Чи потрібно проводити переговорну процедуру (є тільки один учасник на ринку постачання електричної енергії - Київенерго) на суму 195,0 тис.грн. тільки на перший квартал поточного року тому що саме ця сума доведена тимчасовим кошторисом головним розпорядником бюджетних коштів (Державною фіскальною службою України,оскільки в подальшому (лютий 2017 р.) очікується сума в розмірі 700,0 тис.грн. і тільки тоді буде проведено переговорну процедуру? Або чи можливо заключити договір без застосування переговорної процедури на 195,0 тис.грн. з подальшим укладання договору із застосуванням переговорної процедури на суму приблизно 700 тис.грн. (коли буде остаточно доведена сума).Чи не буде це порушенням Закону України? Суть питання: укладати два договори із застосуванням переговорної процедури чи тільки один договір із застосуванням переговорної процедури і один договір без застосування переговорної процедури?

Комунальне автотранспортне підприємство Сумської обласної ради є комунальним унітарним підприємством (далі – Підприємство) засноване на майні спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області, управління яким здійснює Сумська обласна рада, через уповноважений орган - управління майном Сумської обласної ради. Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Підприємство створене з метою насичення споживчого ринку області автотранспортними та пов’язаними з ними послугами, а також для отримання прибутку (п.2.1 розділу ІІ та п.6.1, розділу VІ Статуту від 27.02.2017 року). Підприємство працює на комерційній основі (п.2.2.4, розділу ІІ Статуту від 27.02.2017 року), самостійно встановлює тарифи на послуги, які пропонує. Згідно п.9 статті 1 розділу І Закону України «Про публічні закупівлі»: Замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Підприємство у своєму статутному капіталі має 100% комунальної частки, але працює на комерційній основі та кожного року отримує з обласного бюджету кошти на поповнення статутного капіталу, цільове використання яких поповнення обігових коштів підприємства. Дані кошти автопідприємство використовує на потреби підприємства, а саме : закупівля палива, оплата праці, придбання основних засобів. Виходячи з вище викладеного, просимо Вас надати роз’яснення стосовно Комунального автотранспортного підприємства Сумської обласної ради, чи є наше підприємство «Замовником» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» ?

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до повного виконання, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Водночас внесення таких змін до договору має бути обгрунтованим та документально підтвердженим. Проте, жодним нормативно-правовим актом не визначено перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку не визначено. На практиці ми стикнулись з ситуацією коли ціна на певний товар зазнала суттєвого коливання в бік збільшення, проте, статичні дані щодо середніх споживчих цін на товари певної узагальненої категорії, інформацію про які ведуть органи Держастату України, не відображають такого коливання. Ми звернулись до відділення Торгово-промислової палати у своєму регіоні, проте, вони не змогли надати потрібну інформацію, оскільки не здійснювали моніторинг цін на такий товар станом на дату укладання договору про закупівлю, що унеможливило підтвердити коливання ціни товару на ринку. Довелось звернутись до однієї з Товарних бірж, яка мала у своєму розпорядженні потрібну інформацію та надала відповідну довідку про ринкову вартість товарів. При цьому, товарна біржа мала відповідний сертифікат суб'єкта оціночної діяльності і свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів, які дозволяють їй проводити оцінку майна і майнових прав. Проте, замовник відмовився вносити відповідні зміни до договору, мотивуючи відмову тим, що Товарна біржа не є уповноваженим органом, який має право надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку. Насамперед, відмова пов'язана з тим, що Державна аудиторська служба (фінінспекція), яка здійснює перевірки замовників щодо правомірності витрати бюджетних коштів, в якості уповноважених органів, установ, організацій, що мають право надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, приймає підвтерджуючі документи лише органів Держстату України та відповідних регіональних установ Торгово-промислової палати. Виникає питання щодо переліку органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку. І чи може бути Товарна біржа установою, яка має такі повноваження?

Доброго дня. Прошу Вас надати роз'яснення з приводу наступних питань: 1. Комунальне підприємство уклали договір на закупівлю товарів в 2010 році на 20 мільйонів гривень, поставка товарів та оплата за вказаним договором діє, ще до теперішнього часу, в 2017 році було укладено додаткову угоду між замовником та виконавцем (підрядником). Запитання в тому, чи повинне комунальне підприємство публікувати вказану додаткову угоду на майданчику публічних закупівель? 2. Комунальне підприємство в 2017 році уклали договір з замовником, на теперішній час роботи завершено та всі кошти сплачено, але під час виконання договору було укладено дві додаткові угоди. В який термін комунальне підприємство повинно було опублікувати додаткові угоди на майданчику закупівель? Дякую. Прошу Вас надати відповідь на мою електронну скриньку,у найкоротший термін. З повагою!

Доброго дня. Замовником було проведено переговорну процедуру закупівлі відповідно до абз. 4 п. 3 ч. 2 ст. 40 Закону України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019), а саме - виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендеру, що оскаржується. Що робити Замовнику в даному випадку з тендером, який був оскаржений: у разі укладення договору про закупівлю за результатами аукціону, чи потрібно вносити зміни до договору, в частині зменшення обсягів закупівлі (враховуючи обсяг закупівлі переговорної процедури)?