Міністерство економіки України

Головна / Громадськості / Доступ до публічної інформації
Меню

Доступ до публічної інформації

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
07.06.2024
Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору
Основним законодавчим актом, що визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт i послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки i оборони, а також інших товарів, робіт i послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки i оборони є Закон України «Про оборонні закупівлі» та постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (зі змінами) (далі – Постанова № 1275), якою визначено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості). Керівними нормативно-правовими актами для діяльності державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (далі – Агенція) є постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.2023 № 494 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель службою державного замовника» (зі змінами) (далі – Постанова № 494), яка визначає Порядок використання Агенцією коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення та наказ Міністерства оборони України від 04.08.2023 № 449 (зі змінами), що уповноважує Агенцію на виконання функцій служби державного замовника, визначає порядок взаємодії останньої із усіма сторонами процесу оборонних закупівель та уповноважує Агенцію на укладення державних контрактів (договорів). Відповідно до пункту 43 Особливостей державні замовники здійснюють закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України «Про оборонні закупівлі» та «Про публічні закупівлі». Порядок проведення таких закупівель, у тому числі порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником. Укладення державним замовником державного контракту (договору) здійснюється відповідно до Особливостей, зокрема на підставі наданої вітчизняним або іноземним суб’єктами господарювання комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення. При цьому в такій комерційній пропозиції зазначаються зокрема, але не виключно загальна вартість (ціна) та умови оплати (пункт 45 Особливостей). Пунктом 48 Особливостей встановлено, що істотні умови державного контракту (договору) не можуть змінюватися після його укладення до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених Постановою 1275. Наразі до Агенції звертаються контрагенти за державними контрактами (договорами) з пропозицією укласти додаткові угоди, предметом яких буде збільшення ціни товару за державним контрактом. При цьому контрагентами пропонується передбачити (встановити) ціну товару за державним контрактом, враховуючи коливання валютного курсу, вищу ніж коливання офіційного курсу іноземної валюти, встановленого Національним Банком України, з дня укладення державного контракту до дня укладення відповідної додаткової угоди про збільшення ціни товару за державним контрактом. Враховуючи викладене, та посилаючись на вищевказані нормативно-правові акти просимо надати роз’яснення стосовно таких питань: чи можливо укладення Агенцією додаткової угоди до державного контракту (договору), якою передбачати зміну ціни товару за державним контрактом у зв’язку зі зміною витрат виконавця на придбання іноземної валюти за курсом вищим ніж встановлено умовами державного контракту; чи може збільшення ціни товару за державним контрактом в зв’язку зі зміною курсу іноземної валюти перевищувати відсоток коливання курсу іноземної валюти, встановленого Національного Банку України, за аналогічний період.
Відповідь
21.05.2024
Запитання      Тема: Інше
Керівними нормативно-правовими актами для діяльності державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (далі – Агенція) є постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.2023 № 494 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель службою державного замовника» (далі – Постанова № 494), яка визначає Порядок використання Агенцією коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення та наказ Міністерства оборони України від 04.08.2023 № 449 (зі змінами), що уповноважує Агенцію на виконання функцій служби державного замовника, визначає порядок взаємодії останньої із усіма сторонами процесу оборонних закупівель та уповноважує Агенцію на укладення державних контрактів (договорів). Відповідно до абзацу другого пункту 4 Постанови № 494 у рамках забезпечення здійснення службою державного замовника закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за відповідною бюджетною програмою бюджетні кошти спрямовуються, зокрема на виконання контрактів (договорів) із закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, в тому числі на закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення через міжнародні спеціалізовані організації, їх представництва, спеціалізовані фонди, підприємства, установи та організації, а також через програми міжнародних військових продажів, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України. Системний аналіз названих нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що Агенція не позбавлена можливості здійснювати оборонні закупівлі як служба державного замовника шляхом укладання посередницьких договорів, одним із видів якого є договір комісії. Так, відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. При цьому законодавець чітко встановлює, що істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (частина третя статті 1012 ЦК України). Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 1014 ЦК України). Враховуючи викладене, та посилаючись на вищевказані нормативно-правові акти просимо надати роз’яснення стосовно наявності можливості та законодавчих підстав для укладення Агенцією як службою державного замовника з контрагентами, зокрема зі спецекспортерами, для закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони договорів комісії.
Відповідь
21.05.2024
Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору
Укладення державним замовником державного контракту (договору) здійснюється відповідно до Особливостей постанови КМУ №1275. Пунктом 48 Особливостей встановлено, що істотні умови державного контракту (договору) не можуть змінюватися після його укладення до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених цим пунктом. Наразі до Агенції звертаються контрагенти за державними контрактами (договорами) з пропозицією укласти додаткові угоди, предметом яких буде збільшення обсягів поставки товарів за чинними державними контрактами. Такі звернення обґрунтовані тим, що оскільки збільшилася потреба на постачання відповідного виду товару (державний контракт за яким вже укладено та виконується), тому виникає необхідність укласти додаткову угоду шляхом внесення змін в частині збільшення обсягів поставки товару для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони. Очевидно, що збільшення обсягів товарів автоматично тягне за собою зміну вартості державного контракту у бік збільшення. Отже, з одного буку має місце підстава для застосування положення для зміни істотних умов державного контракту у зв’язку з коригуванням обсягів закупівлі, з іншого боку закон не дозволяє збільшувати вартість державного контракту (тим більше в бік збільшення) на іншій підставі, ніж перелічено пунктом 48 Особливостей. Крім того, збільшення кількості товарів за державним контрактом, як наслідок, може збільшувати строки поставки та строк дії останнього, але продовження строку дії державного контракту (договору) та/або строку виконання зобов’язань щодо передачі товару також не містить підставою «збільшення обсягів». Враховуючи викладене, та посилаючись на вищевказані нормативно-правові акти просимо надати роз’яснення стосовно можливості укладення Агенцією, в рамках чинного державного контракту (договору), додаткової угоди якою передбачати збільшення (коригування) обсягів поставки товарів та зміни вартості (ціни) в державному контракті (договорі) у бік збільшення.
Відповідь
21.05.2024
Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю
Необхідно чи ні публікувати в системі електронних закупівель Прозоро договори про відшкодування вартості лікарських засобів та продуктів для спеціального дієтичного споживання, відпущених сторонніми аптечними закладами пацієнтам згідно Постанови КМУ від 17.08.1998р. №1303 та Постанови КМУ від 31.03.2015р. №160? Відшкодування здійснюється в рамках реалізації міської цільової програми "Громадське здоров'я Южненської міської територіальної громади на 2024-2026 роки" за рахунок коштів місцевого бюджету. Договори про відшкодування вартості лікарських засобів та продуктів для спеціального дієтичного споживання укладаються між КНП "ЦПМСД" Южненської міської ради та сторонніми аптечними закладами на підставі наданих аптечними закладами реєстрів відпущених лікарських засобів та продуктів для спеціального дієтичного споживання. Фінансування здійснюється з місцевого бюджету через Державну казначейську службу України в м.Южне, Одеської області. Якщо так, то хто повинен це робити?
Відповідь
17.05.2024
Запитання      Тема: Оскарження процедур закупівель
Доброго дня. Замовником оголошено процедуру закупівлі. З 29.03.24 розпочався період кваліфікації 1го учасника. Однак Замовником було виявлене порушення (в частині умов тендерної документації) яке на стадії кваліфікації вже неможливо усунути. Керуючить підпунктом 2 п. 50 Особливостей Замовником прияняте рішення відмінити дану процедуру закупівлі та 01.04.24 оприлюднено відповідне рішення про відміну закупівлі. 10.04.24 учасником подано скаргу до АМКУ щодо рішення Замовника про відміну торгів. АМКУ 18.04.24 винесено рішення яким зобов'язано Замовника скасувати рішення про відміну торгів. Замовником виконано рішення АМКУ протягом встановленого законом 30-тиденного строку (на 28-й день). Після скасування рішення про відміну закупівля повернулась на стадію кваліфікації. Які подальші дії Замовника? Продовживати закупівлю та відповідно проводити кваліфікацію? Тоді виникає питання: з якого моменту відлічувати початок строку на кваліфікацію учасника? З моменту скасування Замовником рішення про відміну? Чи з моменту винесення рішення АМКУ? Чи з моменту початку кваліфікації (тобто з 28.03.24)? Але ж відмінивши закупівлю 01.04.2024, Замовник не міг передбачити, що закупівля буде оскаржена та винесене рішення про відміну доведеться в подальшому скасовувати, а на момент подання скарги (10.04.24) 5-тиденний строк розгляду тендерної пропозиції вже сплинув, а рішення про продовження такого строку Замовником не публікувалось. Як правильно діяти Замовнику в такій ситуації?
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json