У Світовій організації торгівлі (далі – СОТ) 12 та 14 листопада 2025 року було проведено засідання, присвячене четвертому Огляду торговельної політики Гватемали, що надало можливість членам СОТ поглибити своє розуміння основних змін її торговельного, економічного та інвестиційного режимів у період після проведення попереднього Огляду у 2016 році.

Розглядалися два основні документи – звіти, підготовлені Урядом Республіки Гватемала та Секретаріатом СОТ (документи WT/TPR/G/477 і WT/TPR/S/477), а також письмові запитання інших членів СОТ. Всього Гватемалі було направлено понад 170 письмових запитань від 21 члена СОТ, а безпосередньо під час засідання в обговоренні взяли участь представники 34 делегацій, у тому числі й України.

Учасники засідання відзначали, що, незважаючи на складне глобальне середовище, протягом 2016-2025 років економіка Гватемали демонструвала макроекономічну стабільність, досягнуту завдяки зваженій монетарній політиці та фіскальній дисципліні. Так, у зазначеному періоді середньорічний темп зростання реального ВВП становив 3,8 відсотка, а середній рівень інфляції – 4,3 відсотка, за винятком 2023 року, коли значення цього показника зросло до 9,2 відсотка. На відміну від багатьох інших країн, вплив пандемії COVID-19 на економіку Гватемали був помірним: після скорочення реального ВВП на 1,8 відсотка у 2020 році економіка швидко відновилася і зросла на 8 відсотків вже у 2021 році. Середній обсяг ВВП на душу населення збільшився з 4173 доларів США у 2016 році до 6344 доларів США у 2024 році, завдяки чому Гватемала увійшла до категорії країн з рівнем доходу вище середнього. Водночас попри позитивну макроекономічну динаміку ситуація з рівнем бідності та нерівністю в Гватемалі залишається складною – станом на 2024 рік 56 відсотків громадян проживало за межею бідності, і 50 відсотків загального доходу акумулювалося у 20 відсотків найзаможніших верств населення.

Уряд Гватемали вважає торгівлю важливим інструментом для сприяння економічному та соціальному розвитку, що допомагає вирішувати проблеми нерівності, скорочувати неформальний сектор економіки та зменшувати залежність економіки від грошових переказів. У період між оглядами зміни торговельного режиму Гватемали були направлені насамперед на спрощення процедур торгівлі, що дозволило прискорити процес митного оформлення та скоротити витрати під час ввезення товарів.

Учасники засідання в цілому позитивно оцінювали основні напрями торговельної політики Гватемали, відзначаючи відносну відкритість та стабільність її торговельного та інвестиційного режимів. Проте висловлювалися рекомендації щодо поглиблення реформ, необхідних для інтеграції Гватемали у глобальні ланцюги створення доданої вартості та повного використання її торговельного потенціалу, що стимулюватиме зростання економіки та сприятиме вирішенню наявних соціальних проблем, пов’язаних з безробіттям, бідністю та нерівністю.

Віталася прихильність Гватемали до відкритої, справедливої, інклюзивної та заснованої на правилах багатосторонньої торговельної системи, її участь в обговореннях щодо необхідності реформування СОТ та забезпечення повноцінного функціонування системи вирішення спорів, а також активна роль як координатора Групи малих та вразливих економік. Згадувалося також про нещодавнє прийняття Гватемалою Угоди про субсидії у галузі рибальства, а також про її внесок у різні спільні ініціативи СОТ. Водночас члени СОТ закликали Гватемалу до забезпечення своєчасності направлення необхідних повідомлень до СОТ з метою забезпечення передбачуваності та прозорості її торговельного режиму.

У своїх виступах члени СОТ позитивно оцінювали удосконалення законодавства Гватемали щодо залучення іноземних інвестицій та розвитку конкуренції, реалізацію заходів стосовно спрощення торгівлі та прискорення митного оформлення, цифровізацію реєстраційних процедур у сфері інтелектуальної власності, приділення значної уваги Урядом країни питанню участі жінок в торгівлі та діяльності малих і середніх підприємств.

Запитання викликали запроваджені Гватемалою санітарні та фітосанітарні заходи стосовно сільськогосподарського імпорту, які, на думку окремих членів СОТ, є недостатньо обґрунтованими і створюють бар’єри у торгівлі. Крім того, занепокоєння висловлювалися щодо процедур та умов проведення державних закупівель, реєстрації постачальників і недосконалої системи ліцензування імпорту.

Представники окремих делегацій висловлювали пропозиції щодо необхідності удосконалення регуляторної системи Гватемали та забезпечення відповідності технічних правил міжнародним стандартам, дотримання “зв’язаного” в СОТ рівня ставок ввізних мит, зниження високих ставок ввізних мит на сільськогосподарську продукцію, врегулювання проблемних питань захисту прав інтелектуальної власності, забезпечення повноцінного функціонування механізму “єдиного вікна” для міжнародної торгівлі.

Гватемалу закликали приєднатися до Угоди СОТ про державні закупівлі, більш активно долучатися до роботи в рамках спільної ініціативи СОТ з електронної комерції, переглянути вимоги щодо запроваджених обмежень імпорту, а також продовжити реалізацію заходів, спрямованих на зменшення залежності економіки від переказів трудових мігрантів та забезпечення подальшої диверсифікації торгівлі, у структурі якої наразі домінує сільськогосподарська продукція, а основними торговельними партнерами залишаються Сполучені Штати Америки та країни Центральної Америки.

Завчасно направлені письмові запитання України до Гватемали стосувалися спрощення та просування торгівлі і були представлені українською делегацією під час першого дня засідання. У виступі було відзначено: прогрес Гватемали у вдосконаленні своєї торговельної політики; заходи, що здійснюються у напрямі забезпечення диверсифікації її економіки; прихильність та участь у діяльності СОТ. Зазначалося і про поточний стан двосторонньої торгівлі між Україною та Гватемалою, зокрема значне падіння обсягів у 2022-2024 роках внаслідок збройної агресії росії проти України та відновлення тенденції зростання у 2025 році. У цьому зв’язку було висловлено зацікавленість України у подальшому зміцненні відносин та розвитку торговельного та економічного співробітництва з Гватемалою.

Довідково: у 2022 році через наслідки повномасштабного вторгнення росії в Україну обсяги двосторонньої торгівлі товарами України з Гватемалою скоротилися майже в шість разів у порівнянні з попереднім роком (з 123,1 до 21,2 млн доларів США) і продовжувалися скорочуватися у 2023-2024 роках. За підсумками восьми місяців 2025 року спостерігається позитивна динаміка: обсяги двосторонньої торгівлі товарами зросли на 4,2 відсотка порівняно з аналогічним періодом минулого року (до 10,3 млн доларів США). Водночас ці показники залишаються меншими за обсяги до початку збройної агресії росії проти України.

З більш детальною інформацією щодо проведення четвертого Огляду торговельної політики Гватемали можна ознайомитися на офіційному веб-сайті СОТ за посиланням https://bit.ly/3LLJrZg, де є доступними для завантаження звіти та інші матеріали, що стосуються цього заходу.