КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ СПОРТУ» ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» (далі – Коледж, заклад) являється замовником у розумінні п.3 ч.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі», зі змінами та здійснює оприлюднення інформації та документів у сфері закупівель через електронний майданчик ZAKUPKI.PROM.UA. З 19.04.2020 року набули чинності зміни, які Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 №114-IX внесено до Закону України «Про публічні закупівлі». Серед іншого, внесені до Закону України «Про публічні закупівлі» зміни стосуються форм документів у сфері публічних закупівель. Законом України «Про публічні закупівлі» визначено перелік інформації, що обов’язково повинні містити, зокрема річний план закупівель, оголошення про проведення спрощеної закупівлі, звіт про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, оголошення про проведення відкритих торгів. Так, п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що у річному плані повинна міститися, в тому числі інформація стосовно місцезнаходження замовника та його категорії. Пунктами 3, 10, 11, 12 ч.3 ст.14 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, обов’язково зазначаються, в тому числі: - інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі; - методика оцінки пропозицій; - умови надання забезпечення пропозицій учасників (якщо замовник вимагає його надати); - умови надання забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати). Відповідно до п.1, 4, 5 ч.1 ст.19 Закону України «Про публічні закупівлі» у звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель обов’язково зазначаються, в тому числі: - місцезнаходження замовника; - вид закупівлі; - застосовані критерії оцінки. Згідно з п.8, 9 ч.2 ст.21 Закону України «Про публічні закупівлі» оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію, в тому числі: - мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; - умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати). Аналізом інформації, що оприлюднюється в системі електронних закупівель PROZORRO встановлено, що річний план закупівель, оголошення про проведення спрощеної закупівлі, звіт про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, оголошення про проведення відкритих торгів не містять вищевказаної обов’язкової інформації, передбаченої Законом України «Про публічні закупівлі». Причиною зазначеного є те, що на теперішній час функціонал електронного майданчика ZAKUPKI.PROM.UA не дозволяє в повному обсязі оприлюднити всю необхідну інформацію, що вимагається Законом України «Про публічні закупівлі». Не виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» ставить під загрозу проведення закладом публічних закупівель, а також може призвести до складання щодо уповноважених осіб Коледжу, протоколів про адміністративне правопорушення за статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Враховуючи вищевикладене, Коледж звертається з проханням надати узагальнену відповідь рекомендаційного характеру щодо наступного. Яким чином заклад має забезпечити оприлюднення в системі електронних закупівель PROZORRO обов’язкової згідно з Законом України «Про публічні закупівлі» інформації, вказаної у даному листі, якщо на сьогоднішній день функціонал електронного майданчика ZAKUPKI.PROM.UA не дозволяє виконати ці дії? Заздалегідь вдячні за вичерпну відповідь!

Чи потрібно оприлюднювати додаткову угоду до договору, по якому на електронному майданчику було здійснено звіт про укладений договір. Додаткова угода збільшує суму договору.

Замовник у тендерній документації вказав, що необхідно в тендерній пропозиції учасника додавати встановлений тариф на теплову енергію затверджений відповідними державними органами. В процесі аукціону вартість товару зменшилась- відповідно змінився/ зменшився тариф. Питання : при розгляді найвигіднішої тендерної пропозиції замовник розглядає тендерну документацію учасника на предмет відповідності. Відповідно до результату аукціону тариф змінився.Чи може замовник найвигіднішу тендерну пропозицію відхилити, оскільки тариф у тендерній документації що була вказана першочергово має різницю між тарифом,що встановлений в результаті аукціону?

Замовниками у документаціях закупівель часто розміщуються вимоги про підтвердження відповідності систем управління якістю ТРЕТІМИ ОСОБАМИ (НЕ УЧАСНИКАМИ ЗАКУПІВЕЛЬ), шляхом надання сертифікатів ДСТУ ISO 9001:2015 та/або ДСТУ EN ISO 9001:2018, а саме: щодо асфальтобетонних заводів, лабораторій, виробників бетону та інших будматеріалів, у яких Підрядник (учасник закупівлі) планує закуповувати матеріали і вироби під час виконання робіт за предметом закупівлі. Дані вимоги розміщуються у різних місцях Оголошень/Тендерних документацій, у зв’язку з чим неможливо встановити – чи відносяться такі вимоги до технічної специфікації, а чи до вимог ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), або інших категорій. Питання. Оскільки наявність в учасників закупівлі необхідних будівельних матеріалів, або способів їх здобуття/придбання, відноситься до критерію наявності матеріально-технічної бази (ст. 16 Закону), то чи належать також до даного категорію ст. 16 Закону похідні вимоги – про наявність відповідних сертифікатів/атестатів та інших документів У ПОСТАЧАЛЬНИКІВ, у яких Учасник планує купувати матеріали для робіт закупівлі? ДРУГЕ ПИТАННЯ Стаття 6 ГК України декларує принцип свободи господарської діяльності. Стаття 44 ГКУ гарантує принципи самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції. Статтею 19 Конституції України встановлено: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Таким чином, ми, як споживачі бетонної / асфальтобетонної та іншої будівельної продукції, користуємось вільним вибором контрагентів, які є вигідними по ціновим і якісним параметрам. Разом з тим, контрагенти у нашому регіоні не мають сертифікатів ДСТУ ISO 9001:2015 та/або ДСТУ EN ISO 9001:2018, або отримали їх у неакредитованих організацій. Тож, для виконання вимог замовників нам слід спонукати заводи-постачальники здобути відповідні сертифікати, або шукати інших постачальників, які розміщені на великих відстанях, мають невигідні ціни на матеріали тощо. Змусити власних контрагентів здобути необхідні сертифікати ДСТУ ISO 9001:2015 та/або ДСТУ EN ISO 9001:2018 неможливо, оскільки це порушення ст. 19 Конституції і подібні рішення є їх вільною господарською компетенцією. Крім того, сертифікація не є безкоштовною і контрагенти не бажають витрачати кошти на непотрібні їм документи. ЗУ «Про публічні закупівлі» ст. 14, ст. 24 Закону передбачає право учасників для звернення за роз’ясненнями до замовника і право виставляти замовнику вимоги. Тож для ефективної правової взаємодії із замовниками і орієнтування на кваліфіковану правову позицію Мінекономіки, просимо роз’яснити аспекти сертифікації за стандартами ДСТУ ISO 9001:2015 та/або ДСТУ EN ISO 9001:2018 у таких площинах: a. Чи є стандарти ДСТУ ISO 9001:2015, ДСТУ EN ISO 9001:2018 обов’язковими для впровадження суб’єктами господарювання (резидентами) у галузі будівництва в Україні? b. Чи є сертифікат відповідності стандарту ДСТУ ISO 9001:2015/ ДСТУ EN ISO 9001:2018 на підприємстві – документом, який підтверджує якість виробленої продукції (наданих послуг), або ж сертифікат відповідності стандарту ДСТУ ISO 9001:2015/ ДСТУ EN ISO 9001:2018 НЕ ПІДТВЕРДЖУЄ якість безпосередньо продукції та послуг? d. Чи є сертифікат відповідності стандарту ДСТУ ISO 9001:2015/ ДСТУ EN ISO 9001:2018 – документом, що підтверджує виключно певний спосіб взаємодії (організації) працівників підприємства і їх підрозділів, до компетенції яких віднесено контроль за якістю виробленої продукції/наданих послуг? До запиту прикріплюємо відповіді виробників асфальтобетонних сумішей і документи

Збільшення ціни на одиницю товару до 10% можливе не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання Договору про закупівлю ( п.2 частини 5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі") або з моменту підписання додаткової угоди №1 до договору про закупівлю , по якій уже відбулося підвищення ціни товару по цьому договору про закупівлю ?