В рамках реалізації проєкту Президента України «Велике будівництво», відповідно до п. 5 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів з реконструкції капітального ремонту приймальних відділень в опорних закладах охорони здоров´я у госпітальних округах , затверджених Постановою КМУ від 08.07.2020 р. № 612 на Реконструкцію приймального відділення КНП «Чорноморська лікарня» Чорноморської міської ради Одеської області під відділення екстреної медичної допомоги, за адресою : Одеська обл., м. Чорноморськ , вул. Віталія Шума, 4 за рахунок субвенції з державного бюджету передбачено 8000,000 тис.грн. Відділом охорони здоров´я Чорноморської міської ради було проведено спрощену закупівлю на виготовлення проектно-кошторисної документації по об´єкту «Реконструкцію приймального відділення КНП «Чорноморська лікарня» Чорноморської міської ради Одеської області під відділення екстреної медичної допомоги, за адресою : Одеська обл., м. Чорноморськ , вул. Віталія Шума,4». Кошторисна вартість даного проєкту відповідно до отриманого експертного звіту склала 36576,176 тис.грн. , в тому числі на придбання дороговартісного обладнання на суму 19244,683 тис.грн. В рамках цього проєкту державою планується забезпечення опорних лікарень необхідним обладнанням під підготовлені площі, в тому числі і КНП «Чорноморська лікарня», але на сьогодні не відомо яким обладнанням і коли ми будемо гарантовано забезпечені. Чи доцільно в даній ситуації оголошувати торги на загальну кошторисну вартість будівництва з урахуванням вартості обладнання ? Чи все ж таки розділити даний проєкт, вилучивши вартість обладнання з урахуванням вартості монтажу в окремий кошторис та в подальшому оголосити окремо тендер на роботи та окремо після проведення робіт на обладнання по існуючій потребі? На теперішній час ситуація ускладнена ще тим фактом , що на різницю кошторисної вартості проєкту повинно бути співфінансування з місцевого бюджету якого ще нема. Чи маємо ми право в даному випадку проводити закупівлю без наявності бюджетних призначень?

Відповідно до положень статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що «оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону. Пунктом 3 цієї ж статті передбачено, що критеріями оцінки є ціна та/або вартість життєвого циклу; та/або ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі. На сьогоднішній день, непоодинокими є випадки ініціювання перевірок, з боку правоохоронних органів, процедур публічних закупівель, з підстав не відповідності цін, визначених системою «PROZORRO» ринковим цінам, які визначаються судовим експертом або спеціалістом у відповідному висновку. При цьому вартість товарів та послуг придбаних за цінами визначеними у договорі про закупівлю, укладеного між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі, яка визначена конкурентним шляхом за результатом розгляду тендерних пропозицій, фактично порівнюється із ринковими цінами, які визначаються за результатом співставлення відкритих пропозицій без врахування умов поставок, які зазначені в тендерній документації. Фактично, формується прикра практика, за якою будь-яка тендерна процедура може бути поставлена під сумнів, на підставі невідповідності ціни договору про закупівлі товарів та послуг за державні кошти ринковим цінам, визначеним експертом. З метою однакового застосування положень чинного законодавства у сфері закупівель за державні кошти, прошу надати консультацію шляхом відповіді на наступні питання: - чи необхідно при проведенні процедури державних закупівель застосовувати ринкові ціни для визначення вартості товарів та послуг, які закуповуються за вказаною процедурою? - чи повинна ціна договору, укладеного за результатами закупівель за державні кошти відповідати та/або дорівнювати ринковій ціні такого майна. - Чи зобов’язаний замовник процедури закупівель товарів та послуг за державні кошти придбавати майно в межах процедури закупівель за державні кошти саме за ринковою вартістю? - чи вважається різниця між очікуваною вартістю придбаного майна, із його ринковою вартістю, майновими збитками, яких зазнало державне підприємство, чи інший замовник процедур закупівель за державні кошти? - Чи повинно у випадку не відповідності ціни договору, укладеного за результатами процедури закупівель за державні кошти, ринковим цінам на аналогічні товари, відміняти тендер чи визнавати тендер таким, що не відбувся, або здійснювати заходи щодо стягнення різниці із постачальника товарів та послуг?

Проведено відкриті торги на закупівлю будівництва мосту на автодорозі з км 4+500.З 1 січня за постановою КМУ кілометраж автодоріг приведено у відповідність до системи електронних координат, що змістило прив'язку мосту до км 3+ 350. Для введення в експлуатацію об'єкта будівництва він має бути за новими координатами.Чи може замовник змінити в договорі додатковою угодою прив'язку мосту за новими координатами. Всі технічні рішення за ПКД не змінюються.

Прошу надати відповідь- Замовником була оголошена процедура Відкриті торги на виконання робіт з Капітального ремонту на суму 3 000 000,00 з урахуванням ПДВ. Учасник-переможець процедури не є платником ПДВ. Пропозиція за результатами аукціону склала 2 950 000,00 грн. Договір наразі підписаний та оприлюднений. Зараз робітники казначейства відмовляють Замовникові у реєстрації договору на підставі того, що звіряють суму у Договірній ціні (без пдв) та у Зведеному кошторисному розрахунку, який зроблений за результатами Експертизи. Чи правомірні дії робітників казначейства, ажде Підрядник уявлення не має, що взагалі за цифри у Замовника у Зведеному кошторисному розрахунку, і надав свою пропозицію в межах очікуваної вартості

У с.17 (п.3 ч.1) Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено: 1. Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо: 3) службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією." Якщо при перевірці інформації по даному підпункту у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, міститься інформація, що особа, яка уповноважена учасником представляти його інтереси була засуджена у 2016 році за корупційне правопорушення, проте рішення суду було виконано, штраф сплачено. Чи повинен у такому разі замовник відхиляти такого учасника за невідповідність згідно п.3 ч.1 ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі"?