Реформа публічних закупівель одна з небагатьох успішних реформ в Україні.

Вона розпочалась 2014 року з прийняттям Закону України “Про здійснення державних закупівель”,  яким було розширено перелік інформації, що підлягала оприлюдненню, скорочено перелік виключень з-під дії Закону, надано додаткових повноважень громадськості для контролю за процедурами закупівель тощо. Водночас в цей період розпочалась робота над впровадженням електронних закупівель.

У лютому 2015 року в пілотному режимі почала працювати електронна система закупівель ProZorro, яка була створена громадськими активістами разом із бізнесом, представниками органів влади, світовими експертами та громадськими організаціями. Ця система вперше в Україні дозволила постачальникам подавати свої пропозиції в електронному вигляді і зробила весь процес здійснення закупівель прозорим.

Основною метою реформи публічних закупівель є підвищення прозорості, конкурентності та професійності закупівель, а також поетапне приведення системи публічних закупівель України у відповідність із стандартами Європейського Союзу відповідно до часових графіків, визначених Угодою про асоціацію з ЄС,  Стратегією реформування системи публічних закупівель (“дорожньою картою”) та Планом заходів щодо її реалізації, схвалених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 175-р. В рамках виконання Угоди про асоціацію представниками ЄС підтверджено успішність виконання Україною першого етапу адаптації законодавства у сфері державних закупівель до acquis ЄС, як це передбачено статтею 153 Угоди.

З 1 квітня 2016 року набрав чинності Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який забезпечив початок переведення всіх закупівель в Україні в електронний формат. Перехід відбувся у два етапи: з 1 квітня 2016 року всі закупівлі через електронну систему закупівель Prozorro проводять центральні органи виконавчої влади і підприємства, що діють в окремих сферах господарювання (так звані “природні монополії”), з 1 серпня 2016 року використання електронної системи публічних закупівель стало обов’язковим для решти замовників. Це дало змогу як контролюючим органам, так і громадськості в онлайн режимі спостерігати за процесом здійснення закупівель. Завдяки наявності в системі великого обсягу машиночитних відкритих даних забезпечено можливість швидко знаходити та аналізувати інформацію про закупівлі, а також проводити різні дослідження. Зокрема разом з громадськими організаціями та бізнесом було запущено в публічний доступ модуль аналітики, який в інтерактивному режимі реального часу надає громадянам можливість аналізувати інформацію про закупівлі (bi.prozorro.org).

Функції Уповноваженого органу, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, покладено на Мінекономіки.

З 2016 року на офіційному веб-сайті Мінекономіки функціонує Інформаційний ресурс Уповноваженого органу (за посиланням: bit.ly/2vHDm59), який направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, надання узагальнених відповідей та безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель.

У 2018 році з метою дотримання вимог законодавства щодо захисту інформації в державних інформаційних системах та створення комплексної системи захисту інформації електронної системи публічних закупівель було здійснено унікальний ІТ проект, аналогів якого немає в світі,  щодо міграції всіх сервісів електронної системи закупівель Prozorro з Amazon Web Services до українського дата-центру – захищеної хмари De Novo G-Cloud.

Поряд з цим, в 2018 року в електронній системі закупівель Prozorro було впроваджено онлайн моніторинг закупівель Державною аудиторською службою, у тому числі на основі автоматичних індикаторів ризику, спрямований на запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

З метою розвитку електронної системи закупівель та її інтеграції з іншими державними системами та реєстрами забезпечено автоматичний обмін інформацією з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державним реєстром лікарських засобів, ДПС та Державною казначейською службою.

Починаючи з 19.04.2020 Закон України “Про публічні закупівлі” діє у редакції, передбаченій Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ, яка з метою підвищення ефективності закупівель, гармонізації з законодавством ЄС та міжнародними стандартами містить ряд нововведень, зокрема:

• можливість виправлення невідповідностей в тендерній пропозиції протягом двадцяти чотирьох годин після їх виявлення замовником;
• нову процедуру торгів з обмеженою участю, яка передбачає обов’язкову попередню перевірку кваліфікації учасників;
• вартість життєвого циклу, як критерій для оцінки замовником тендерних пропозицій, який дозволяє розрахувати їх економічну вигідність у довгостроковій перспективі;
• право замовника проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку для планування закупівель та підготовки до проведення процедур закупівель;
• можливість замовника укладати один договір про закупівлю із переможцем закупівлі декількох лотів в межах єдиної процедури закупівлі;
• перегляд підстав для застосування переговорної процедури та уточнений порядок проведення переговорів;
• право замовника відхиляти тендерну пропозицію учасника, який не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю;
• оновлений перелік кваліфікаційних критеріїв (доповнено новим критерієм -  наявність фінансової спроможності);
• оновлений перелік окремих сфер господарювання та введення категоризації поняття “замовник”;
• введення відповідальності для керівників замовників за невиконання вимог законодавства та за укладення договору про закупівлю до/без проведення закупівель в електронній системі закупівель.

Крім того, для професіоналізації сфери закупівель Міністерством було здійснено наступні заходи:

1. Визначені централізовані закупівельні організації, які в інтересах замовників проводять закупівлі згідно з Законом України “Про публічні закупівлі”:

• державна установа “Професійні закупівлі”;
• державне підприємство “Медичні закупівлі України”;
• державне підприємство “Українські спеціальні системи“.

Крім того, Івано-Франківською обласною радою прийнято рішення від 31.07.2020 № 1511-36/2020 “Про створення комунального підприємства Івано-Франківською обласною радою  “Централізована закупівельна організація Івано-Франківської обласної ради”, що з 01.10.2020 може проводити закупівлі для визначеного кола замовників, які в обов’язковому порядку передають свої закупівлі до зазначеної установи.

1. З метою підвищення рівня професіоналізації суб’єктів сфери публічних закупівель розроблено професійний стандарт для професії “Фахівець з публічних закупівель”, що сприятиме узгодженому розумінню кваліфікаційних вимог та функцій особи, яка здійснюватиме закупівельну діяльність, та дозволить роз’яснити сферу її обов’язків, а також слугуватиме рекомендаціями організаціям-замовникам у процесі підбору та найму персоналу.
2. Налагоджено співпрацю з 39 закладами вищої освіти, з яких у 5 запроваджено освітню програму, у 30 - навчальну дисципліну або модулі для першого та другого освітніх рівнів, ще у 4 розпочато підготовку до запровадження навчання з 2021 навчального року.
3. З метою підвищення рівня професіоналізації суб’єктів сфери публічних закупівель Міністерством за підтримки проекту USAID/UK aid “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах” (TAPAS) підготовлено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянуто популярні теми  закупівельного законодавства.
4. За підтримки донорських організацій створені безкоштовні онлайн-курси, спільно з Київською Школою Економіки реалізовано програму “Професіоналізація закупівель”.  

В рамках міжнародної діяльності в сфері публічних закупівель слід відмітити наступні досягнення:

1. 18 травня 2016 року Україна стала повноправною стороною Угоди СОТ про державні закупівлі, що забезпечило доступ до українським компаніям до міжнародних ринків державних закупівель 48 країн, річний обсяг яких складає близько 1,7 трлн. дол. США.
2. В рамках роботи в Комітеті СОТ з державних закупівель у лютому 2019 р. Україну визначено головуючою країною Робочої програми зі збору та звітності статистичних даних (Work Programme on collection and reporting of statistical data). Слід зазначити, що Україна вперше очолила Робочу програму СОТ. Країною-попередником, що головувала цією Програмою, виступали США. Робота цієї Програми направлена на формування пропозицій щодо певної уніфікації форми подання щорічної статистичної звітності країнами-членами Угоди про державні закупівлі, для подальшого опрацювання інформації профільним Комітетом СОТ.

Міжнародне визнання та нагороди, отримані за розвиток електронної системи публічних закупівель України Prozorro:

- World Procurement Awards 2016  у номінації “Громадський сектор”;

- Open Government Awards 2016;

- ProZorro включено в  рекомендовані моделі електронних закупівель ЄБРР;

- ProZorro визначено showcase & learning project світової ініціативи Open Сontracting Partnership Davos Awards 2017 у номінації “Довіра майбутнього”;

- Fair Sourcing Awards (FSA) 2017 у номінації "Майстер";

- Світовий банк за результатами оцінки функціонування електронної системи публічних закупівель Prozorro у 2017 році визнав, що може використовувати цю платформу для проведення закупівель товарів, послуг та робіт в Україні;

- Transparent Public Procurement Rating, Найбільш прозора система публічних закупівель 2020.

На даний час Мінекономіки як Уповноважений орган у сфері публічних закупівель продовжує активну роботу щодо реалізації заходів розвитку сфери публічних закупівель в таких напрямках:

1. повна професіоналізація сфери публічних закупівель шляхом відмови від формату роботи тендерних комітетів та перехід на формат професійних закупівельників, та/або використання послуг централізованих закупівельних організацій;
2. автоматизація закупівельних процесів, розробка та реалізація в системі додаткових електронних інструментів та технічних рішень для спрощення закупівель та підвищення їх ефективності;
3. здійснення інтеграції електронної системи закупівель з іншими державними електронними системами та реєстрами, поступовий перехід до електронної тендерної документації у складі електронної системи закупівель, створення механізмів укладення в електронному вигляді договорів про закупівлю; 
4. посилення функції контролю:

• шляхом розвитку та удосконалення системи автоматичних ризик індикаторів для об'єктивного та своєчасного виявлення порушення;
• шляхом посилення відповідальності за вчинені порушення.

5. продовження гармонізації законодавства України у сфері закупівель до стандартів ЄС.