28.07.2021
Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі
Законом №1530 –ІХ внесено зміни до ст.40, так п.8 ч.6 викладено у новій редакції, що не містить сенсового та логічного зв’язку між словосполученням «обгрунтування застосування переговорної процедури закупівлі» та словосполученням «експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі», навіть не вказано будь-який знак пунктуації або сполучник. Не зрозуміло, що мав на увазі законодавець, викладаючи вимоги п.8 ч.6 ст.40.Можливо треба завантажити будь-які або усі документи, що мають ознаки експертних, технічних, нормативних та ін.документів, що підтверджують наявність умов застосування переговорної закупівлі, або щодо деяких підстав застосування переговорної закупівлі достатньо надати посилання на документи, що вже містяться у ЕСЗ Також в Законі не визначені перелік та терміни технічних, експертних, нормативних та інш.документів, їх зміст та порядок завантаження до повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
У Листі від 03.10.2020 №3304-04/60124 Мінекономіки (далі-Лист), що замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. У Додатку 1 Листа зазначено, що обґрунтування застосування переговорної закупівлі повинно містити посилання на звіти про результати проведення процедур закупівель у зв’язку з відсутністю достатньої кількості учасників, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
ДАСУ проводить моніторинги та посилається на те, що виключено у п.8 ч.6 ст.40 Закону слова «з посиланням на», робить висновки- повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити саме документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної закупівлі.
Щодо підстави переговорної закупівлі п.1 ч.2 ст.40 Закону - що саме може бути такими експертними, нормативними, технічними та інш. документами? чому ДАСУ вважає порушенням зазначення в обгрунтуванні інформації про звіти про результати процедур закупівель,які автоматично формуються ЕСЗ, наявні в системі за посиланням на номери торгів. Згідно п.3. Порядку від 11.06.2020 № 1082 В будь-якому випадку у разі якщо інформація, розміщена в ЕСЗ шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення ел.полів, автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення ел.полів. Тобто лише та інформація, що автоматично попадає у документи, які складені шляхом заповнення ел.полів, є автентичною. З наведеного вбачається, що на виконання Закону, що діє з 26.06.2021 р. адміністратор системи має допрацювати документи, що автоматично заповнюються в ЕСЗ з ел.полів.
Повідомлення про намір укласти договір – цей документ автоматично формує ЕСЗ, до нього не має можливості дозавантажувати документи,вони не є складовою повідомлення.
Приклади моніторингів - UA-2021-07-09-005700-c, UA-2021-07-07-001721-b
вимоги Закону не виключають можливість наявності посилання в обгрунтуванні на документи -звітів про результати проведення процедур закупівель, не визначається форма обгрунтування та його зміст. Чи може замовник користуватись Листом при проведенні переговорних закупівель за п.1 ч.2 ст.40 Закону? Чи достатньо цього на виконання п.8 ч.6 ст.40 Закону?
питання до обгрунтування переговорних закупівель за абз. 4 та 6 п.2 ч.2 ст.40 Закону-чи достатньо посилання на Постанову КМУ, яким визначено постачальника останньої надії, відповідну інформацію з сайта АМКУ на перелік природних монополій?
Крім того, виникає складність з отриманням замовниками копій ДСТУ, ТУ – у багатьох випадках це отримання дозволу на копіювання таких стандартів, або навіть їх придбання. Як надавати саме документи, що вимагає ДАСУ?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Законом України від 03.06.2021 № 1530-IX “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель”, який набрав чинності 26.06.2021 внесено зміни, зокрема до пункту 8 частини шостої статті 40 Закону.
Так, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі у вигляді експертних, нормативних, технічних та інших документів, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому замовник самостійно визначає та завантажує в електронній системі закупівель експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
Поряд з цим, оскільки переговори проводяться замовником з учасником/учасниками поза електронною системою закупівель, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю є початковим документом у разі застосування переговорної процедури закупівлі та заповнюється в електронній системі закупівель саме замовником.
Принагідно інформуємо, що у разі застосування переговорної процедури закупівлі з умови, визначеної пунктом 1 частини другої статті 40 Закону обгрунтуванням такої процедури закупівлі можуть бути звіти про результати проведення закупівель (відкритих торгів) у зв’язку з відсутністю достатньої кількості учасників, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Крім того зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота з вдосконалення законодавства сфери публічних закупівель, а також здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення роботи електронної системи закупівель. В рамках цієї роботи буде додатково опрацьовано пропозиції, зазначені у запиті.
.
28.08.2017
Запитання Тема: Відкриті торги
Дайте визначення поняттю - злочин, вчинений з корисливих мотивів, в розумінні ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", та , якщо можливо, перелік статей Кримінального кодексу України, злочини за якими можуть вважатися вчиненими з корисливих мотивів
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
Так, відповідно до статті 11 Кримінального кодексу України (далі – КК України) злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Додатково інформуємо, що Постанова Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 № 2 (далі- Постанова) “Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи” містить ряд питань, пов`язаних з кваліфікацією злочинів, вчинених з корисливих мотивів.
Водночас зазначаємо, що відповідно до Положення про Міністерство внутрішніх справ України (далі – МВС), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10. 2015 № 878, МВС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Так, МВС відповідно до покладених на нього завдань, зокрема узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та в установленому порядку вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.
Тому, з питань зазначених у запиті, пропонуємо звернутись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.