КУ «ЦФГОЗО Біляївської МР» закупила для закладів освіти модульні укриття. Їх встановили. На даний час потрібно підключити ці укриття до мережі електропостачання. Виникло питання, який вид предмету закупівлі буде вірним: роботи чи послуги поточного ремонту електричної мережі закладів. Чи являється електрофікація модульних укриттів послугою поточного ремонту електромережі закладу освіти?

Вимога локалізації може застосовуватися, зокрема, у разі якщо замовник за результатами надання послуг або виконання робіт набуває у власність товари загальною вартістю 200 тис. грн та більше. У зв’язку з цим просимо уточнити, які саме ознаки свідчать про “набуття у власність товарів” замовником у межах виконання робіт або надання послуг. Зокрема, просимо роз’яснити: Чи пов’язується факт набуття у власність товарів із їх постановкою на баланс замовника або іншим бухгалтерським обліком як активу? Чи вважається набуттям у власність ситуація, коли товари (матеріали) використовуються підрядником під час виконання робіт, але як окремі об’єкти замовнику не передаються (наприклад, кабелі, кріплення, витратні матеріали тощо)? Чи правильно розуміти, що у випадку поточного ремонту, коли матеріали використовуються у процесі виконання робіт і стають складовою результату робіт, але не передаються як окремий товар, це не вважається набуттям у власність товарів у розумінні вимог локалізації? Які критерії або практичні ознаки рекомендується застосовувати замовнику для визначення наявності або відсутності факту набуття у власність товарів у таких випадках?

Вітаю! У зв’язку з набранням чинності черговими змінами до Особливостей, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2026 року № 112, виникла потреба в отриманні роз’яснення щодо таких питань: 1. Чи повинен замовник при публікації звіту про договір про закупівлю, укладеного за результатами запиту пропозицій постачальників із пороговою межею до 100 тис. грн додатково містити інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг) відповідно до вимог, визначених абзацом сьомим пункту 9 Особливостей? 2. Чи повинен замовник при публікації звіту про договір про закупівлю, укладеного за результатами запиту пропозицій постачальників із пороговою межею понад 100 тис. грн додатково містити інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг) відповідно до вимог, визначених абзацом сьомим пункту 9 Особливостей?

Відповідно до частини першої статті 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації / оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції. Форма забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції та Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції затверджені наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14.12.2020 № 2628 (Форма забезпечення тендерної пропозиції) та розроблені відповідно до абзацу десятого пункту 11 частини першої статті 9 Закону. Пунктом 3 Форми забезпечення тендерної пропозиції передбачено, що письмова вимога бенефіціара про сплату суми гарантії повинна містити посилання на дату складання / видачі і номер цієї гарантії, а також посилання на одну з таких умов (підстав), що підтверджують невиконання принципалом своїх зобов’язань, передбачених його тендерною пропозицією / пропозицією. Одна із таких умов зазначена у Формі забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції таким чином: ненадання принципалом, який став переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі), у строк, визначений частиною шостою статті 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону. Частиною 6 статті 17 Закону встановлено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Наразі публічні закупівлі здійснюються відповідно до Особливостей. Згідно з пунктом третім Особливостей під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей замовники застосовують положення статті 25 Закону з урахуванням положень пункту 47 цих особливостей. Пунктом 47 Особливостей встановлено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 цього пункту. З огляду на вищевикладене та у зв’язку з тим, що норма частини 6 статті 17 Закону у період дії Особливостей не діє, просимо надати роз’яснення на такі питання: чи може замовник при складанні тендерної документації вносити зміни до затвердженої Форми забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції в частині приведення абзацу дев’ятого пункту третього форми у відповідність до чинного законодавства у сфері публічних закупівель; чи не будуть такі власноручно внесені замовником зміни в затверджену наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Форму забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції розцінені як порушення. Також просимо ініціювати внесення змін до затвердженої Форми забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції в частині приведення її у відповідність до чинного законодавства у сфері публічних закупівель задля усунення вищезазначеної неузгодженості.

Пункт 3 Особливостей передбачає, що положення пункту 6-1 розділу X Закону (щодо локалізації) не застосовуються замовниками у разі здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг, якщо країною походження таких товарів є країна, яка є стороною Угоди про державні закупівлі (GPA) або з якою Україна уклала інші міжнародні договори, що містять положення про державні закупівлі. Водночас пункт 3 Порядку підтвердження ступеня локалізації (постанова КМУ № 861) вказує, що його дія не застосовується до закупівель, вартість яких дорівнює або перевищує суми, зазначені в Угоді GPA та інших міжнародних договорах. Виникає ситуація, коли учасники торгів надають пояснення про незастосування вимог локалізації на підставі країни походження товару (країна-сторона GPA), проте вартість закупівлі є нижчою за диференційовані пороги, встановлені цією Угодою для конкретних категорій замовників (наприклад, 400 000 СПЗ для підприємств, що працюють у спеціальних сферах). У зв’язку з цим, просимо надати роз’яснення з наступних питань: 1. Чи поширюється звільнення від вимог локалізації, передбачене п. 3 Особливостей, на закупівлі, вартість яких є нижчою за відповідні міжнародні вартісні межі (пороги) GPA, виключно на підставі походження товару з країни-учасниці GPA? 2. Чи вважається правомірним ненадання учасником технічних документів (зокрема сертифіката відповідності системи управління якістю ISO 9001), якщо замовник у тендерній документації передбачив можливість їх неподання у разі обґрунтування незастосування локалізації, але фактична сума закупівлі не досягає міжнародних порогів, визначених GPA для даного замовника? 3. Яка норма має пріоритет у частині визначення вартісних меж для звільнення від локалізації: загальні положення пункту 3 Порядку № 861 чи норми пункту 3 Особливостей № 1178, що уточнюють застосування Закону в період воєнного стану?