21.05.2020
Запитання Тема: Допорогові закупівлі
Статтею 14 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) визначено порядок проведення спрощених закупівель.
Відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 14 Закону замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. За результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця.
Частиною 14 ст. 14 Закону визначено право учасника, пропозиція якого відхилена, звернутися до замовника з вимогою надати додаткову аргументацію щодо причин невідповідності його пропозиції умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. Строк розгляду таких звернень Законом визначено три робочих дні.
Частиною 20 ст. 14 Закону передбачено право учасників спрощених закупівель з метою захисту своїх прав та законних інтересів звертатися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду.
У ще невеликій практиці проведення спрощених закупівель виникають ситуації, коли після визнання переможцем учасника, пропозиція якого за результатами електронного аукціону визначена найбільш економічно вигідною, інші учасники звертаються через електронну систему з тими чи іншими вимогами та по суті оскаржують рішення про визнання переможця. Пропозиції таких учасників не відхилені тому що до їх розгляду не дійшла черга, так як переможцем визнано найбільш економічно вигідну пропозицію. Слід зазначити, що в даному випадку Законом не передбачений термін розгляду таких вимог.
Враховуючи викладене та норми ст. 9 Закону, просимо надати роз’яснення щодо наступного.
1. Чи мають право учасники у спрощених закупівлях, пропозиції яких не розглянуті, в зв’язку з визнанням переможцем учасника з найбільш економічно вигідною пропозицією, звертатися через електронну систему з вимогами та по суті оскаржувати рішення про визнання переможця?
2. Якщо відповідь на перше питання позитивна, просимо роз’яснити, який термін розгляду вимог таких учасників?
3. Який алгоритм застосування норми ч. 20 ст. 14 Закону, а саме як учасники, з метою захисту прав та законних інтересів, можуть звертатися до замовників: через електронну систему чи шляхом надісланні на офіційні адреси листів (електронних листів) та який термін розгляду таких звернень?
27.03.2019
Запитання Тема: Предмет закупівлі
Чи можливе здійснення закупівлі випромінювача до апарату для ультразвукової терапії УЗТ-1.01Ф виробницва заводу ЭМА, Москва, Російської Федерації?
Сам апарат знаходиться у доброму стані, хоча був куплений ще за часів Радянського Союзу, лише вийшов з ладу випромінювач, тобто потреби купувати новий апарат немає потреби та й немає фінансових можливостей. Аналога даного випромінювача вітчизняного виробництва, який й би відповідав даному апарату немає.
01.10.2019
Запитання Тема: Відкриті торги
Предмет закупівлі - будівельні роботи. За результатами торгів визначено переможця та запропоновану ним вартітсь робіт. При укладані договору підряду та перевірці наданої переможцем кошторисної документації віявлено ряд порушень керівних документів з ціноутворення. Наслідком приведення кошторису у відповідність до нормативів буде зменшення вартості підрядних робіт без зміни їх обсягів. Підрядник погоджується із наданими зауваженнями, згоден відкоригувати кошторис та укласти логовір підряду з ціною, нижчою, ніж визначено результатом закупівлі. Чи буде порушенням законодавства в даному випадку укладання договору підряду за ціною менше, ніж визначена результатом публічної закупівлі при збереженні обсягів та переліку робіт?
26.12.2018
Запитання Тема: Зміна істотних умов договору
У січні 2018 року ДРИДУ НАДУ з дотриманням вимог Закону було укладено договір про закупівлю природного газу із строком дії до 31.12.2018 року.
Протягом дії договору, у зв’язку зі значним підвищенням ціни на газ, обсяг закупівлі було зменшено, в наслідок чого виникла необхідність у грудні 2018 року укласти другий договір про закупівлю природного газу.
Відповідно до частини п’ятої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Питання:
1)Якщо протягом року було укладено декілька договорів за одним і тим самим предметом закупівлі, чи має право замовник продовжувати дію першого (більшого за обсягом закупівлі), а не останнього договору?
2)Чи правомірні дії замовника:
- після виконання умов договору, не розміщуючи звіт про виконання договору, продовжити дію цього договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року;
- укласти другий договір за тем же самим предметом закупівлі строком дії до кінця 2018 року;
- після затвердження видатків в 2019 році укласти ще одну додаткову угоду до діючого (продовженого першою додатковою угодою) договору про закупівлю, в якій зазначити конкретну суму закупівлі в межах 20 % від суми попереднього договору.
10.02.2021
Запитання Тема: Допорогові закупівлі
Добрий день!
Просимо надати роз'яснення щодо строку оприлюднення Звіту про укладений договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель (надалі - Звіт про договір про закупівлю).
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі", Звіт про договір про закупівлю має бути опублікований у системі протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
Відповідно до статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати.
Виходячи з цього, чи вірно розуміємо, що дата публікації Звіту про договір про закупівлю може припадати на наступний календарний місяць за місяцем укладення договору (наприклад договір укладений 29.01.2021, Звіт про договір про закупівлю може бути опублікований з 29.01.2021 до 03.02.2021)?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому відповідно до частини першої статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.
З огляду на викладене для обчислення перебігу строків необхідно керуватися Цивільним кодексом України, який закріплює загальні положення щодо правильного обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом, в якому визначаються строки, перебіг яких починається після настання певної події, з якою пов’язаний її початок.
У такому разі перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний її початок, та вважається першим днем для вчинення певної дії, яка має юридичне значення.