Доброго дня! Прошу допомоги! Ми - бюджетна установа, на початку року провели спрощену закупівлю на тепло, так як можуть постачати тепло два постачальника. Виграв постачальник А, на початку жовтня він надіслав листа про розірвання договору, бо тариф економічно невигідний йому, а більший тариф не погоджує міська рада. Питання, як правильно діяти після розторгнення договору: 1. укласти прямий договір на залишок потреби з постачальником В до кінця року на підставі того, що договір розірваний і є необхідність нової закупівлі, тобто можна вважати це новим предметом закупівлі, а сума залишку близько 31 000 грн? Річні призначення 103 тис. (тоді підкажіть будь ласка в яких статтях Закону про це йдеться) 2. Чи все ж таки тільки на 20% прямий дог.(розірвання договору з вини учасника), а потім знову спрощена (на підставі ст.3 ч.7 пп.3 абз.4)? Але ж там сказано "...достатній для проведення тендеру...." і в нас виникає обов`язок проводити саме тендер а не спрощену закупівлю? 3. Чи відразу проводити спрощену закупівлю на залишок потреби до кінця року, але це потребує часу і є ризик "замерзнути" якщо похолоднішає? Дякую

Тендерний комітет Управління капітального будівництва Тернопільської облдержадміністрації просить надати роз’яснення: Щодо законності пониження ціни учасниками закупівлі за результатами аукціону більше 50-60% від очікуваної вартості закупівлі та чи може понижена ціна на 50-60% вважатися актуальною для укладання договору по закупівлі якщо майданчик не визначає її аномально низькою. За приклад просимо розглянути закупівлю «Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Підволочиського району Тернопільської області у 2021 році» (ДК 021:2015: 45230000-8 — Будівництво трубопроводів, ліній зв’язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) розміщену на веб порталі Prozorro за № UA-2020-10-29-001255-b. За результатами аукціону ми як Замовник повинні укладати договір з переможцем аукціону по даній закупівлі та зважаючи на те, що ціна тендерної пропозиції понижена учасником більше, як на 50% від очікуваної вартості закупівлі, але обґрунтувань учасник не подає оскільки майданчик не визнав його пропозицію аномально низькою, як визначити чи зможе учасник виконати договір в повному обсязі при такому пониженні ціни. Щодо наданих обґрунтувань учасниками закупівлі до складу яких учасник надає лист з обґрунтуваннями в якому вказує переваги за рахунок яких учасник може виконати роботи, надати послуги, але не надає фактичного підтвердження цих переваг. Також учасник надає договірну ціну та кошторисну документацію складену на запропоновану ним ціну, яка визнана аномально низькою. Надані кошториси учасником для обґрунтування аномально низької ціни були звірені нами як замовником щодо обсягів та цін, та встановлено, що ціни зазначені в них не відповідають ринковим та є значно заниженими. Просимо надати роз’яснення стосовно обґрунтувань, які надає учасник по аномально низькій ціні та чи можна їх вважати достатніми для обґрунтування аномально низької ціни. За приклад просимо розглянути закупівлю «Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Бережанського району Тернопільської області у 2021 році» розміщену на веб порталі Prozorro за № UA-2020-10-26-004479-c. Просимо надати відповідь в найкоротші терміни у зв’язку з нагальністю вирішення даного питання.

Доброго дня,цікавить наступне питання, ми як державний замовник після 19 квітня 2020 року зобовязані проводити всі закупівлі сума яких перевищує 50 тис і до 200 тисяч по спрощеній процедурі закупівлі,а пункт 8 частини 7 статті 3 ЗУ про Публічні закупівлі говорить що замовник може відмовитись від спрощеної процедури і укласти прямий договір якщо: 8)якщо закупівля товарів і послуг здійснюється у підприємвств громадських організації осіб з інвалідністю Чи означає дана норма що державний замовник має право укладати прямий договір про закупівлю наприклад у Фізичної особи підприємця який має 3 групу інвалідності?наявні якісь особливості укладення таких прямих договорів про закупівлю укладений без використання електронної системи закупівель?

Прошу надати роз'яснення: «В установі створено групу публічних закупівель до складу якої входить посада відповідального виконавця (посада військовослужбовця сержантського і старшинського складу), згідно до кваліфікаційних вимог до даної посади відсутня необхідність наявності вищої освіти, але разом з тим посадова особа яка призначена на цю посаду має повну вищу освіту (розпорядженням вищестоячого органу управління було визначено комплектувати цю посаду відповідно до частини 7 статті 11 ЗУ "Про публічні закупівлі" №114-ХІ від 19.09.2019 (далі – Закону)», виходячи з вищевикладеного: чи можна особу, призначену на посаду до групи публічних закупівель, згідно посадової інструкції якої не вимагається наявність вищої освіти, але при фактичній наявності у працівника (військовослужбовця) повної вищої освіти, призначити уповноваженою особою: - відповідно до пункту 2 частини 1 статті 11 Закону з врахуванням вимог частини 7 статті 11 Закону? - відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 Закону з врахуванням вимог частини 7 статті 11 Закону?

У разі здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель Замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. У разі внесення змін до такого договору (укладення додаткових угод) чи потрібно оприлюднювати ці додаткові угоди та надавати звіт про виконання договору?