У Світовій організації торгівлі 12 та 14 січня 2022 року відбулося засідання, присвячене Огляду торговельної політики Грузії.

Грузія стала членом СОТ 14.06.2000 і вже втретє проходить процедуру оцінки своєї економічної, торговельної та інвестиційної політики, що дозволило членам СОТ поглибити своє розуміння основних її змін за період від попереднього огляду в 2016 році, порушити запитання та отримати письмові відповіді на них, висловитися щодо напрямів розвитку.

Під час зазначеного заходу обговорювалися два основні документи – звіти, підготовлені Урядом Грузії (документ WT/TPR/G/420) та Секретаріатом СОТ (документ WT/TPR/S/420), які містять детальну інформацію про торговельний та інвестиційний режим Грузії, включаючи особливості нормативно-правового регулювання, умови експорту та імпорту товарів і послуг, статистичну інформацію тощо. Участь в обговоренні брали представники 18 делегацій, у тому числі й від України.

У своїх виступах учасники засідання відмічали достатньо високі значення економічних показників країни у період між оглядами, проведення послідовної економічної політики, заснованої на прихильності відкритим ринкам та інтеграції до глобальної економіки, наголошували на важливій ролі економіки Грузії у забезпеченні глобального економічного розвитку. Як наслідок здорової макроекономічної політики та структурних реформ, економічне зростання протягом періоду, що оглядався, (до початку кризи
COVID-19 у 2020 році) було стабільним, на рівні близько 4,4% щорічно. Незважаючи на сильний негативний вплив пандемії COVID-19 (особливо на туризм і транспортний сектор), відповідні фіскальні, монетарні та фінансові заходи, а також комплексна антикризова політика дозволили економіці відновитися в 2021 році і відновити попередній шлях зростання.

Схвальну оцінку також отримала відкрита торговельна та інвестиційна політика Грузії і регуляторні реформи, прийняті з часу попереднього Огляду. Тарифна система та структура залишалися переважно ліберальними і простими. Грузія продовжила вжиття заходів щодо сприяння торгівлі шляхом модернізації та спрощення своїх митних процедур і формальностей через прийняття нового Митного кодексу та Програми уповноважених економічних операторів, а також завершила повну імплементацію положень Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі у 2019 році.

Багато здійснених Грузією реформ, що стосувались торгівлі, були пов’язані з поглибленою та всеосяжною зоною вільної торгівлі з Європейським Союзом, яка передбачає наближення національного законодавства Грузії до законодавства ЄС. Крім змін у митних процедурах, це спричинило далекосяжні структурні реформи в багатьох інших сферах, включаючи санітарні та фітосанітарні заходи, технічні регламенти і стандарти, державні закупівлі, права інтелектуальної власності, енергетику та телекомунікації, а також поштові, фінансові та міжнародні морські транспортні послуги тощо. Відбулися також конституційні і судові реформи.

Учасники висловили вдячність Грузії за її прихильність принципам СОТ та активну участь у робочих органах цієї організації: прийняття Угоди про спрощення процедур торгівлі, Декларації щодо розширення дії Угоди про інформаційні технології та Протоколу про внесення змін до Угоди ТРІПС, участь у трьох спільних ініціативах і підтримку нещодавніх проектів декларацій про сприяння гендерній рівності та розширення економічних прав і можливостей жінок у сфері торгівлі, а також Торгівля і здоров'я. Учасники закликали Грузію приєднатися до інших поточних ініціатив, у тому числі щодо внутрішнього регулювання послуг, торгівлі та навколишнього середовища, прозорості та покращення дотримання вимог щодо подачі повідомлень, спрощення процедур торгівлі та СФЗ. Було акцентовано увагу на потребі завершити Грузією процес приєднання до Угоди про державні закупівлі (як засіб підвищення прозорості її режиму закупівель). Деякі учасники закликали активніше брати участь у обговореннях реформи СОТ та у повсякденній роботі її робочих органів.

Іншою темою обговорення стала важливість диверсифікації зовнішньої торгівлі та економічних відносин Грузії як центральної мети її торговельної політики. У зв'язку з цим учасники вітали участь Грузії у різних регіональних ініціативах у сфері торгівлі та започаткування нових зв’язків. На додаток до розвитку відносин з Європейським Союзом (відповідно до Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі), Грузія уклала кілька нових угод про вільну торгівлю, приєдналася до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, взяла участь в ініціативі “Один пояс, один шлях”, уклала двосторонні угоди про інвестиції, оподаткування та авіаційні послуги, доклала зусиль щодо зміцнення своєї ролі у забезпеченні міжнародного зв'язку для передачі даних і брала участь у регіональних проектах енергетичної інфраструктури. Було зазначено, що враховуючи унікальне географічне розташування Грузії, країна має значний потенціал для подальшого перетворення на економічний центр всього регіону.

Обговорення виявили кілька аспектів торговельної та економічної політики Грузії, які ще мають можливості для поліпшення –це, насамперед, несвоєчасна подача нотифікацій у певних сферах, зокрема ліцензування імпорту, СФЗ, митна оцінка та субсидії. Незважаючи на позитивні зміни в режимі державних закупівель (запровадження електронного процесу та створення незалежного органу з вирішення спорів), рівень конкуренції та іноземної участі у державних закупівлях був недостатнім. Тож ще один напрямок, який потребує подальших реформ, – значна роль державних підприємств в економіці та недостатній правовий захист іноземних інвестицій.

Деякі учасники наголосили на необхідності структурних реформ економіки Грузії з метою створення умов сталого економічного зростання та згадувалась необхідність залучення в торговельні сфери більшого обсягу іноземних інвестицій, а також підвищення продуктивності та рівня стійкості до зовнішніх умов. Крім того, було приділено увагу зусиллям Грузії щодо подальшого розвитку і диверсифікації туристичного сектора.

Учасники висловили зацікавленість до кількох нещодавно прийнятих політик та стратегій, таких як Стратегія економічного розвитку на 2020–2030 роки, нові схеми підтримки підприємств Грузії та запущена у листопаді 2020 року ініціатива щодо сприяння залученню іноземних інвестицій. Щодо деяких із цих програм були додаткові запитання про те, чи спрямовані ці стратегії на імпортозаміщення та чи можуть містити приховані субсидії.

Всього Грузією було завчасно отримано 239 письмових запитань від 14 членів СОТ (у тому числі від України*) і майже на всі з них (193) надано письмові відповіді у встановлений термін.

Грузія підтвердила, що решту відповідей на заздалегідь надані запитання буде надано протягом тижня (виняткова ситуація – період, протягом якого члени повинні подати наступні питання буде продовжено ще на тиждень з дати отримання решти відповідей). Процедуру Огляду буде завершено після того, як Грузія у місячний термін направить до СОТ відповіді на всі отримані запитання.

З більш детальною інформацією щодо Огляду можна ознайомитися на офіційному веб-сайті СОТ за посиланням, де також є доступними для завантаження звіти, підготовлені Урядом Грузії та Секретаріатом СОТ, та інші матеріали щодо торговельної політики цього члена СОТ.

*Довідково – запитання, направлені від України, стосувалися наступного: заходів, впроваджених в рамках здійснення економічних реформ та стратегічних документів, процесу наближення законодавства Грузії до acquis ЄС, формування митних зборів, особливостей режиму справляння ПДВ та акцизного податку, заходів підтримки в сільському господарстві, внесення змін до законодавства щодо примусового ліцензування тощо.

У 2020 році обсяг двосторонньої торгівлі між нашими країнами скоротився на 12,7% в порівнянні з 2019 роком і склав 501,8 млн доларів США. Однак у січні-жовтні 2021 року цей показник зріс на 28,6% порівняно з аналогічним періодом 2020 року і досягнув 511,3 млн дол. США (експорт – 348,7 млн. дол. США, імпорт – 162,6 млн. дол. США).

Україна зацікавлена в подальшому покращенні доступу до ринку цієї країни і підтверджує готовність до посилення взаємної співпраці з Грузією, у тому числі в аграрному секторі та харчовій промисловості. Пріоритетними напрямами нашого двостороннього співробітництва в економічній сфері є подальше збільшення торгівлі товарами та послугами, створення спільних підприємств і виробництв на територіях обох держав.