Київський національний університет технологій та дизайну має потребу у закупівлі послуг з вивезення та знешкодження сміття: лот 1 - послуги з вивезення та знешкодження сміття; лот 2 - послуги з вивезення та знешкодження сміття, код за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015- 90510000-5 Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям. Замовником було двічі оголошено процедуру відкритих торгів (оголошення № UA-2022-07-01-003433-a та № UA-2022-07-18-006070-a), які не відбулися через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій.
Уповноваженою особою, прийнято рішення застосувати переговорну процедуру у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону: якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не відрізняються від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Однак, з 19.10.2022 року функціонал електронної системи закупівель не дає змогу Замовнику оприлюднити інформацію про переговорну процедуру закупівлі відповідно ст. 10 та 40 Закону.
Чи може замовник укласти прямі договора з поставщиком послуг, керуючись підпунктом 6 пункту 13 Постанови №1178 від 12.10.2022 року, оскільки 6) відмінено відкриті торги через відсутність учасника процедури закупівлі (учасників процедури закупівлі), у тому числі за лотом. Відповідно за результатами закупівлі, замовник оприлюднить в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 38 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.
Чи можна збільшити ціну за одиницю товару до 10 відсотків, не змінюючи суми договору в будь-який день в проміжку, від дня наступного після укладення договору до 90 днів? п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі"
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, за посиланням:
На початку року було заплановано по предмету закупівлі за ДК 39220000-0 на суму 30000,00 грн. для придбання посуду. Закупвлю проводили "без застосування електронної системи" . У вересні м-ці 2020р., після змін у кошторисі, було добавлено додаткове фінансування в розмірі 32000,00 на придбання посуду за ДК 39220000-0 . Яку процедуру закупівлі проводити в системі : "спрощену закупівлю" чи продовжувати процедуру "без використання електронної системи "?
Підприємство має намір укласти з юридичною особою, якій належать майнові права на комп’ютерну програму «Х» (надалі - Правоволоділець) Авторський (ліцензійний) договір.
Предмет Договору:
Правоволоділець надає Підприємству виключне право дозволяти використання комп’ютерної програми «Х» (далі – КП) третім особам на умовах, визначених цим Договором, а Підприємство зобов’язується здійснювати відрахування 50% винагороди, отриманої Підприємством від третіх осіб за кожне використання КП (роялті).
Чи являється така винагорода предметом закупівлі відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі»?
Просимо надати роз"яснення щодо оприлюднення договорів на компенсаційні виплати (додаткові відпустки учасників ЧАЕС,компенсація вартості путівок пільговій категорії населення (учаники АТО,чорнобильці,особам з інвалідністю загального захворювання),забезпечення осіб з інвалідністю засобами реабілітації(протезно-ортопедичні вироби),компенсаційні виплати підприємствам на пільгове перевезення окремих категорій населення і т.інше що відноситься до соціального захисту населення. Державна казначейська служба України вимагає оприлюднювати всі звіти про укладення договів навіть ті на які які не поширюється дія Закону про закупівлі.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону№ 114-IX від 19.04.2020) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас відповідь на аналогічне звернення міститься у запиті № 920/2018 за посиланням:
При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом та укладання договору про закупівлю, норми Закону, зокрема в частині оприлюднення звіту про договір про закупівлю, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.