У зв'язку із реорганізацією територіальних органів, управління в районах були приєднані до Головного управління в області. В результаті всі витрати на оплату комунальних послуг ( електроенергія, газопостачання) "лягли" на плечі Головного управління. Є ймовірність, що за наступні три місяці, ми перевищимо поріг 200 тис. по кожному коду ДК. Як правильно вчинити: оголошувати відкриті торги, чи можна рішенням тендерного комітету вирішити укласти прямий договір у зв'язку із непередбачуваними обставинами - реорганізацією?
Відповідь
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Скажить будь ласка, згідно ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі" замовником оприлюднюється звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення договору, виконання договруабо його розірвання. Питання: якщо договір виконано, а строк дії договору ще не минув, чи може замовник оприлюднювати звіт по закінченню дії договору, а не по його виконанню. Друге питання: з метою дотримання строків оприлюднення звіту, яку дату настання події - виконання договору вважати правильною (отримання товару, послуги, оплати послуги, проходження платежу за товар, отримання постачальником коштів, чи інше)?
ТОВ "Кевлар" взяло участь у процедурі закупівлі за предметом "охоронні послуги". За результатами електронного аукціону зайняло 3-є місце серед 4 учасників. Перші два учасники були дискваліфіковані, а ми - визнані переможцем. На шостий день після публікацї повідомлення про намір укласти договір наша пропозиція була відхилена з підстав неподання нами документів за ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі", хоча ми документи здали у відділення зв'язку в останній 5-й день строку, встановленого ст. 17 вказаного закону та тендерної документацією. Після нашої дискваліфікації замовник перейшов до наступної і останньої тендерної пропозиції і відхилив її з технічних питань забезпечення охоронників. Після цього замовник на підставі ст. 31 даного закону відмінив торги. Відхилення нашої пропозиції, пропозиції останнього учасника та відміна торгів відбулися в один день. Тендер закритий. Ми не мали технічної можливості подати скаргу в АКУ через Прозорро через закриття тендеру, письмову скаргу вони не прийняли. Ми звернулися у господарський суд і виграли справу: рішення замовника про відхилення нашої пропозиції та відміну торгів скасовані, але в укладенні договору про закупівлю - відмовлено. Рішення набрало законної сили. Але замовник не може повернути тендер на стадію опублікування повідомлення про намір укласти договір з технічних причин. Ми у системі Прозорро також не можемо за даною закупівлею нічого зробити через технічну неможливість. Питання: як виконати таке рішення господарського суду технічно і фактично у системі Прозорро та укласти договір з наступною публікацією звіту про проведену процедуру закупівлю та укладеного договору?
1. Чи є міське комунальне підприємство замовником в розумінні Закону України « Про публічні закупівлі», якщо воно 100% засноване на комунальній формі власності, згідно Статуту здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою отримання прибутку.
2. Якщо для такого підприємства встановлені тарифи, але які не є фіксовані і отриманий прибуток від надання таких послуг залежить від кількості замовлених та наданих послуг.
3. Чи може таке підприємство виступати замовником згідно Закону Украни «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», де роль надавача послуг здійснюється в конкурентних умовах.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Таким чином, юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, в тому числі юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, визначених Законом, самостійно визначають наявність хоча б однієї з передбачених Законом ознак та приналежність до замовників (замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання) в розумінні Закону.
Щодо питання 3
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та норм Закону, до компетенції Мінекономрозвитку як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель, не належать питання стосовно Закону України “Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку”.
В нас є два договори згідно яких проходили переговорні процедури: один на оплату води інший на оплату тепла. У договорі по теплу в нас за фактом зменшився обсяг використання, тому залишаються кошти, згідно листа роз’яснення ми можемо ці кошти використати на оплату води, тому з’явилося таке питання чи не буде це уходом від переговорної процедури? І друге: можете надати інформації щодо листа роз’яснення (його дату та номер).
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.