20.02.2017
Запитання Тема: Предмет закупівлі
Регіональна філія «Придніпровська залізниця» висловлює свою повагу та звертається до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України як до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних закупівель щодо наступного.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до статті 2 глави 1 розділу 1 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III, банківський кредит – будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
При здійсненні закупівель послуг з надання кредитів виникають різні трактовки визначення вартості закупівлі, що веде до негативних наслідків у правовому полі.
З метою достовірного застосування норм законодавства у сфері державних закупівель просимо надати роз’яснення щодо визначення вартості предмету закупівлі при закупівлі «Послуг з кредитування» (код ДК 021:2015- 66113000-5).
Сподіваємося на подальшу плідну співпрацію.
З повагою
Заступник начальника регіональної
філії «Придніпровська залізниця»
з фінансово-економічних питань Т.О. Долгополова
Начальник фінансово-економічної служби
регіональної філії «Придніпровська залізниця» Л.Г. Ніколєнко
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас частиною третьою статті 2 Закону встановлено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг.
Таким чином, у разі якщо предметом закупівлі є послуги, визначені абзацом дев’ятим частини третьої статті 2 Закону, то така закупівля здійснюється замовником без застосування процедур, визначених Законом.
28.12.2016
Запитання Тема: Інше
відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" для Замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання дія Закону додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах.
Чи застосовується дана норма закону до випадків закупівлі електричної енергії та централізованого опалення?
Відповідь
Шановний користувачу, з 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання введений у дію Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що з метою надання методологічної допомоги на офіційному сайті Міністерства (www.me.gov.ua) у підрозділі “Узагальнені відповіді” розділу “Консультації з питань закупівель” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” розміщено лист від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання.
Так, відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 2 Закону дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах.
Таким чином, у разі якщо замовник у розумінні абзацу третього частини першої статті 2 Закону здійснює закупівлю товарів, робіи і послуг, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах, то таку закупівлю замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом на підставі пункту 5 частини першої статті 2 Закону.
17.01.2017
Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю
Відповідно до статті 28 Закону, у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів. Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою автоматично, але не раніше ніж через п'ять днів після оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій.
Замовник розглянув тендерні пропозицій та визначив відповідність на 20 (двадцятий) робочий день (початок відліку – наступний робочий день за кінцевою датою подання тендерних пропозицій).
Просимо надати роз’яснення:коли замовник повинен оприлюднити протокол розгляду тендерних пропозицій: в цей 20 (двадцятий) робочий день, чи на наступний?
Питання пов’язане з наступним: тендер: UA-2016-10-27-0001182-b, кінцевий строк подання пропозицій: 12.12.2016, після оприлюднення оголошення системою призначено аукціон на 17.01.2017.
20 (двадцятим) робочим днем є 11.01.2017, згідно приписів статті 10 Закону протокол розгляду пропозицій можливо оприлюднити 12.01.2017, тоді аукціон мав би бути призначеним на 18.01.2017, а не на 17.01.2017 ( тобто, при розміщення оголошення система призначила аукціон без урахування дозволеного строку на оприлюднення протоколу розгляду).
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
16.05.2018
Запитання Тема: Виконання договору
Проект на будівництво замовник склав ще у 2016 році, відповідно до нього затвердив кошторисну вартість, провів в 2018 році процедуру відкритих торгів згідно з Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Але за цей час ціна на матеріали зросла в рази, та виникла ситуація, коли ціна договору вичерпана, в зобов’язання за договором в частині обсягів робіт залишились невиконаними.
Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів, відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця (ч. 2 ст. 32 Закону). Договори підряду сторони укладають за порядком, визначеним Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою КМУ від 01.08.2005 № 668 (далі— Загальні умови).
Пункт 7 Загальних умов встановлює, що умови договору підряду, який сторони укладають за результатами проведених торгів (тендеру), повинні відповідати тендерній документації замовника та акцептованій тендерній пропозиції підрядника.
Якщо договір підряду сторони укладають за результатами торгів, вид договірної ціни та вимоги до кошторису визначають у тендерній документації замовника. Договірна ціна у цьому випадку повинна відповідати ціні, зазначеній у тендерній пропозиції підрядника, визнаного переможцем торгів (п. 21 Загальних умов).
Замовником в тендерній документації визначений вид договірної ціни: динамічна.
У розділі «Проведення розрахунків за виконані роботи» Загальних умов знаходимо вимогу, що оплату за виконані роботи проводять у порядку, визначеному договором підряду.
За динамічної договірної ціни прямі витрати під час визначення вартості виконаних робіт розраховують на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, прийнятих в договірній ціні.
Витрати, спричинені зростанням вартості матеріально-технічних ресурсів, компенсують підряднику у складі вартості цих ресурсів за поточними цінами. Отже, кошти, передбачені на будівництво згідно з договірною ціною договору підряду, укладеного за результатами процедури закупівлі, використовують відповідно до умов договору. Зокрема, визначених у договорі: виду договірної ціни; порядку розрахунків за виконані роботи; порядку використання коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами (якщо ці кошти включені до договірної ціни відповідно до пп. 6.2.12 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013).
Договір підряду, зазвичай, містить наступні умови, що відповідають вимогам законодавства:
1. Обсяги Робіт, що доручаються до виконання Підряднику, передбачено в Локальних кошторисах на будівельні роботи та Локальних кошторисах на придбання устаткування, меблів та інвентарю, що є додатками до договору.
2. Склад та обсяги Робіт можуть бути переглянуті в процесі виконання будівельних Робіт в разі внесення змін до проектної документації, а також в залежності від реального фінансування видатків Замовника та можливого використання більш досконалої технології, про що письмово інформується Підрядник.
Цну договору (договірну ціну) як істотну умову договору про закупівлю не можна змінювати після його підписання допоки сторони не виконають зобов’язань в повному обсязі.
Чи мають право сторони договору, в такому випадку, внести зміни до договору, зважаючи на п. 1 ч. 4 ст. 36 Закону (зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника), відкоригувати проекно-кошторисну документацію, невиконаний обсяг робіт віднести до нового предмета закупівлі та укласти новий договір на невиконаний обсяг робіт за результатами проведення відкритих торгів?
01.02.2017
Запитання Тема: Допорогові закупівлі
Просимо надати роз’яснення.
Раніше, якщо Замовником не створювався тендерний комітет, то він вів реєстр закупівель. На сьогоднішній день замовником не створювався тендерний комітет так, як він проводить тільки допорогові закупівлі.
Як саме замовнику назвати документ, в якому весь перелік допорогових закупівель без Річного плану закупівель так, як комітет не створювався.
Просимо Вас в найкоротший термін надати роз’яснення.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.