Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Відповідно до частини дев’ятої статті 29 Закону після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.
При цьому, виходячи зі змісту статті 11 Закону та пункту 4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, об'єктивний та чесний вибір переможця належить до обов’язків уповноваженої особи або тендерного комітету, а будь-які рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом.
Водночас, виходячи зі змісту частини дванадцятої статті 29 Закону, за результатами розгляду тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації замовником в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону складається та оприлюднюється протокол розгляду всіх тендерних пропозицій.
Перелік інформації, яку має містити протокол розгляду тендерних пропозицій, визначено частиною дванадцятою статті 29 Закону.
Так, зокрема згідно з пунктом 6 частини дванадцятої статті 29 Закону протокол розгляду тендерних пропозицій повинен містити інформацію про підстави відхилення тендерної пропозиції (у разі відхилення) згідно зі статтею 31 Закону. Після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом.
Cвоєю чергою, відповідно до частини третьої статті 31 Закону у разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні та протоколі розгляду тендерних пропозицій, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.
Крім цього, з інформацією про особливості проведення окремих етапів спрощених закупівель, у тому числі, пов'язаних з розглядом пропозиції учасника на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, пропонуємо ознайомитися в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Щодо питання 2
За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з Законом (частина п`ятнадцята статті 29 Закону).
Частиною першою статті 33 Закону встановлено, що рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Це рішення уповноваженої особи оформлюється протоколом, який складається в довільній формі.
Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Перелік інформації, яку має містити повідомлення про намір укласти договір про закупівлю визначено частиною другою статті 33 Закону.
Водночас будь-які рішення мають прийматися замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону.
При цьому до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Також, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.