gov.ua
Державні сайти України
Мінекономіки
Інформаційні ресурси
Міністерство економіки,
довкілля та сільського господарства України
Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню
- Семінари та матеріали для бізнесу: Проєкти та закупівлі МФО в Україні
- Інформація про реформу публічних закупівель
- Інформаційний ресурс
- Політика
- Міжнародна діяльність
- Консультації з питань закупівель
- Нормативно-правові акти
- Професіоналізація
- Аналітика та методологія
- Державні закупівлі (Архів)
- Оприлюднення роз’яснень
- Роз’яснення стосовно застосування законодавства у сфері державних закупівель
- Звіти
- Нормативно-правові акти
- Листи інформативного характеру
- Листи-повідомлення щодо здійснення моніторингу державних закупівель
- Висновки за результатами здійснення Уповноваженим органом моніторингу державних закупівель
| Тема: | Тендерний комітет або уповноважена особа |
| Тема розширена: | Тендерний комітет чи уповноважена особа має бути у військовій частині |
| Суть питання: |
Доброго Вам дня. Питання наступне: тендерний комітет чи уповноважена особа має (може) бути у військовій частині? Згідно з п7. Відповідальною за організацію та проведення оборонних закупівель може бути уповноважена особа/інша особа державного замовника та/або колегіальний орган, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із трьох осіб такого державного замовника. Порядок організації діяльності такого колегіального органу визначається державним замовником.(КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 11 листопада 2022 р. № 1275 Київ). Однак, на сайті АрміяPRO (https://www.army-pro.com/zrazky-dokumentiv/ взагалі відсутні будь які зразки щодо створення колегіальних органів для здійснення закупівель. Прошу Вас, надати розяснення по цьому питанні, а саме: у військових частинах мають бути тільки уповноважені особи чи у військових частинах можуть бути і уповноважені особи та колегіальні органи (як раніше тендерний комітет)??? Дякую завчасно за відповідь. Слава Україні! |
| Відповідь на запит 208/2026 | |
|
Шановний користувачу!
Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон), який визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Відповідно до частини першої статті 30 Закону Кабінетом Міністрів України визначаються особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), якими встановлено порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Згідно з вимогами пункту 7 Особливостей № 1275 відповідальною за організацію та проведення оборонних закупівель може бути уповноважена особа/інша особа державного замовника та/або колегіальний орган, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із трьох осіб такого державного замовника. Порядок організації діяльності такого колегіального органу визначається державним замовником. Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону розгляд пропозицій, при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями, проводиться колегіальним органом, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із п’яти службових або посадових осіб такого замовника. Рішення колегіального органу фіксуються протоколами із зазначенням поіменного голосування всіх його членів. Порядок формування і організаційно-правовий статус колегіального органу визначаються державним замовником. Крім того, відповідно до пункту 2 Порядку проведення переговорів та укладення державного контракту (договору) з єдиним виконавцем, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 (далі - Постанова № 363), порядок формування і організаційно-правовий статус колегіального органу визначаються безпосередньо державним замовником. Аналогічна норма міститься у пункті 4 Критеріїв та методики оцінювання найбільш економічно вигідної пропозиції учасника закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що здійснюється відповідно до вимог Закону України “Про оборонні закупівлі” Постанови № 363, де зазначено, що державний замовник самостійно визначає статус такого органу. Отже, повноваження колегіального органу та порядок розгляду пропозицій при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями, визначено Законом, Особливостями № 1275 та Постановою № 363. При цьому, порядок організації такого колегіального органу визначається державним замовником. Варто зазначити, що положеннями Закону та Особливостей № 1275 прямо не визначено виключний суб’єкт здійснення закупівельної діяльності (уповноважена особа або колегіальний орган), як і не встановлено обмежень щодо кількості таких колегіальних органів, що дозволяє державному замовнику самостійно визначати організаційну структуру та порядок проведення закупівель виходячи зі специфіки своєї діяльності. При цьому, згідно з частиною п’ятою статті 38 Закону, за порушення вимог щодо вибору та застосування видів закупівель члени колегіального органу або уповноважені особи несуть персональну відповідальність, що зобов’язує замовника забезпечити неухильне дотримання принципів ефективності та прозорості під час прийняття відповідних рішень. Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках. Додатково інформуємо, що листи міністерств не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер. |
|
| Відповідь надано: | Департаментом сфери публічних закупівель та конкурентної політики Міністерства економіки України |
| Теги: | Оборонні закупівлі |