Міністерство економіки України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
25.05.2020
Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі
Доброго дня! Просимо надати роз’яснення з наступного питання. На підставі п.2 ч.2 ст.40 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі-Закон), Замовник проводить переговорну процедуру закупівлі (відсутність конкуренції з технічних причин). Згідно ч.6 ст.17 Закону, Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частини другої цієї статті. Пунктом 18 ст.1 Закону визначено, що переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Враховуючи вищезазначене, просимо надати роз`яснення, чи зобов`язаний переможець переговорної процедури закупівлі, яка проведена згідно п.2 ч.2 ст. 40 Закону, надавати замовнику документи зазначені в ч.6 ст.17 Закону.
Відповідь
13.06.2019
Запитання      Тема: Інше
Державне підприємство «Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» просить надати роз’яснення чи являється воно Замовником згідно положення пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», так, як згідно Статуту здійснює свою діяльність на комерційній основі. Дане питання виникло у зв’язку із набранням чинності постанови КМУ № 363 від 24.04.2019 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою передбачається, що відповідно до Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, за результатами фінансово-господарської діяльності починаючи з 1 січня 2019 р. у розмірі 90 відсотків для підприємств, обсяг чистого прибутку яких фактично у відповідному звітному періоді становить більше 50000 тис. гривень, і 50 відсотків - інших підприємств. Крім того, відповідно до зазначеної постанови втратила чинність постанова КМУ № 959 від 13.12.2017 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями», якою було установлено, що частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами, установами та організаціями, які належать до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі і провадять діяльність у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, до державного бюджету за відповідний період, визначається у розмірі 30 відсотків, за умови спрямування ними 45 відсотків чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на технічне переоснащення.
Відповідь
02.12.2020
Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю
КП «ЖЕК» є Замовником у розумінні Закону України № 922-VIII від 25.12.2015 року «Про публічні закупівлі» (далі Закон) і проводить закупівельну діяльність відповідно до норм Закону. Вартість послуги з розподілу природного газу для нас становить < 50 000 грн. Крім того, підприємство, що надає таку послугу включено до зведеного переліку природних монополій (АТ «ЧЕРКАСИГАЗ»), тож нам необхідно запланувати закупівлю послуги з розподілу природного газу на 2021 рік, укласти прямий договір з АТ «ЧЕРКАСИГАЗ» і опублікувати звіт про договір про закупівлю, кладений без використання ЕСЗ і в строк, що не перевищує 3 робочих дні з дати укладання договору. Питання в тому, яке саме це зробити, не порушуючи Закон, якщо: У пункті 1.3 розділу I «Типового договору розподілу природного газу», затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2498 від 30.09.2015 року «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу» вказано: «1.3. Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк», а в пункті 6.1 – «6.1. Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем». В свою чергу, згідно ст. 4 Закону «Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. … 3) розмір бюджетного призначення та/або очікувана вартість предмета закупівлі;…». А частина 8 пункту 3 статті 3 Закону вимагає при оприлюдненні в системі Прозоро звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання електронної системи закупівель, вказати: «8) ціна та строк виконання договору». І наостанок, стаття 10 Закону вимагає: «1. Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: … 13) звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю». Тож, маємо договір, укладений 2016 року на невизначений термін без вказання ціни і можливості вносити зміни і Додатки. Яким чином виконати вимоги закону в частині планування закупівлі на 2021 рік і оприлюднення інформації в ЕСЗ. Дякую.
Відповідь
08.07.2020
Запитання      Тема: Відкриті торги
Добрий день! Згідно статті 17 Закону Учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 ч.1 та ч.2 ст.17. При перевірці інформації, що знаходиться у формі відкритих даних відсутні підстави для відмови Учаснику згідно абз.2 п.1 ч.1 ст.31Закону. Проте Учасник в складі тендерної пропозиції не надано жодної довідки чи інформації згідно вимог ч.3 ст.17. Питання: Чи потрібно в даному випадку відхиляти Учасника? Якщо так, то на якій конкретно підставі?
Відповідь
20.05.2020
Запитання      Тема: Планування закупівель
На початку року тендерним комітетом було затверджено річний план закупівель, та по мірі необхідності додатки до нього. Проведено закупівлю товару по одному коду(умовно) на суму 10 тис.грн. шляхом укладання прямого договору. Більше закупівель до 19 квітня по цьому коду не проводилося. З 19 квітня в установі визначено уповноважену особу на проведення ВСІХ закупівель. Питання 1: Уповноважена особа повинна далі вносити зміни до річного плану, чи затверджувати новий Річний план з 19 квітня та вносити потім зміни до річного плану у разі необхідності? Питання 2: по тому ж коду (що була закупівля на 10 тис) проводиться закупівля умовно кажучи на 40 тис. При плануванні такої закупівлі потрібно 1)укласти договір про закупівлю на 40 тис. грн., без використання електронної системи закупівель, так як попередня закупівля була здійснена по старому закноу; чи 2) плюсувати 10+40 тис. і проводити спрощену закупівлю? Надайте будь-ласка розяснення, тому що думки розходяться з приводу того, що по Новому закону враховуємо суми закупівель тільки з 19.04.2020 чи з 01.01.2020 року. Дякую!
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json