Угода про сільське господарство (далі – Угода), яка є однією з багатьох багатосторонніх торговельних угод, укладених за результатами Уругвайського раунду, започаткувала процес реформи у галузі сільського господарства та зафіксувала її довгострокову мету – створення справедливої й ринково-орієнтованої системи торгівлі сільськогосподарською продукцією.

Відповідно до преамбули Угоди, зазначена мета полягає у "суттєвому та поступовому скороченні підтримки та захисту у сільському господарстві, що повинно усунути обмеження та спотворення на світових сільськогосподарських ринках та запобігати їм".

Угода прямо зобов'язує членів СОТ вести відповідні переговори. У статті 20, що є так званим вбудованим порядком денним ("built-in agenda"), зазначається:

"Визнаючи, що виконання довгострокової мети стосовно суттєвого й поступового зменшення підтримки та захисту, яке зумовлює фундаментальну реформу, є безперервним процесом, члени домовляються про те, що переговори про продовження процесу реформи буде розпочато за один рік до закінчення періоду виконання Угоди, беручи до уваги:

a) досвід виконання зобов'язань зі зменшення підтримки, отриманий на той момент;

b) вплив зобов'язань зі зменшення на світову торгівлю сільськогосподарською продукцією;

c) не пов'язані з торгівлею проблеми, спеціальний та диференційний режими для країн-членів, що розвиваються, і мету створити справедливу й ринково-орієнтовану систему торгівлі сільськогосподарською продукцією, а також інші цілі та проблеми, зазначені в преамбулі цієї Угоди, а також

d) які додаткові зобов'язання є необхідними для виконання зазначених вище довгострокових цілей."

Переговори було розпочато у травні 2000 року, та, відповідно до Декларації міністрів (WT/MIN(01)/DEC/1), прийнятої під час 4-ї сесії Конференції міністрів СОТ у м. Доха, Держава Катар, стали частиною порядку денного раунду багатосторонніх торговельних переговорів "Доха-розвиток".

Параграф 13 Декларації міністрів 2001 року уточнив мандат на переговори у галузі сільського господарства. Зокрема, члени СОТ домовились про те, що переговори мають бути спрямовані на:

• істотне покращення доступу до ринку;
• скорочення з метою поступового скасування всіх форм експортних субсидій;
• суттєве скорочення внутрішньої підтримки, що спотворює торгівлю.

Було також встановлено дедлайн для переговорів – 1 січня 2005 року.

Переговори ведуться у рамках спеціальної сесії Комітету СОТ з питань сільського господарства.

У подальшому у зв'язку з прийняттям низки міністерських рішень, а також посиленням продовольчої кризи у 2007 – 2008, 2010 – 11 та 2022 роках, перелік питань, що розглядаються на переговорах, було розширено.

Наразі переговори у СОТ ведуться за такими напрямами: внутрішня підтримка; доступ до ринку; експортна конкуренція; державні резерви для цілей продовольчої безпеки; спеціальний захисний механізм; торгівля у секторі бавовни; заборони та обмеження експорту.

Внутрішня підтримка

У рамках зазначеного напряму члени СОТ обговорюють необхідність скорочення субсидій (внутрішньої підтримки) для сільського господарства.

Традиційно субсидії для сільського господарства розглядаються у рамках так званих скриньок підтримки:

• "бурштинова скринька" – статті 6.3 та 6.4 Угоди – субсидії, що спотворюють торгівлю, які підлягають обмеженню і скороченню відповідно до зобов'язань, що містяться у Розділі IV Розкладу поступок і зобов'язань кожного члена СОТ;
• "скринька розвитку" – стаття 6.2 – деякі види субсидій, які можуть надавати члени СОТ, що розвиваються;
• "блакитна скринька" – стаття 6.5 – субсидії для обмеження виробництва;
• "зелена скринька" – Додаток 2 – програми підтримки, які не спотворюють або мінімально спотворюють торгівлю та виробництво.

Видатки на програми підтримки у рамках "блакитної", "зеленої" скриньок та "скриньки розвитку" не обмежуються за умови, якщо вони відповідають вимогам, що містяться у відповідних статтях.

Інформація щодо "скриньок" внутрішньої підтримки

Згідно з Декларацією міністрів 2001 року члени СОТ погодилися вести переговори з метою "суттєвого скорочення внутрішньої підтримки, що спотворює торгівлю".

Водночас, між членами СОТ залишаються розбіжності щодо, зокрема, таких питань:

• визначення поняття "підтримки, що спотворює торгівлю";
• необхідність повного скасування прав на загальний сукупний вимір підтримки;
• доцільність перегляду правил стосовно субсидій "зеленої скриньки" та встановлення обмеження на видатки за відповідними програмами.

Багато членів СОТ визнають внутрішню підтримку пріоритетним питанням на переговорах.

Доступ до ринку

Згідно зі статтею 4 Угоди кожен член СОТ має зобов'язання щодо зв'язаних ставок ввізних мит – максимальних ставок мита, що можуть бути застосовані щодо сільськогосподарських товарів, що імпортуються. Члени СОТ також не мають права захищати свій ринок іншими засобами, ніж ввізні мита.

Деякі члени СОТ мають право на застосування спеціальних захисних заходів у разі збільшення імпорту або зниження ціни вище або тригерного рівня відповідно. Крім того, деякі члени також мають зобов'язання щодо тарифних квот – нижчих ставок мита, що застосовуються до певного обсягу імпортованої продукції.

На переговорах з доступу до ринку відбувається обговорення скорочення зв'язаних ставок ввізних мит. Серед інших питань, що розглядаються, – спрощення тарифів, зниження "тарифної ескалації", перегляд тарифних квот, скорочення "тарифних піків", прозорість у застосуванні ввізних мит.

Експортна конкуренція

Переговори щодо експортної конкуренції є тим напрямом, за яким членам СОТ вдалось досягти найбільших успіхів.

Відповідно Рішення міністрів 2015 року (WT/MIN(15)/45 – WT/L/980), експортні субсидії у галузі сільського господарства мають бути скасовані.

Питання експортної конкуренції залишається на порядку денному переговорів у СОТ щодо сільського господарства, оскільки існує необхідність посилення правил щодо заходів, які мають подібний до експортних субсидій ефект.

Державні резерви для цілей продовольчої безпеки

Члени СОТ мають право на необмежене надання субсидій для формування державних резервів для цілей продовольчої безпеки у разі, якщо закупівлі продукції для таких резервів відбуваються за ринковими цінами. Якщо ж член СОТ закуповує сільськогосподарські товари за цінами, встановленими урядом, різниця між такою ціною та фіксованою зовнішньою довідковою ціною (встановленою для кожного члена СОТ) включається у загальний обсяг внутрішньої підтримки, який підлягає обмеженню.

У зв'язку з тим, що деякі члени СОТ, що розвиваються, ризикували перевищити свої зобов'язання щодо внутрішньої підтримки, під час Конференції міністрів 2013 року було прийнято тимчасове рішення щодо державних резервів для цілей продовольчої безпеки (WT/MIN(13)/38 – WT/L/913), згідно з яким члени СОТ погодилися утримуватися від оскарження таких програм у Органі з вирішення спорів СОТ до того моменту, поки не буде знайдено постійне рішення.

Відповідно до рішення Генеральної ради СОТ 2014 року (WT/L/939) члени СОТ домовилися не оскаржувати відповідні програми та вести переговори з метою узгодження постійного рішення на окремих сесіях і у прискореному режимі.

У рішенні, прийнятому на Конференції міністрів 2015 року (WT/MIN(15)/44 – WT/L/979), яка проходила у м. Найробі, Кенія, члени СОТ підтвердили два попередніх рішення з цього питання.

Ключовою проблемою на зазначених переговорах є не питання формування та функціонування державних резервів як таке, а програми підтримки ринкових цін, які вважаються одними з найбільш спотворюючих типів субсидій.

Питання, що викликають найбільші розбіжності між членами СОТ у контексті обговорень державних резервів для цілей продовольчої безпеки:

• зв'язок з переговорами щодо внутрішньої підтримки та оновлення фіксованої зовнішньої довідкової ціни;
• сфера застосування;
• вимоги до прозорості;
• доступ до системи вирішення спорів;
• положення проти обходу зобов'язань та засоби захисту.

Спеціальний захисний механізм

Велика кількість країн, що розвиваються, вимагають розробки та схвалення нового "спеціального захисного механізму", який вони могли б використовувати для тимчасового підвищення тарифів у разі раптового різкого зростання обсягів імпорту або падіння цін.

Про такий механізм у контексті доступу до ринку було зазначено в параграфі 7 Декларації міністрів (WT/MIN(05)/DEC), ухваленої під час Конференції міністрів 2005 року, що проходила у Гонконгу.

На Конференції міністрів 2015 року члени прийняли Рішення міністрів WT/MIN(15)/43 — WT/L/978, згідно з яким переговори щодо спеціального захисного механізму будуть відбуватися у рамках окремих сесій.

Ключова розбіжність між членами у зазначеному питанні полягає у зв'язку між переговорами з доступу до ринку та спеціального захисного механізму. Країни, що не є пропонентами спеціального захисного механізму, наполягають на тому, що такий інструмент має бути доступним для членів СОТ, що розвиваються, лише за результатами проведення більш широкої реформи у галузі доступу до ринку, а саме скорочення зв'язаних ставок мита на сільськогосподарські товари.

Торгівля у секторі бавовни

Питання торгівлі в секторі бавовни було порушене у 2003 році чотирма західноафриканськими країнами-виробниками бавовни – Беніном, Буркіна-Фасо, Малі та Чадом ("Cotton-4 або "С-4"). Зазначені країни презентували внесок про "Галузеву ініціативу для бавовни" (TN/AG/GEN/4). Пізніше бавовні було присвячено окремий параграф у проекті підсумкової декларації Конференції міністрів 2003 року, яка проходила у Канкуні, Мексика, проте декларацію так і не було ухвалено.

У рішенні Генеральної ради СОТ від 01.08.2004 (WT/L/579) члени виокремили два аспекти ініціативи для бавовни – торговельний аспект та аспект розвитку. Відповідно до параграфу 4 Додатка А до зазначеного рішення, питання торгівлі у галузі бавовни мало розглядатися у рамках спеціальної сесії Комітету СОТ з питань сільського господарства, проте у окремому підкомітеті.

У Декларації міністрів 2005 року зазначається про те, що "всі форми експортних субсидій на бавовну будуть скасовані розвиненими країнами в 2006 році", "розвинені країни нададуть безмитний і безквотний доступ для експорту бавовни з найменш розвинених країн з початку періоду імплементації", а також що в результаті переговорів "внутрішня підтримка для виробництва бавовни, яка спотворює торгівлю, має бути скорочені більш амбітно" і швидше, "ніж за будь-якою загальною формулою, яка буде узгоджена".

У підсумковій заяві Конференції міністрів 2011 року міністри підтвердили свою прихильність до постійного діалогу та залученості до вирішення проблеми бавовни "амбітно, оперативно та конкретно" в рамках переговорів щодо сільського господарства.

У Рішенні міністрів щодо бавовни 2013 року (WT/MIN(13)/41 – WT/L/916) члени підтвердили попередні зобов'язання та взяли на себе обов'язок посилити прозорість і моніторинг стосовно аспектів, пов'язаних з торгівлею бавовною, через спеціалізовані дискусії кожні два роки.

Рішення міністрів щодо бавовни 2015 року (WT/MIN(15)/46 – WT/L/981) містить положення щодо покращення доступу до ринків для найменш розвинених країн, реформування внутрішньої підтримки та скасування експортних субсидій. Як рішення 2013 року, так і рішення 2015 року підкреслюють важливість ефективної допомоги для підтримки бавовняного сектора в країнах, що розвиваються.

Заборони та обмеження експорту

Експортні обмеження не є частиною мандату на переговори з питань сільського господарства. Однак, деякі члени СОТ, що залежать від поставок продовольства, передусім нетто-імпортери та найменш розвинені країни, зазначають про необхідність покращення прозорості під час застосування обмежень експорту іншими членами СОТ та удосконалення чинних правил СОТ. Тема набула особливої актуальності після кількох епізодів стрибків цін на продовольство та загострення продовольчої кризи в 2007 – 2008, 2010 – 2011 і 2022 роках.

Члени СОТ мають право встановлювати тимчасові обмеження на експорт з метою попередження чи послаблення критичного дефіциту харчових продуктів або інших товарів, що мають вагоме значення для експортуючої сторони (стаття 11.2(а) ГАТТ). Згідно зі статтею 12 Угоди, вони зобов'язані якомога раніше повідомляти про відповідний захід, вступати в консультації із заінтересованими членами СОТ, належним чином ураховувати наслідки такої заборони чи обмеження для продовольчої безпеки членів, що імпортують.

На переговорах розглядаються такі питання, як удосконалення форми нотифікації щодо експортних обмежень, уточнення понять "критична нестача" та "тимчасове", заборона на запровадження обмежень на поставки продовольства до найменш розвинених країн.

Ключові етапи переговорів та важливі рішення (документи):

• Рішення міністрів 1996 року WT/MIN(96)/DEC (Сінгапур)
• Рішення Генеральної ради 2000 року WT/GC/M/53
• Декларація міністрів 2001 року WT/MIN(01)/DEC/1 – започаткування "Доха-раунду"
• Рішення Генеральної ради СОТ від 1 серпня 2004 року WT/L/579 ("Робоча програма Доха-раунду")
• Гонконзька Декларація міністрів 2005 року WT/MIN(05)/DEC
• Проект модальностей 2008 року TN/AG/W/4/Rev.4
• Конференція міністрів 2013 року (Балі)

Рішення міністрів щодо загальних послуг WT/MIN(13)/37 − WT/L/912

Рішення міністрів щодо державних резервів для цілей продовольчої безпеки WT/MIN(13)/38 − WT/L/913

Рішення міністрів щодо Домовленості про положення щодо адміністрування тарифних квот на сільськогосподарську продукцію у розумінні статті 2 Угоди про сільське господарство WT/MIN(13)/39 – WT/L/914

Декларація міністрів щодо експортної конкуренції WT/MIN(13)/40 − WT/L/915

Рішення міністрів щодо бавовни WT/MIN(13)/41 − WT/L/916

• Конференція міністрів 2015 року (Найробі)

Рішення міністрів з експортної конкуренції WT/MIN(15)/45 − WT/L/980

Рішення міністрів щодо спеціального захисного механізму WT/MIN(15)/43 − WT/L/978

Рішення міністрів щодо державних резервів для цілей продовольчої безпеки WT/MIN(15)/44 − WT/L/979

Рішення міністрів щодо бавовни WT/MIN(15)/46 − WT/L/981

• Конференція міністрів 2022 року (Женева)

Під час 12-ї сесії Конференції міністрів 2022 року було ухвалено 2 рішення у галузі сільського господарства – Рішення міністрів про звільнення закупівель продовольства Всесвітньою продовольчою програмою від заборон чи обмежень на експорт (WT/MIN(22)/29 – WT/L/1140) та Декларацію міністрів про негайну відповідь на загрози для продовольчої  безпеки (WT/MIN(22)/28 – WT/L/1139).

13-та сесія Конференції міністрів СОТ, яка проходила у м. Абу-Дабі, ОАЕ, завершилася без будь-яких результатів у галузі сільського господарства.

Варто зазначити, що переговори з питань сільського господарства характеризуються наявністю кількох важливих груп членів, або коаліцій, які суттєво впливають на переговорний процес. Об'єднання у групи дозволяють членам СОТ бути більш помітними та ефективними на переговорах, що традиційно є технічно і політично складними.

У лютому 2024 року Україна стала 20-м членом Кернської групи – об'єднання провідних експортерів сільськогосподарської продукції, які виступають за лібералізацію міжнародної торгівлі сільськогосподарськими товарами. Про це було оголошено під час зустрічі країн-членів Групи, що відбулась 25 лютого 2024 року у м. Абу-Дабі, ОАЕ, напередодні проведення 13-ї сесії Конференції міністрів СОТ.

Корисні посилання:

Неформальні групи на переговорах з питань сільського господарства у СОТ

Роз'яснення щодо правил СОТ та зобов'язань членів СОТ у галузі сільського господарства

Кернська група