Мінекономіки провело чергове засідання Наукової платформи. У заході взяли участь близько 50 експертів – науковців, урядовців та фахівців міністерств і відомств.

Засідання було присвячено детальному обговоренню трьох важливих досліджень з питань, пов’язаних із конкурентоспроможністю України на зовнішніх ринках та розвитку нашого експорту. Ці дослідження було підготовлено експерткою Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Перше дослідження «Збільшення можливості для преференційного експорту вітчизняних товарів на перспективні зовнішні ринки та залучення українських виробників до європейських та трансрегіональних ланцюгів створення доданої вартості завдяки участі України у Регіональній Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження», фокусує нашу увагу на такому:

• Україна та ЄС застосовують ПЕМ з 2019 року, однак можливість діагональної кумуляції з іншими країнами-учасницями запроваджувалась поступово у 2020–2024 роках;
• наразі статистично значущого впливу ПЕМ на торгівлю проміжними товарами України не зафіксовано через короткий період дії та складну економічну ситуацію;
• водночас структура торгівлі та модельні оцінки свідчать про значний нереалізований потенціал ПЕМ, зокрема у разі її застосування в межах ЗВТ з Туреччиною.

Висновки: для забезпечення ефективного використання Україною можливостей діагональної кумуляції важливим є використання ПЕМ у торгівлі з економічно значущими партнерами, зокрема Туреччиною. Відповідно, першочерговими завданнями є завершення процесу ратифікації ЗВТ з Туреччиною, усунення перепон для використання діагональної кумуляції у торгівлі з Ізраїлем, а також швидке оновлення угод про зону вільної торгівлі з країнами-учасницями ПЕМ для внесення динамічного посилання на оновлену ПЕМ, яка з 1 січня 2026 року буде єдиними чинним варіантом Конвенції.

З дослідженням можна ознайомитися за посиланням.

У рамках другого дослідження за темою «Аналіз трендів та потенціалу експорту в ключових секторах» було визначено топ 20 секторів української економіки, які наразі мають найвищій потенціал експорту. Умовно ці сектори можна поділити на чотири групи:

• сільське господарство та харчова промисловість (вирощування зернових (крім рису), бобових та олійних культур; виробництво рослинних олій та тваринних жирів, переробка та консервування м’яса, переробка та консервування овочів та фруктів, виробництво цукру, молочної продукції, какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів, продукції борошномельного виробництва, крохмалю та виробів з крохмалю);
• видобуток залізних руд та металургія (виробництво чавуну та сталі);
• деревообробка та виробництво товарів з деревини (меблів, шпону та деревних панелей, дерев’яної тари, лісопильне та стругальне виробництво);
• машинобудування (виробництво деталей та аксесуарів для автомобілів, виробництво залізничних локомотивів та рухомого складу, виробництво побутової техніки, виробництво повітряних та космічних апаратів та супутнього устаткування).

Для кожного з 20 секторів проаналізовано вартісні показники експорту, виявлену порівняльну перевагу, індекс спеціалізації торгівлі, а також визначено пріоритетну географію експорту та вартісний вимір нереалізованого потенціалу експорту. За оцінкою, сукупний нереалізований потенціал експорту цих 20 секторів складає 16,8 млрд доларів США.

Висновки: Україна зберігає значний експортний потенціал у широкому колі секторів, які охоплюють весь спектр, – від сировини та напівфабрикатів до кінцевої продукції. Також широкою є пріоритетна географія експорту, з фокусом на країнах Європи та Азії.

З дослідженням можна ознайомитися за посиланням.

Третє дослідження «Оцінка впливу євроінтеграції на макроекономічні показники» стосується аналізу частини наслідків приєднання України до ЄС, а саме входження у єдиний ринок у частині остаточного скасування ввізних мит, визнання еквівалентності вимог технічного регулювання та санітарних і фітосанітарних заходів, що усуває нетарифні бар’єри у торгівлі товарами, а також усунення бар’єрів у торгівлі бізнес послугами, що означає вільний ринок послуг. Дослідження було проведено за допомогою прикладної моделі загальної рівноваги для України.

Дослідження акцентує на тому, що:

• членство в ЄС матиме суттєвий позитивний вплив на економіку України: у довгостроковій перспективі добробут зросте на 21,6%, реальний ВВП — на 16,4%;
• основним драйвером зростання стане усунення нетарифних бар’єрів у торгівлі товарами через визнання еквівалентності регулювання з боку ЄС;
• водночас економіка потребуватиме структурної адаптації, з ризиками для низькокваліфікованих працівників, що зумовлює необхідність активної політики на ринку праці;
• результати є початковим етапом аналізу; подальші дослідження охоплять наслідки війни, ринок праці, міграцію, вплив на домогосподарства, бюджет і зовнішньоторговельні відносини.

Висновки: аналіз частини макроекономічних наслідків вступу в ЄС, присвячений входженню України у спільний ринок товарів та послуг, а саме усунення нетарифних обмежень у торгівлі товарами та послугами, свідчить про значний позитивний вплив членства для економіки України. Однак ці наслідки будуть у повній мірі реалізовані лише у довгостроковій перспективі, й для їх настання важливим є забезпечення швидкої адаптації економіки, у тому числі створення ефективних механізмів для переміщення факторів виробництва – робочої сили та капіталу – з менш ефективних до більш ефективних секторів. Це означає, зокрема, проведення активної політики на ринку праці.

З дослідженням можна ознайомитися за посиланням.

Окрім учасників наукової платформи, в дискусії також взяли участь фахівці інших департаментів Мінекономіки та представники інших міністерств та відомств.