Міністерство економіки України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
21.06.2017
Запитання      Тема: Інше
Державне підприємство "Державний інститут судових економіко-правових та технічних досліджень" створено в 1971 році на підставі наказу № 225 Міністерства хімічної промисловості СРСР. Відповідно до п. 1.1 Статуту Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» (нова редакція), затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12 грудня 2016 року № 3624/5, державне комерційне підприємство «Державний інститут судових економіко - правових та технічних експертних досліджень» засноване на державній власності (100 % частки в статутному капіталі) та належить до сфери управління Міністерства юстиції України. Згідно із п. 3.1. Статуту головною метою підприємства є задоволення потреб органів досудового розслідування, судових органів, інших державних органів, а також фізичних та юридичних осіб у забезпеченні їх належною, кваліфікованою та об’єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки. Пунктом 1.5 Статуту підприємства визначено, що останній відповідно до покладених на нього завдань здійснює експертну, навчальну, консультаційну, аналітичну, маркетингову, дослідницьку та комерційну діяльність з метою задоволення потреб держави, фізичних, юридичних осіб та одержання прибутку. Підприємство здійснює комерційну господарську діяльність і не фінансується за рахунок бюджетних коштів. Аналіз чинних нормативно-правових актів щодо регулювання публічних закупівель, судової практики в сфері публічних закупівель, листів Мінекономрозвитку від 29.04.2016 № 3302­06/12875­06 “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 3302­06/13747­07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” дозволив зробити висновок, що наше підприємство не є замовником в розумінні п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі". Натомість, з метою дотримання законності при здійсненні господарської діяльності підприємства, просимо надати роз'яснення, чи є ДП "ДІСЕД" замовником в розумінні п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" при здійсненні комерційної діяльності, направленої на закупівлю послуг з проведення експертиз (експертних досліджень) за умови, що в штаті підприємства відсутні такі штатні одиниці як експерт та такі послуги закуповуються з метою задоволення потреб замовників без використання бюджетних коштів цільового користування (юридичні особи приватного публічного права, фізичні особи або учасники судових процесів за судовим рішенням (ухвалою) суду).
Відповідь
07.10.2017
Запитання      Тема: Інше
ТОВ "Кевлар" взяло участь у процедурі закупівлі за предметом "охоронні послуги". За результатами електронного аукціону зайняло 3-є місце серед 4 учасників. Перші два учасники були дискваліфіковані, а ми - визнані переможцем. На шостий день після публікацї повідомлення про намір укласти договір наша пропозиція була відхилена з підстав неподання нами документів за ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі", хоча ми документи здали у відділення зв'язку в останній 5-й день строку, встановленого ст. 17 вказаного закону та тендерної документацією. Після нашої дискваліфікації замовник перейшов до наступної і останньої тендерної пропозиції і відхилив її з технічних питань забезпечення охоронників. Після цього замовник на підставі ст. 31 даного закону відмінив торги. Відхилення нашої пропозиції, пропозиції останнього учасника та відміна торгів відбулися в один день. Тендер закритий. Ми не мали технічної можливості подати скаргу в АКУ через Прозорро через закриття тендеру, письмову скаргу вони не прийняли. Ми звернулися у господарський суд і виграли справу: рішення замовника про відхилення нашої пропозиції та відміну торгів скасовані, але в укладенні договору про закупівлю - відмовлено. Рішення набрало законної сили. Але замовник не може повернути тендер на стадію опублікування повідомлення про намір укласти договір з технічних причин. Ми у системі Прозорро також не можемо за даною закупівлею нічого зробити через технічну неможливість. Питання: як виконати таке рішення господарського суду технічно і фактично у системі Прозорро та укласти договір з наступною публікацією звіту про проведену процедуру закупівлю та укладеного договору?
Відповідь
23.05.2018
Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі
Роз'ясніть будь ласка, у разі якщо переговорну процедуру, застосовану як виняток згідно п.4 ч.2 ст. 35 Закону, відмінено внаслідок не подання учасником, з яким оприлюднено намір укласти договір, документів згідно ст. 17 Закону (довідка МВС про не судимість, довідка про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів(замовник визначив це у переліку документів необхідних для застосування переговорної процедури)), чи може Замовник вдруге застосувати переговорну процедуру згідно п.4 ч.2 ст. 35 Закону.
Відповідь
11.07.2017
Запитання      Тема: Предмет закупівлі
Чи повинен Замовник (КПТМ "Криворіжтепломережа" є замовник, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання) при визначенні предмету закупівлі в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" керуватися інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012р. №333?
Відповідь
16.01.2017
Запитання      Тема: Допорогові закупівлі
Доброго дня! На електронних майданчиках є можливість прикріпляти закупівлю лише до одного кода класифікатора ДК 021:2015. Підкажіть будь-ласка, якщо виникає ситуація коли в договорі декілька предметів закупівлі по різним кодам класифікатора і один з них перевищує 50 000,00 грн., потрібно публікувати весь договір чи виокремити один предмет закупівлі, що перевищує 50 000,00 грн. в окремий договір? Або декілька предметів закупівлі перевищують 50 000,00 грн. то правильніше буде розділити закупівлю на окремі договори, щоб коректно оприлюднити інформацію, чи публікувати декілька раз один договір по різним кодам?
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json