Відповідно до пункту 4(1) постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 710 "Про ефективне використання державних коштів", головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити: - обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі (далі - Обґрунтування); -оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель. Отже, Обґрунтування, що передбачено абзацом другим вищезазначеного пункту, необхідно здійснювати у разі проведення конкурентної процедури закупівель та переговорної процедури закупівель чи під час будь -якої закупівлі? Чи здійснюється Обґрунтування під час проведення закупівлі без використання електронної системи закупівель?

Питання не стосується застосування Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Прошу повідомити до якої процедури закупівлі (процедура закупівлі, спрощена процедура закупівлі) відноситься переговорна процедура закупівлі? Відповідь на питання НЕ міститься у листах від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"(5.Щодо переговорної процедури закупівлі) та від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування".

Бюджетна установа, що фінансується із місцевого бюджету, у партнерстві з закладом вищої освіти, що фінансується із державного бюджету, отримала міжнародний грант у рамках програми Європейського Союзу Горизонт-2020. Бюджетна установа та заклад вищої освіти уклали між собою партнерську угоду (угоду про консорціум) щодо участі у реалізації грантового проєкту. У підписаному із грантодавцем договорі про надання гранту визначено, що виконавцями проєкту є бюджетна установа та заклад вищої освіти, згадані раніше по тексту. Для кожного з виконавців у грантовому договорі передбачено ряд активностей і відповідний максимальний бюджет на фінансування цих активностей. При цьому, уся сума гранту надходить на рахунок бюджетної установи, а вона, як координатор, зобов’язана забезпечити розподіл фінансування. Бюджетна установа планує перераховувати кошти для закладу вищої освіти частинами, як оплату за виконані роботи/надані послуги (у рамках активностей, передбачених у бюджеті грантового договору). Чи є у такому випадку підписані грантовий договір та угода про консорціум документальним підтвердженням відсутності конкуренції з технічних причин при закупівлі робіт, послуг бюджетною установою у закладу вищої освіти та чи може, як виняток, до таких закупівель бути застосована переговорна процедура згідно з абзацом 4 пункту 2 частини другої статті 40 Закону України “Про публічні закупівлі”?

1. Чи відноситься переговорна процедура до процедур закупівлі, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (ст.13 Закону)? 2. У разі укладення договору про закупівлю за результатами переговорної процедури, чи вважається такий договір укладеним без проведення процедури закупівлі?

Підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі передбачені вимогами статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі». В свою чергу пунктом 4 частини першої статті 17 Закону передбачено: «Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо: суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів». У відповідності до частини 9 Постанови №1178 від 12.10.2022 року «Публічні закупівлі товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2022 р. № 185 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1267) здійснюються замовниками без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом та цими особливостями». Наведені вище вимоги Законів містять імперативні норми, з приводу передбачених обмежень/заборон щодо участі у процедурі закупівель за невиконання котрих існує окремо визначена відповідальність. Разом з тим, із здійсненого аналізу вимог чинного законодавства України не вбачається будь-яких інших заборон у напрямі можливості прийняття участі у публічних закупівлях товарів робіт та послуг без застосування процедури закупівель або спрощених закупівель передбачених Законом України «Про публічі закупівлі». Тобто іншими словами чинне законодавство України не передбачає жодних заборон у напрямі можливості укладення договорів з державними та/або муніципальними установами без застосування процедур із закупівель або спрощених закупівель. Крім того, здійснений аналіз діючого законодавства дає підстави стверджувати про те, що директор та/або власник притягнутого протягом останніх трьох років до відповідальності суб’єкта господарювання не обмеженні у праві щодо участі у публічних закупівлях в порядку ЗУ «Про публічні закупівлі» у тому числі, але не обмежуючись у якості фізичної особи-підприємця. На цій підставі, просимо надати відповідь роз’яснювального характеру котрою 1. Підтвердити або спростувати правомірність прийняття участі у публічних закупівлях товарів робіт та послуг, без застосування процедури закупівель або спрощених закупівель передбачених Законом України «Про публічі закупівлі» суб’єктом господарювання котрий протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». 2. Підтвердити або спростувати можливість участі у публічних закупівлях в порядку ЗУ «Про публічні закупівлі» директора та/або власника суб’єкта господарювання, притягнутого протягом останніх трьох років до відповідальності за порушення, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», від імені інших суб’єктів господарювання (в особі власника та/або директора). 3. Підтвердити або спростувати можливість участі у публічних закупівлях в порядку ЗУ «Про публічні закупівлі» директора та/або власника суб’єкта господарювання, притягнутого протягом останніх трьох років до відповідальності за порушення, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у якості фізичної особи-підприємця.