Розпорядженням КМУ №455-р від 26 червня 2019 р. «Про передачу деяких бюджетних призначень, передбачених для Державного агентства з питань електронного урядування у 2019 році (загальнодержавні видатки та кредитування)», для впровадження системи електронного документообігу в Державному агентстві рибного господарства віділено кошти в сумі 2000 тис. гривень.
На виконання цього, поряд із закупівлею серверів та комп'ютерів, необхідно прокласти локальну мережу.
Виникає питання, як визначити цей предмет закупівлі - як роботу чи як послугу.
Діюча редакція пунктів 17) та 22) статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" не дає однозначної відповіді на це питання.
Це, на нашу думку, не може вважатися послугою - поточним ремонтом, але чи може розглядатися, як робота - технічне переоснащення діючих підприємств?
Як визначити прокладку локальної мережі - як роботи чи як послуги?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Так, порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (зі змінами).
Визначення понять “послуги” та “роботи” наведено відповідно в пунктах 17 та 22 частини першої статті 1 Закону.
Казначейство не пропускає платіж на 66 тис.тому що предметом закупівлі є телевізори і сума буде перевищувати вже 220 тис.Ми працюємо із супроводом консалтингової фірми,по цьому ДК коду вони вже проводили тендер,але чомусь не включили туди телевізори.Допоможіть що робити????
При цьому звертаємо увагу, що відповідальність за порушення вимог цього Закону передбачена статтею 38 Закону. Відповідно до частини першої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи), члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
За порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Чи потрібно відображати в річному плані закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель планування закупівлі, яка здійснюється в рамках проекту Еразмус+?? План закупівлі в рамках проекту затверджений Міністерством окремо.
Доброго дня! 28.08.2019р відбувався аукціон за предметом закупівлі ДК 021:2015:09310000-5 (Електрична енергія), номер закупівлі UA-2019-08-12-000940-a. В цьому аукціоні наша компанія брала участь як постачальник. В ході проведення аукціону переможцем було встановлено компанію ТОВ "ВЄК ТЕХНОЛОДЖІ". Проте, характерно, що протягом кожного етапу аукціону було визначено, що наша компанія мала право здійснювати пониження ціни лише першою, тобто конкуренти мали можливість кожного разу заявити нижчу ціну. У зв'язку із цим, на завершальному етапі визначення ціни, наша компанія не мала можливості конкурувати за визначення статусу переможця, адже встановлюючи ціну, нижчу за попередню, зіткнулася із проблемою, коли конкурент, вкотре бачивши зниження ціни з нашого боку, мав можливість зробити свою пропозицію нижче всьго на 4 (!) гривні та здобути перемогу на аукціоні. У зв'язку з вищевикладеним, просимо розглянути наше звернення та надати роз'яснення щодо проведення електронного аукціону, адже, по суті, встановлення однакової послідовності надання цінової пропозиції (у конкурента щоразу було 2 хвилини для того, щоб побачити зміну нашої пропозиції та зменшити ціну своєї)призвело до того, що конкуренція була нечесною. Також пропонуємо при проведенні аукціону протягом третього етапу встановити критерії, за якими учасники не зможуть бачити пропозиції один одного до розкриття результатів аукціону і робитимуть останню пропозицію одночасно.
Під час внесення змін до договору на постачання електричної енергії сума договору 224299,60 грн (змінювалася ціна за 1 кВТ*год) та оприлюднення на веб-сайті була допущена технічна помилка, а саме: два рази було оновлено та підписано внесення змін до договору. Внаслідок чого статус договору перейшов у "ЗАКРИТИЙ". Після некоректного закриття договору неможливо вносити зміни до договору. Наше підприємство медичний заклад одержувач бюджетних коштів фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету через Казначейство, яке контролює всі зміни через офіційний веб-сайт. Оскільки неможливо внести зміни до договору на майданчик блокується оплата за використану електроенергію. Прохаємо надати роз'яснення щодо наших наступних дій змінити статус договору з ЗАКРИТОГО на АКТИВНИЙ, оскільки функції договору ще не виконані. Договір діє до 31.12.2019 року.
Прохаємо Вас допомогти у вирішені нашого питання. Дуже сподіваємося на Ваші роз'снення та рекомендації, як нам працювати далі з цим договорм та оплачувати використану електроенергію через органи Казначейства.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.