Пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) чітко передбачено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:
- юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;
- органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;
- у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Аналогічна правова позиція викладена в листі Мінекономіки №3304-04/32275-06 від 21.05.2020 "Щодо визначення замовників", де зазначено, що у разі, якщо юридичні особи (підприємства, установи,
організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі є розпорядниками або одержувачами бюджетних коштів, то такі юридичні особи є
замовниками у розумінні Закону.
Аналіз вищенаведеного доводить, що замовниками є, зокрема, юридичні особи та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, у разі здійснення ними своєї діяльності не на промисловій чи комерційній основі. При цьому, такі особи повинні відповідати однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Таким чином, вирішальною ознакою для віднесення юридичної особи до замовника в розумінні Закону є те, чи здійснюється діяльність на промисловій чи комерційній основі.
У разі, якщо юридичні особи та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади здійснюють свою діяльності на промисловій чи комерційній основі, відповідно вони не є замовниками у розумінні п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі». У такому випадку, немає необхідності досліджувати чи вказані особи мають наступні ознаки: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів.
Зазначена правова позиція неодноразово підтверджувалась рішеннями судів.
Зважаючи на вищевикладене, прошу надати узагальнене роз'яснення для органів Казначейства щодо визначення замовників,а саме роз'яснити, що не будь-яка юридична особа, яка є розпорядником (одержувачем)бюджетних коштів вважається замовником в розумінні Закону, а лише та юридична особа, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади та одночасно не здійснює свою діяльності на промисловій чи комерційній основі.
Про наслідки розгляду цього звернення прошу повідомити у встановлений законом строк електронною поштою:
[email protected]