Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1533/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3176f506-3759-49bb-bfa9-a0cd68163403&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Цей Закон застосовується, зокрема до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.

Відповідно до частини десятої статті 3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом.

Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.

Разом з тим відповідно до частини першої статті 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі.

Водночас Закон містить різні алгоритми здійснення розгляду та оцінки тендерних пропозицій в залежності від очікуваної вартості закупівлі.

Отже, при здійсненні закупівель замовники керуються вартісними межами, встановленими в пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону з дотриманням положень частини 10 статті 3 Закону. 

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

Наказом Мінекономрозвитку (далі – Наказ) від 17.03.2016 № 454 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок).

Так, пунктом 2 Наказу установлено що положення абзаців першого і третього пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються до 31 грудня 2016 року; положення абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються з 01 січня 2017 року.

Отже, з 01.01.2017 під час здійснення закупівлі товарів і послуг замовник визначає предмет закупівлі відповідно до абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку.

Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06%20, розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі  від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: 

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06

При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 34 частини першої статті 1 Закону товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів

Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника.

Отже, замовник визначає предмет закупівлі самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.