Під час закупівлі робіт пропозиція учасника, розміщена на майданчику, а саме кошторис на виконання робіт, відповідала умовам. Учасник був визначений переможцем і замовник має намір укласти з ним договір. Але після пониження ціни в результаті аукціону,кошторис учаника звісно змінився також, і учасник під час укладення договору надає до договору кошторис, що не відповідає умовам (значно занижена ціна матеріалів, їх кількість, відрізняються їх найменування тощо), при цьому обсяги робіт збережені. Такий договір замовник підписати не може, оскільки штатний кошторисник дає свій висновок, що кошторис не відповідає ДСТУ. Як діяти уповноваженій особі в такому разі? На підставі якого пункту Закону відхилити пропозицію учасника,визначеного переможцем, чи може потрібно скасовувати своє рішення про визнання його переможцем, з посиланням на які саме пункти Закону "Про публічні закупівлі"?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Спрощена закупівля здійснюється відповідно до статті 14 Закону. Перелік підстав для відхилення пропозицій та відміни спрощеної закупівлі визначений частинами тринадцятою та сімнадцятою статті 14 Закону.
Доброго дня.
У нас виникли непорозуміння з Державною Казначейською службою при трактуванні статей Закону України «Про публічні закупівлі» щодо порядку проведення спрощеної закупівлі. Нами було проведена процедура на закупівлю товару «Бойлер TESY GCV 10044 24D D06 TS2R або еквівалент» (Ідентифікатор закупівлі UA-2020-04-22-000307-b). 12.05.2020 року було обрано переможця процедури, направлено повідомлення про намір укласти договір. Договір підписали 15.05.2020, інформацію про укладання договору (дата, номер, тощо) опублікували на площадці DZO. Але. На етапі реєстрації договору в Держказначействі на повертають Договір з формулюванням: «недотримання вимог щодо оформлення поданих документів: Договір про закупівлю є нікчемним згідно п.4 ч.1 ст. 43 ЗУ «Про публічні закупівлі». А саме, Держказначейство вважає, що в при проведенні кожної спрощеної закупівлі ми повинні виконувати п.5 статті 33: «З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю».
Нас змушують розірвати договір. Як нам захистити наші права?
Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений частиною другою статті 7 Закону.
19.04.2020 вступив в силу ЗУ «Про публічні закупівлі» в новій редакції.
02.04.2020 року підприємство уклало договір на надання послуг на суму 39 тис. грн.
На даний момент у підприємства виникла необхідність укласти ще один договір по цьому ж предмету закупівлі на суму 39 тис. грн.
Як закуповувати послуги: дві суми плюсуються 39 тис. грн. та 39 тис. грн. і проводити спрощену процедуру на суму 39тис. грн. чи закуповувати відповідно до п.3 ст.3 нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» , оскільки сума не перевищує 50 тис. грн.?
Добрий день! Підкажіть дії УО у випадку: п.8 ст 14 Закону - подана 1 пропозиція, система її визначила за усіма крітеріями. Відповідно до п.5 ст.33 договір про закупівлю укладається не раніше, ніж через 10 днів. Якщо не було більше учасників і нема кому оскаржувати чи є сенс чекати 10 днів для укладення договору? Дякуємо.
Згідно кошторису на 2020 рік заплановано коштів по КЕКВ 3132 на 642424,00грн.,на суму 626924,11грн заключений 10.04.2020 та Звіт про договір про закупівлю опубліковано до 19.04.20 на кап.ремонт даху( роботи). Потім додаткова надано план на 283534,71грн.на цей же обьект,по цьому ж Так як це кап.ремонт даху ,є смета і експертиза на 962119,00грн.бажано щоб роботи проводив той самий підрядник, але електронна система не дає можливості вносити зміни до договору при збільшенні суми договору. Яку процедуру застосовувати до додаткої суми.