Згідно частини 9 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному пунктом 6 частини п’ятої цієї статті) Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період, у період проведення операції об’єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану встановлюються окремим законом. Пунктом 2 Постанови КМУ від 03.03.2021 № 363 «Питання оборонних закупівель» визначено перелік державних замовників сфери оборони, а саме, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерство оборони, Міністерство юстиції, Державну службу з надзвичайних ситуацій, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Державне космічне агентство, Адміністрацію Державної прикордонної служби, Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Управління державної охорони, Національне антикорупційне бюро, Національну гвардію, Національну поліцію, Державну спеціальну службу транспорту, Державне бюро розслідувань, Державну судову адміністрацію, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості. З метою правильного застосування законодавства у сфері публічних/оборонних закупівель, прошу надати роз'яснення чи розповсюджуються дані положення також на регіональні, територіальні органи, які є окремими юридичними особами, провадять свою діяльність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, при цьому підконтрольні центральним органам, що визначені в даних положеннях, чи дана норма розповсюджується тільки на центральні органи влади?

Відповідно до абз.1 ч.14 ст.29 ЗУ «Про публічні закупівлі», учасник, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою, повинен надати протягом одного робочого дня з дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обгрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг тендерної пропозиції. 26.10.2021 р. рішенням Замовника (ПрАТ «Закарпаттяобленерго») було відхилено тендерну пропозицію ТОВ «Моя земля» подану до участі у процедурі публічної закупівлі №UA-2021-10-05-012315-b. Не погоджуючись з вказаним рішенням ТОВ «Моя земля» оскаржило його до АМКУ. 22.11.2021 р. постійно діючою колегією АМКУ було розглянуто скаргу ТОВ «Моя Земля» від 29.10.2021 р. та прийнято рішення №26055-р/пк-пз від 22.11.2021 р., яким колегія постановила відмовити ТОВ «Моя Земля» у задоволенні скарги від 29.10.2021 р. № UA-2021-10-05-012315-b.a2. Своє рішення колегія АМКУ мотивувала тим, що оскільки розпорядженням КМУ № 1191-р від 30.09.2020 р. було рекомендовано перенести у 2021 році в порядку та на умовах, визначених законодавством, робочі дні з: п’ятниці 15 жовтня на суботу 23 жовтня, то Скаржник повинен був надати обґрунтування аномально низької ціни до 23.10.2021 включно. Як вбачається зі змісту норм ч.2 ст.50 КЗпП України, ч.ч.1,2,3 ст. 67 КЗпП України, підприємства, установи, організації можуть по-різному визначати робочі та вихідні дні, зокрема їх кількість та дати. Тобто, в учасників процедури публічної закупівлі робочі дні можуть бути у різні дні тижня. Отже, якщо обраховувати строки визначені ч.14 ст.29 ЗУ «Про публічні закупівлі» враховуючи робочі дні учасників процедур публічних закупівель може виникнути плутанина з приводу дотримання вказаних строків. Враховуючи, що визначення внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації, а також встановлення вихідних днів у ті чи інші дні тижня здійснюється господарською організацією самостійно, шляхом видачі внутрішніх організаційно-розпорядчих документів, у замовника та у інших осіб відсутня змога перевірити чи дійсно в той чи інший день у відповідного учасника був вихідний день чи він недобросовісно змінив власний графік робочих та вихідних днів з метою продовження строку подання обґрунтування аномальної ціни. Подібна ситуація не лише суперечить принципам публічних закупівель, а й не відповідає справедливості, добросовісності та розумності, як загальній засаді цивільного судочинства. А відтак, слід констатувати, що строк визначений у ч.14 ст.29 ЗУ «Про публічні закупівлі» повинен обраховуватись не з урахуванням робочих днів учасника процедури публічної закупівлі, а з урахуванням робочих днів замовника процедури публічної закупівлі. Враховуючи вищевикладене, ПрАТ «Закарпаттяобленерго» просить надати наступні роз’яснення: Чи враховується при обрахунку строку визначеного абз.1 ч.14 ст. 29 ЗУ «Про публічні закупівлі» робочий день саме замовника, а не інших суб’єктів публічних закупівель?

Доброго дня ! Підкажіть будь- ласка, чи діє при закупівлях за Законом України «Про публічні закупівлі» (в редакції після 19 квітня 2020 року) обмеження щодо максимального ліміту, а саме, не більше ніж 10% при зміні ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод). Зауважу, про практику Верховного Суду, зокрема, про позицію Верховного суду у складі об’єднаної палати Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 18.06.2021 по справі №927/491/19, згідно з якою визначена позиція, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод). Попри те, що постанова від 18.06.2021 по справі № 927/491/19 стосується положень Закону України «Про публічні закупівлі» які діяли до 19.04.2020. Відтак, на даний час, чи існує можливість підвищення ціни за одиницю товару більше ніж на 10% за весь час дії договору - є дискусійним

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (далі - Постанова 169) умовно поділено замовників на звичайних та спеціальних. Відповідно до вимог Закону України “Про Збройні Сили України”, а саме розділу 3 ст. 8 Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством. Військово-політичне керівництво Збройними Силами України - діяльність, спрямована на забезпечення реалізації політики держави у Збройних Силах України, політичних та стратегічних цілей у сфері оборони, принципів і напрямів розвитку Збройних Сил України. Адміністративне керівництво Збройними Силами України - діяльність, спрямована на всебічне забезпечення життєдіяльності Збройних Сил України, їх функціонування та розвитку в межах виконання основних завдань державної політики у сфері оборони. Головнокомандувач Збройних Сил України, який є найвищою військовою посадовою особою у Збройних Силах України здійснює через Генеральний штаб Збройних Сил України безпосереднє військове керівництво Збройними Силами України. Враховуючи вищезазначені норми, а також дію воєнного стану на території України, чи має право Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України, вважатись замовником, визначеним ч. 9 ст. 3 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), як одним із підрозділів Міністерства оборони України та здійснювати закупівлі згідно Постанови 169 та враховувати при цьому Закон лише у випадках, передбачених Постановою 169?

Про надання роз’яснення 14.07.2022 року набрали чинності зміни до Закону України «Про публічні закупівлі», які внесені Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості» від 16.12.2021 № 1977-IX. Було затверджено перелік товарів, які під час закупівлі через систему Prozorro потребують підтвердження ступеню локалізації виробництва, зокрема товар - причепи, напівпричепи та пересувні контейнери. Комунальне підприємство «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради планує здійснити закупівлю контейнерів пластикових для збору побутових відходів об’ємом 1100 літрів. Виготовлення контейнерів відбувається у відповідності до європейського стандарту EN 840-2. Контейнери обладнані 4 колесами та пластиковою кришкою. Орієнтовний вид контейнера: Виготовлення такого товару відбувається за кордоном, в основному в Німеччині. Код закупівлі відповідно до єдиного закупівельного словника 44610000-9 – Цистерни, резервуари, контейнери та посудини високого тиску. Просимо Вас надати індивідуальне роз’яснення чи потрібно нашому підприємству під час придбання цього товару за процедурою відкритих торгів передбачати в тендерній документації надання інформації потенційним учасником щодо ступеню локалізації чи даний вид товару не підпадає під дію Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості» (в частині причепи, напівпричепи та пересувні контейнери).