У період 20 та 22 жовтня 2021 року у Світовій організації торгівлі проходило засідання, присвячене Огляду торговельної політики Китайської Народної Республіки.
Китай став членом СОТ 11.12.2001 і вже увосьме проходив процедуру оцінки своєї економічної, торговельної та інвестиційної політики, що дозволило членам СОТ поглибити своє розуміння основних її змін за період між попереднім оглядом у 2018 році, порушити запитання та отримати письмові відповіді, висловити пропозиції щодо напрямів розвитку.
Під час зазначеного заходу обговорювалися два основні документи – звіти, підготовлені Урядом Китаю (документ WT/TPR/G/415) та Секретаріатом СОТ (документ WT/TPR/S/415), які містять детальну інформацію про торговельний та інвестиційний режим Китаю, включаючи особливості нормативно-правового регулювання, умови експорту та імпорту товарів і послуг, статистичну інформацію тощо. Участь в обговоренні брали представники 65 делегацій, у тому числі від України.
У своїх виступах учасники засідання відмічали достатньо високі значення економічних показників у період між оглядами та наголошували на важливій ролі економіки Китаю у забезпеченні глобального економічного розвитку. Незважаючи на негативний вплив пандемії COVID‑19 на обсяги виробництва та рівень зайнятості в КНР у 2020 році, економіка Китаю продемонструвала надзвичайну стійкість поряд з кризою у сфері охорони здоров’я. Так, середні щорічні темпи зростання реального ВВП знизилися з 7 відсотків у 2016-2018 роках до 6 відсотків у 2019 році та до 2,3 відсотка у 2020 році. Пандемія негативно вплинула майже на всі сектори економіки Китаю, за виключенням сектору фінансових послуг та інформаційних технологій. Починаючи з середини 2020 року, економіка Китаю почала відновлюватися. Цьому переважно сприяли державні інвестиції та міжнародна торгівля. Очікується, що внаслідок нормалізації економічної активності у 2021 році темпи зростання ВВП знову становитимуть 6 відсотків.
Слід зазначити, що у період між оглядами експорт китайських товарів щороку зростав. Через пандемію COVID‑19 обсяги експорту скоротилися у першій половині 2020 року, але потім значно збільшилися, досягнувши найбільшого значення за весь період огляду (близько 2,6 трлн. доларів США у вартісному вимірі у 2020 році), завдяки тому, що Китай зміг першим відновити процеси виробництва після першої хвилі глобальних локдаунів та зберегти свою провідну роль у постачанні медичного обладнання та електроніки, необхідної для дистанційної роботи. В структурі експорту домінує така група товарів як машини і електричне обладнання (понад 44 відсотки), частка яких продовжує зростати. Сполучені Штати Америки та Європейський Союз залишаються основними напрямами експорту товарів з Китаю. На азійські ринки спрямовується понад 44 відсотки загального обсягу експорту Китаю.
Обсяги імпорту товарів значно зростали у 2016-2018 роках, проте знизилися у 2019-2020 роках. У структурі імпорту Китаю також переважають машини і електричне обладнання (близько 35 відсотків від загального обсягу), за ними йдуть мінеральні продукти (близько 25 відсотків). Європейський Союз залишається найбільшим імпортером товарів, тоді як частка імпортованих товарів до Китаю з США зменшилася з 9 відсотків у 2015 році до 6,6 відсотка у 2020 році. Частка імпорту з країн Азії коливалася на рівні близько 47 відсотків у 2016-2019 роках та зросла до 49 відсотків у 2020 році.
Згадуючи про наближення двадцятиріччя членства Китаю в СОТ, учасники засідання високо оцінювали його активну участь у діяльності цієї міжнародної організації, а також важливу роль у багатосторонніх переговорах та внесок у поточні обговорення спільних ініціатив.
Водночас висловлювалися заклики до Китаю щодо підвищення рівня своєї відповідальності у напрямі підтримки та захисту принципів СОТ, зважаючи на частку КНР у міжнародній торгівлі та враховуючи отримані переваги від участі у багатосторонній торговельній системі, які, на думку деяких членів СОТ, є надмірними для Китаю у статусі країни, що розвивається.
Згадувалися участь Китаю у процесі регіональної інтеграції та збільшення кількості укладених угод про вільну торгівлю.
Оцінюючи зміни тарифного режиму Китаю, члени СОТ вітали зниження MFN ставок, що застосовуються Китаєм, на широкий перелік товарів (в середньому з 9,3 відсотка в 2017 році до 7,1 відсотка у 2021 році), а також надання преференційного тарифного режиму найменш розвиненим країнам. Водночас висловлювалися пропозиції щодо продовження ініціатив з лібералізації тарифів, особливо на сільськогосподарську продукцію, ввізні ставки мит на яку залишаються високими (найвищий рівень ставок в розмірі 65 відсотків застосовується на продукцію двадцяти сільськогосподарських тарифних ліній).
Позитивну оцінку від членів СОТ отримали заходи Китаю, спрямовані на спрощення процедур торгівлі та зменшення часу митного оформлення. У цьому зв’язку було відзначено повну імплементацію положень Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі раніше запланованого терміну та запропоновано продовжити реформи у цьому напрямку, зокрема спростити умови торгівлі сільськогосподарською продукцією та товарами, що швидко псуються.
Обговорюючи зміни інвестиційного режиму, учасники засідання позитивно оцінювали кроки Китаю у напрямі створення більш привабливого інвестиційного середовища та вітали заходи з лібералізації сектору фінансових послуг. Водночас висловлювалися пропозиції щодо спрощення адміністративних процедур та послаблення існуючих обмежень для іноземних інвесторів. Крім того, у виступах деяких членів СОТ зауважувалося про наявність проблемних питань у іноземних компаній, що здійснюють свою діяльність в КНР, зокрема стосовно нерівних умов у порівнянні з національними компаніями, субсидіювання, втручання політики у бізнес середовище і т. д.
Як і під час попереднього огляду, багато членів СОТ порушували питання щодо ролі державних підприємств в економіці Китаю, висловлюючи занепокоєння щодо надання їм неявної державної підтримки та закликаючи до виконання своїх міжнародних зобов’язань, взятих в рамках членства в СОТ, прискорення реформ та застосування більш ринково орієнтованої політики.
Інтерес та підтримку з боку учасників також викликали заходи Китаю у напрямі стимулювання використання відновлювальних джерел енергії та нещодавнє створення системи торгівлі викидами вуглецю з метою декарбонізації економіки.
Декілька членів СОТ висловлювали занепокоєння щодо застосування санітарних та фітосанітарних заходів. Зокрема, зауважувалося про недостатність наукового обґрунтування окремих заходів, що реалізуються в контексті боротьби з пандемією COVID-19, а також запровадження нових правил для іноземних виробників харчових продуктів, які, на думку учасників, є нечіткими і потенційно можуть обмежувати торгівлю. У цьому зв’язку Китаю пропонувалося переглянути зазначені правила або відтермінувати дати їх запровадження, надавши підприємствам достатньо часу на підготовку до змін. Крім того, наголошувалося на важливості забезпечення прозорості санітарних та фітосанітарних заходів і уникнення безпідставного блокування імпорту.
Крім того, порушувалися питання щодо режиму захисту прав інтелектуальної власності, змін законодавства, що стосується питань кібербезпеки і управління даними, національної безпеки, наявності надмірних виробничих потужностей з виробництва сталі, використання примусової праці в економіці Китаю тощо.
Всього Китаєм було завчасно отримано понад 1600 письмових запитань і майже на всі з них надано письмові відповіді до початку засідання.
Ураховуючи те, що Китай є важливим торговельним партнером для України та однією з країн, віднесених до ринків у фокусі, на яких українські виробники мають значний потенціал для експорту продукції, Мінекономіки разом із зацікавленими центральними органами виконавчої влади було підготовлено письмові запитання і від української сторони, які були окреслені у виступі представника України під час першого дня засідання.
Довідково: запитання, направлені від України, стосувалися: особливостей інвестиційного режиму; митного співробітництва; санітарних та фітосанітарних заходів, зокрема зміни правил ввезення на територію КНР соняшникової олії, а також процедури реєстрації експортерів кормів рослинного походження; оподаткування; застосування обмежень експорту; подання нотифікацій про державні підприємства; системи торгівлі викидами вуглецю; фінансових послуг; електронної комерції тощо.
Обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та Китаєм у 2020 році склав 15,7 млрд. доларів США, що перевищувало рівень 2019 року на 19,1 відсотка. Експорт з України до Китаю збільшився майже у два рази та становив 7,2 млрд. доларів США. Імпорт з Китаю до України зменшився на 9,7 відсотків до 8,5 млрд. доларів США. Сальдо торговельного балансу для України було негативним: -1,3 млрд. доларів США. За обсягами двосторонньої торгівлі товарами з Україною Китай займав перше місце у світі та серед країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону у минулому році.
Процедуру Огляду буде завершено після того, як Китай у місячний термін направить до СОТ відповіді на всі отримані запитання.
З більш детальною інформацією щодо Огляду можна ознайомитися на офіційному веб-сайті СОТ за посиланням, де також є доступними для завантаження звіти, підготовлені Урядом КНР та Секретаріатом СОТ, та інші матеріали щодо торговельної політики цього члена СОТ.
Інформаційні ресурси
Повідом про корупцію |
Розрахунок середньоринкової вартості автомобілів |
Бази даних у сфері технічного регулювання; |
Єдиний державний портал адміністратівніх послуг |
Державні закупівлі |
Міністерство економіки України |
01008, Україна, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2 |