Підрядник помилково виконав більший обсяг робіт чим зазначений в кошторисі. Чи можливо змінити кошторис, з-за умови що така зміна не призведе до збільшення ціни? Дякую
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
Водночас зазначаємо, що наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо зміни істотних умов договору про закупівлю, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Доброго дня! Ми бюджетна організація, яка уклала договір поставки товарів на суму 40000 грн відповідно до річного плану. Постачальник поставив лише частину товару, та заявив, що більше не має змоги поставляти товар. Чи є правові підстави розірвати договір? Якщо так, то розірвання буде за взаємною згодою сторін? Друге питання: якщо договір буде розірвано, то чи можемо ми знову провести спрощену закупівлю чи слід провести закупівлю без використання електронної системи? За річним планом орієнтована сума закупівлі була 80000. Сума, на яку товар ще не посталено, дорівнює 22000 грн.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”та від лист від 30.12.2016 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Доброго дня! У 2018 році було проведено тендер(відкриті торги), за результатами якого було укладено договір на закупівлю будівельно-монтажних робіт. Під час виконання робіт в замовника у жовтні 2020 року виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника на суму, яка НЕ перевищує 50% ціни основного договору та НЕ перевищує 1,5 млн. грн.. Проте, можливість і умови таких додаткових робіт НЕ були передбачені в основному договорі, який укладений за результатами проведення тендеру ще у 2018 році.
Просимо роз’яснити, яку використовувати процедуру: переговорну процедуру чи прямий договір, та відповідно до якої редакції Закону: старої чи нової, для закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого замовника у 2020 році?
Також просимо дати відповідь на наступне питання: Чи обов’язково у положеннях основного договору повинно передбачатись можливість і умови закупівлі додаткових робіт?
Між Замовником та Переможцем процедури закупівлі (далі – Постачальник) було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу. За період дії договірних відносин Постачальником суттєво було здійснено підняття ціни за 1 кВт електричної енергії. З причин незгоди щодо чергового підняття ціни Замовник має намір прийняти рішення про ініціювання процедури розірвання договору з Постачальником. Для уникнення порушення законодавства у сфері публічних закупівель просимо Вас дати відповідь з наступних питань:
1. Чи може вважатись ініціювання розірвання договору про закупівлю Замовником (з підстав незгоди Замовника з підняттям ціни) виною Постачальника (відповідно до абз. 3 п. 3 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII зі змінами (далі – Закон України «Про публічні закупівлі»)?
2. Чи можливе проведення переговорної процедури без залучення постачальника «останньої надії» за правилами, визначеними абз. 5 п. 2 ч. 2 ст. 40 Закон України «Про публічні закупівлі», адже предметом закупівлі є товар у вигляді електричної енергії, що одночасно порушує принцип публічних закупівель «максимальна економія» (п. 2 ч. 1 ст. 5 Закон України «Про публічні закупівлі»)? Оскільки ціна постачальника «останньої надії» є ще вищою від тої, з якою не згоден Замовник.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України “Про публічні закупівлі”, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Після проведення відкритих торгів між замовником та переможцем було укладено договір поставки з умовами проведення розрахунків - оплата 100% ціни товару після здійснення поставки.
Замовник хоче змінити умови проведення розрахунків на 100% оплату ціни товару до здійснення поставки?
Якою нормою Закону України "Про публічні закупівлі" керуватися в такому випадку?