Україна в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію) має зобов’язання щодо гармонізації та адаптації вітчизняного законодавства у сфері публічних закупівель відповідно до норм Директив ЄС 2014/23/ЄС, 2014/24/ЄC, 2014/25/ЄC, 92/13/ЄЕС та 89/665/ЄЕС, що регулюють порядок здійснення закупівель в Європейському Союзі.

Відповідно до графіка, викладеного в Додатках до Угоди про асоціацію, гармонізація національного законодавства у сфері закупівель здійснюється поетапно, протягом 7 років (2016-2022 років) шляхом взаємного поступового відкриття ринків публічних закупівель ЄС та України (статті 153 та 154 глави 8 розділу IV Угоди про асоціацію).

На сьогодні І етап плану заходів з реалізації Дорожньої карти вже імплементовано. Наразі триває робота щодо отримання офіційної позитивної оцінки виконання І етапу від сторони ЄС для офіційного взаємного відкриття ринків публічних закупівель у розрізі доступу до контрактів на поставку товарів для центральних органів влади, що створить додаткові позитивні умови для українського бізнесу у сфері міжнародної торгівлі.

Варто наголосити, що з метою  імплементації ІІ та ІІІ етапів 19.09.2019 Верховна Рада України прийняла нову редакцію Закону України “Про публічні закупівлі”.

Беручи до уваги, що більшість із численних нововведень потребувало часу для технічної реалізації в системі електронних закупівель, новий Закон вступив в силу 19.04.2020, при цьому деякі статті наберуть чинності у визначені в законі строки.

З метою виконання зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію та гармонізації українського законодавства до положень Директив ЄС, зокрема 2014/23/ЄС, 2014/24/ЄС, 2014/25/ЄС, 89/665/ЄЕС, внесено ряд нових положень в рамках процесу гармонізації з європейськими стандартами та імплементації заходів Дорожньої карти, а також, які безпосередньо сприяють удосконаленню та оптимізації закупівельного процесу та функціонування електронної системи, зокрема:

• набір нових специфічних визначень та відповідних понять, зокрема, „аномально низька тендерна пропозиція”, „вартість життєвого циклу”, „конфлікт інтересів”, „технічна специфікація”;
• нові підходи до оскарження процедур закупівель, зокрема нові правила щодо подачі скарги та повернення її оплати учаснику та  заборона на відміну замовником тендера чи визнання його таким, що не відбувся під час розгляду скарги на цю закупівлю;
• можливість виправлення учасником невідповідності в інформації в пропозиції протягом 24 годин;
• зміна підходів до організації закупівельної діяльності - впровадження уповноважених осіб з 2022 року на заміну тендерних комітетів;
• введення обов'язкової спрощеної процедури для допорогових закупівель (від 50 тисяч грн  до 200 тисяч грн за товари та послуги, до 1,5 млн грн на роботи) з певними винятками для прямих договорів;
• впровадження “електронних каталогів” як частини функціоналу ЦЗО, задля кардинального поліпшення допорогових процедур;
• обмеження щодо внесення змін до договору про закупівлю та нові правила визнання договору недійсним, якщо він був укладений без застосування процедури закупівлі;
• спеціальні умови для консорціумів та субпідрядних організацій;
• нову статтю про технічні специфікації, маркування, сертифікати, протоколи випробувань та інші засоби підтвердження відповідності предмета закупівлі;
• нові та переглянуті процедури закупівель: нова процедура торгів з обмеженою участю, переглянута процедура конкурентного діалогу та переговорна процедура;
• інші нововведення, такі як: запровадження можливості ринкових консультацій; вдосконалення антидискримінаційних вимог; визнання персональних даних як конфіденційної інформації тощо.

Разом з цим ведеться робота щодо доопрацювання функціоналу електронної системи публічних закупівель Прозорро, а саме можливістю використання електронної тендерної документації, інтеграції з державними реєстрами, зокрема з ЄДР, Державним реєстром лікарських засобів, Державним реєстром фіскальної служби, Порталом використання бюджетних коштів ДКСУ, а також оптимізація роботи контролюючих органів через кабінети в електронній системі.

Варто зазначити, що відповідно до Плану заходів щодо реалізації Дорожньої карти одним із заходів є забезпечення  технічних стандартів для інтеграції єдиної інформаційної системи (веб-порталу) публічних закупівель з міжнародними системами для активізації взаємної участі іноземних та вітчизняних суб’єктів господарювання у міжнародних публічних закупівлях, що передбачає розширений доступ до інформації про закупівлі, як в Україні так і інших країнах, можливість здійснення системного аналізу. Українською стороною неодноразово наголошувалось на важливості інтеграції електронної системи публічних закупівель ProZorro з Європейською системою  тендерних оголошень TED (Tenders Electronic Daily). Основною ідеєю цього є створення умов для активізації взаємної участі суб’єктів господарювання у публічних закупівлях, що передбачає розширений та спрощений доступ до інформації про закупівлі.

У квітні 2021 року розпочав роботу міжнародний проєкт технічної допомоги “Підтримка реформи публічних закупівель в Україні” (далі – Проєкт), що фінансується за рахунок коштів Європейського Союзу. Мінекономіки визначено реципієнтом Проєкту. Міжнародна угода, в рамках якої виконується Проєкт  – Рамкова Угода між Урядом України та Комісією Європейських Співтовариств від 03.09.2008 (ратифікована із Заявою Законом України від 03.09.2008 No 360-IV).

Основні цілі Проєкту:

•          Наближення законодавчих та нормативно-правових актів про публічні закупівлі до стандартів ЄС;

•          Посилення інституційного та організаційного потенціалу та подальше вдосконалення системи електронних закупівель;

•          Посилення інституційного та організаційного потенціалу відповідних державних органів щодо контролю, аудиту та розгляду скарг/перегляду процедур публічних закупівель;

•          Посилення інституційного та організаційного потенціалу для професіоналізації фахівців з публічних закупівель та для комунікації з учасниками ринку публічних закупівель.

Проєкт відповідає завданням та заходам, визначеним статтями 148, 153 та 156 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

На запит департаменту сфери публічних закупівель Міністерства економіки України експертами Проєкту 14.09.2021 проведено семінар на тему “Особливості застосування змішаних закупівель - досвід ЄС та найкращі міжнародні практики”.

16.09.2021 експертами Проєкту проведено семінар “Особливості застосування спільних закупівель - досвід ЄС та найкращі міжнародні практики”.

Вищезазначені семінари забезпечили обмін передовим європейським досвідом щодо особливостей застосування змішаних закупівель та спільних закупівель, що надасть можливість імплементувати ці механізми в законодавство України з метою подальшої гармонізації законодавчих та нормативно-правових актів про публічні закупівлі до acquis ЄС.

3 грудня 2021 року відбулось засідання Наглядової Ради Проєкту технічної допомоги “Підтримка реформи публічних закупівель в Україні” під головуванням Першого заступника Міністра економіки України Дениса Кудіна. На зустрічі був присутній в якості співголови Ксав’є Камю - Керівник першого відділу програм зовнішньої допомоги  “Належне управління та верховенство права” Представництва ЄС в Україні, Єкатерина Яковлева - Менеджер сектору управління державними фінансами Представництва ЄС в Україні, а також Керівник групи  “Соціально-економічні та фіскальні реформи, децентралізація” Групи підтримки України Генерального директорату з питань сусідства та переговорів щодо розширення ЄС (Єврокомісія) - Кієліт Юлда, експерти Проєкту ЄС, представники Мінекономіки, Державної аудиторської служби України, Антимонопольного комітету України, Рахункової палати України, ДП “ПРОЗОРРО” та ДУ “Професійні закупівлі”. 

Протягом 2022 року Проєктом ЄС “Підтримка реформи публічних закупівель в України” надавалась постійна підтримка Міністерству економіки України, яка спрямована на європейську інтеграцію України та наближення до найкращих європейських практик, а саме:

• деталізований постатейний аналіз Закону України “Про публічні закупівлі” на відповідність Директивам Європейського Союзу у сфері публічних закупівель (Директиви 2014/24, 2014/25 та 89/665), в якому надано тлумачення та практичні поради щодо застосування Закону. Коментар був схвалений та опублікований на веб-сайті Мінекономіки для розповсюдження серед користувачів сфери публічних закупівель України і буде розглядатися як базове та фундаментальне джерело інформації про те, як розуміти конкретні вимоги Закону [Узагальнені відповіді | Міністерство економіки України (me.gov.ua)];
• інформаційна довідка для Європейської делегації щодо поточного стану сфери публічних закупівель України до та після прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” та Постанови Кабінету Міністрів від 11 листопада 2022 року № 1275 "Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану”, які прийняті на заміну  попередній відповідній постанові КМУ № 169;
• тлумачення положень ЄС з визначення будівельних послуг із детальним поясненням відповідних правил ЄС щодо визначення контрактів на виконання робіт, зі стислим викладенням відповідної прецедентної судової практики ЄС, а також коментарями щодо відповідних положень в українському законодавстві;
• стислий виклад судової практики ЄС у сфері публічних закупівель, а також перелік рішень у табличній формі. Резюме містить вступ, в якому коротко пояснюється, що таке Європейський суд і яка роль його рішень у сфері публічних закупівель, після чого йде короткий опис рішень Європейського суду з 15 різних тем, таких як матеріальна сфера публічних закупівель ЄС, директиви, винятки з правил, визначення замовника, кваліфікація та відбір економічних операторів, процедури закупівель, присудження контрактів, аномально низькі тендери, зміна контрактів тощо. Кожне резюме містить подібну структуру: короткий вступ до правил ЄС, короткий виклад фактів і питань, а також висновків Суду, короткий виклад висновків, зроблених на основі судової практики, а також короткі коментарі щодо українського контексту. Перелік рішень містить довідкову інформацію про майже 300 рішень Суду ЄС, включаючи номери справ, дату ухвалення, коротку інформацію про обговорювані положення, кількість статей відповідних директив ЄС та посилання на тексти рішень англійською мовою (доступно для перегляду у розділі Публічні закупівлі/Професіоналізація/Інформаційні джерела та аналітичні інструменти);
• довідка для Міністерства оборони та Мінекономіки, яка містить початкові коментарі та зауваження щодо положень законодавства України у сфері закупівель в обороні та безпеці, що випливають з Угоди про Асоціацію, а також статусу кандидата у члени ЄС та відповідні положення законодавства ЄС;
• поглиблений аналіз для Міністерства економіки України положень Закону України “Про концесію” та Закону України “Про державно-приватне партнерство” (далі – ДПП), щоб виявити потенційні прогалини та невідповідності порівняно з Директивою ЄС про концесії (Директива 2024/23). Підготовлена детальна таблиця відповідності між положеннями Директиви ЄС про концесії 2014/23 та законами України про концесію та ДПП.

Важливо відзначити, що за результатами сьомого засідання Комітету асоціації Україна – ЄС у торговельному складі (далі – КАТС), яке відбулося 25-26 жовтня 2022 року, отримано позитивну оцінку сторони ЄС щодо виконання Україною Етапів І та ІІ, передбачених Додатком XXI-B та Додатком XXI-C до Глави 8 “Державні закупівлі” Угоди про Асоціацію. Наразі відбувається процес погодження та письмового схвалення відповідних рішень КАТС.