13.08.2020
Запитання Тема: Інше
Частиною 6 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), встановлено, що у випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю (наприклад – послуг).
Просимо роз’яснити, які орієнтовно випадки обґрунтованої необхідності можуть бути прийнятими і незаперечними, в розумінні Закону, для оформлення рішення Замовника щодо подовження строку укладання договору до 60 днів?
Чи ці випадки носять виключний, обмежений характер, чи відносяться до прав і розуміння Замовника?
А також просимо роз’яснити, які є особливості оформлення рішення про продовження строку укладання договору до 60 днів і порядку розміщення в електронній системі закупівель.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини шостої статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
Водночас, оскільки Законом не визначено конкретного переліку випадків щодо продовження строку для укладення договору про закупівлю, замовник самостійно визначає такі випадки та обґрунтовує їх.
Разом з тим будь-яке рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом.
При цьому відповідь на питання стосовно розміщення інформації про продовження строку дії договору про закупівлю міститься у запиті 813/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e439551a-0b3b-4d0e-8109-2963d7e1db2c&lang=uk-UA
13.04.2020
Запитання Тема: Інше
Департамент капітального будівництва Вінницької міської ради є Замовником в розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі» та має в своїй структурі відділ технічного нагляду за об’єктами будівництва.
Просимо надати роз’яснення, чи вірно ми розуміємо, що у зв’язку з введенням в дію з 19.04.2020р. нової редакції ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» (а саме обов’язкове введення спрощених закупівель) департамент капітального будівництва, маючи в своїй структурі відділ технічного нагляду за об’єктами будівництва, повинен, крім усіх інших закупівель, закупляти послуги технічного нагляду (за умови вартості послуг від 50,0 т.грн до 1,5 млн. грн.) та фактично буде позбавлений можливості приймати участь у таких закупівлях як учасник торгів з поданням пропозицій, оскільки згідно вимог цивільного законодавства, замовник і виконавець робіт не можуть бути однією особою ?
Чи навпаки все ж такі Департамент капітального будівництва може здійснювати технічний нагляд власними штатними працівниками, що діють в інтересах замовника, без проведення спрощених закупівель і це не буде суперечити нормам закону ?
06.12.2022
Запитання Тема: Інше
У попередні роки для закупівлі послуг з навчання певної категорії слухачів відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі» застосовувалась переговорна процедура на підставі п. 2 ч. 2 ст. 40 Закону: відсутність конкуренції з технічних причин і під час укладання договору використовувалась ст. 631 ЦКУ.
З моменту введення в дію постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 Замовник має право укласти договір без використання електронної системи закупівель на підставі п.п. 5 п.13 - відсутність конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником, яка повністю тотожна п. 2 ч. 2 ст. 40 Закону.
Згідно з п. 17 Особливостей договір укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин третьої - п’ятої, сьомої та восьмої статті 41 Закону, та цих особливостей.
Зважаючи на специфіку закупівлі послуг (навчання певної категорії слухачів), має Замовник право при укладанні договору після 19 жовтня 2022 року здійснити посилання на ст. 631 ЦКУ та визначити, що надання послуг почалось з 01 вересня поточного року?
07.05.2020
Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа
Доброго дня. Цікавить таке питання, чи може уповноважена особа призначатися з числа військовослужбовців, якщо так, то яким чином оформлювати доплату за виконання додаткового навантаження. Дякую.
17.11.2020
Запитання Тема: Інше
Бюджетна наукова установа (далі - Грантоотримувач), за результатами проведеного конкурсу, отримала грант від Національного фонду досліджень України (НФДУ) на виконання Проєкту - наукового дослідження. Відповідно до пп.7 ст.5 ЗУ «Про публічні закупівлі» послуги з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінансуються на конкурсній основі в порядку, визначеному статтями 58 і 59 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» не підпадають під дію вищезазначеного закону.
Виконавці наукового дослідження, яких залучає Грантоотримувач для реалізації проєкту, виконують наукові дослідження на умовах цивільно-правових договорів (загальна сума винагороди всіх виконавців проєкту понад 800 тис.грн., а кожного - менше 50 тис.грн.). Предмет договору для всіх ЦПД однаковий («…виконати роботу, а саме наукове дослідження за темою…»). Згідно з умовами конкурсу НФДУ склад виконавців проєкту визначається на етапі подачі конкурсної документації і змінюватися не може, тобто Грантоотримувач не може змінити склад виконавців проєкту.
Звертаємося до Вас з питанням: чи поширюються норми пп.7 ст.5 ЗУ «Про публічні закупівлі» на закупівлю послуг по цивільно-правовим договорам з виконавцями (склад яких визначено умовами конкурсу) наукового дослідження, на який отримано грант за результатами конкурсу НФДУ?