди про Транстихоокеанське партнерство (the Comprehensive and Progressive Agreement for Trans-Pacific Partnership). Представники декількох країн, що розвиваються та найменш розвинених країн, висловлювали вдячність Японії за допомогу, що надається для розвитку торгівлі.
Запитання учасників засідання викликали нещодавно запроваджені Японією заходи з посилення контролю за прямими іноземними інвестиціями, а також стимулювання компаній до відновлення виробництва. Висловлювалися також застереження щодо реформ у сфері цифрової безпеки та медичної допомоги, які, на думку деяких членів СОТ, можуть створювати бар’єри для іноземних компаній.
Відзначаючи достатньо високий рівень передбачуваності тарифного режиму Японії, члени СОТ зауважували про його складність та наявність надвисоких ставок ввізних мит (“тарифних піків”) на деякі товари. Слід зазначити, що митний тариф залишається одним із основних інструментів торговельної політики та є незначним джерелом надходжень бюджету (у 2019 році частка таких надходжень становила лише 1,65 відсотка від загального обсягу податкових надходжень). У 2019 фінансовому році загальна середня MFN ставка ввізних мит, що застосовується, зросла до 6,3 відсотка у порівнянні з 2016 роком (6,1 відсотка). Розміри ставок ввізних мит на сільськогосподарську продукцію є вищими (17,9 відсотка) у порівнянні з іншими товарами (3,5 відсотка для несільськогосподарських товарів).
Вітаючи заходи Японії, спрямовані на спрощення процедур торгівлі, деякі учасники висловлювали пропозиції щодо підвищення ефективності митного оформлення товарів, а також уникнення перешкод для торгівлі у сфері технічного регулювання, особливо щодо таких товарів як автомобілі, електричне обладнання та фармацевтична продукція. Крім того, члени СОТ закликали Японію ліквідувати наявні обмеження експорту. Зважаючи на низький рівень участі іноземних компаній у процедурах державних закупівель, висловлювалися також рекомендації щодо перегляду Японією своїх норм і правил у цій сфері.
Особливу увагу було привернуто високому рівню захисту сільського господарства Японії через тарифні та нетарифні (санітарні та фіто-санітарні) заходи, а також державну підтримку. У цьому зв’язку значна кількість членів СОТ закликала Японію до запровадження реформ, орієнтованих на ринкові умови, у цій сфері, знизити субсидування, а також направити до СОТ нотифікації про державну підтримку сільського господарства. Деякі учасники наголошували на необхідності забезпечення відповідності національних стандартів Японії наявним міжнародним стандартам в агропродовольчому секторі (наприклад, Codex Alimentarius). Японію закликали зменшити субсидії у галузі рибальства та підвищити прозорість порядку їх надання з метою гарантування, що такі субсидії не сприяють незаконному та нерегульованому вилову риби.
Японія є важливим торговельним партнером для України. У 2019 році товарообіг України з Японією склав 1,2 млрд. доларів США та зріс у порівнянні з 2017 роком на 28,1 відсотка. Ураховуючи тенденції зростання обсягів торгівлі товарами та послугами, очікується подальше збільшення торговельних та інвестиційних потоків. Це підтверджено і Експортною стратегією України (“дорожньою картою” стратегічного розвитку торгівлі) на 2017 - 2021 роки, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1017-р, де Японію віднесено до ринків у фокусі, на яких українські виробники мають значний потенціал для експорту продукції.
У цьому зв’язку від України було також підготовлено письмові запитання до Японії, про які було зазначено у виступі представника української сторони під час засідання, та отримано відповіді.
Довідково: Україною порушувалися питання щодо реалізації реформи податкового режиму, застосування митними органами попередніх рішень, захисту митної інформації, тарифної політики Японії, реформи ціноутворення на фармацевтичну продукцію, регулювання банківських та фінансових послуг тощо.
З більш детальною інформацією щодо Огляду можна ознайомитися на офіційному веб-сайті СОТ за посиланням, де також є доступними для завантаження звіти, підготовлені Урядом Японії та Секретаріатом СОТ (документи WT/TPR/G/397 і WT/TPR/S/397), та інші матеріали щодо торговельної політики Японії.
_____________________
* “Абеноміка” - це термін, що характеризує нову економічну стратегію розвитку Японії, яка була впроваджена наприкінці грудня 2012 з початком роботи другого Уряду Прем’єр-міністра Японії Абе. Вона складається з 3-х основних напрямків: 1) агресивна грошово-кредитна політика, направлена на сприяння доступу до ресурсів та покращення якісних характеристик системи; 2) гнучка фіскальна політика, яка поєднує короткотермінову стратегію відновлення економічного зростання та визначає цілі фіскальної консолідації на середньорічну перспективу; 3) стратегія економічного зростання, яка передбачає низку комплексних поглиблених структурних реформ, націлених на стимулювання довготермінового економічного розвитку та заохочення приватних інвестицій. Більш детальну інформацію про “абеноміку” можна знайти за наступним посиланням.