17.09.2021
Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі
Доброго дня, з постачальником у лютому 2021 року укладено договір на постачання природного газу на 2021 рік. У зв’язку з значною зміною ціни на природний газ протягом лютого – вересня 2021 року постачальником постійно направляються додаткові угоди на підвищення ціни. Після неодноразового підписання додаткових угод нами, як замовником прийнято рішення про розривання договору з даним постачальником. Чи можемо в подальшому укласти договір з тим самим постачальником за збільшеною ціною в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника.
17.09.2021
Запитання Тема: Інше
Доброго дня!
Відповідно до підпункту 94 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу надати роз'яснення щодо окремих норм права, що містяться в Законі України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).
Згідно з частиною десятою статті 11 Закону "рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою".
Відповідно до пункту 3 глави 1 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 (зі змінами) "організаційно-розпорядча документація, що є одним з класів управлінської документації, поділяється на:
- організаційну, що містить правила, норми, що визначають статус, компетенцію, структуру, штатну чисельність і посадовий склад установи, функціональний зміст діяльності установи та її підрозділів (положення або статут установи, положення про структурні підрозділи установи, посадові інструкції, штатні розписи, договори тощо);
- розпорядчу, що фіксує рішення нормативно-правового або організаційно-розпорядчого характеру з основних питань діяльності установи, адміністративно-господарських або кадрових (особового складу) питань (постанови, рішення, накази, розпорядження);
- інформаційно-аналітичну, що містить інформацію, на підставі якої приймаються певні управлінські рішення (акти, довідки, доповідні записки, заяви, пояснювальні записки, протоколи, службові листи тощо)".
Згідно з пунктом 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України "індивідуальний акт - акт (рішення) суб’єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк".
Прошу роз'яснити: чи належать до розпорядчих актів індивідуальної дії (індивідуальних актів) рішення уповноваженої особи особливого центрального органу державного управління, оформлені протоколом.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту частини десятої статті 11 Закону рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом.
Водночас оформлення протоколів уповноваженої особи здійснюється замовником самостійно у довільній загальноприйнятній у діловодстві формі, невідступаючи від положень законодавства, що урегульовують технічні аспекти складання документів.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення рішеня уповноваженої особи до розпорядчих актів індивідуальної дії (індивідуальних актів) .
17.09.2021
Запитання Тема: Предмет закупівлі
В додатку до оголошення про проведення спрощеної закупівлі визначені технічні та якісні характеристик до предмету закупівлі де замовник конкретно вказує, що саме він хоче закупити.
Чи може замовник або учасник, визначений переможцем такої закупівлі, ініціювати вказати в договорі інші характеристики предмету закупівлі ніж ті, що були вказані в оголошенні?
16.09.2021
Запитання Тема: Інше
Установі виділено кошти на поточний ремонт в обсязі 3 900,00 тис. гривень.
Чи буде порушенням чинного законодавства оголошення двох відкритих торгів: «Поточний ремонт жіночого відділення установи КНП за адресою: вул. Полтавська, 26» з очікуваною вартістю 2 500,00 тис. грн. та «Поточний ремонт хірургічного відділення установи КНП за адресою: вул. Полтавська, 26» з очікуваною вартістю 1 400,00 тис. гривень?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Водночас відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 Закону.
Отже, при здійсненні закупівель замовники керуються вартісними межами, встановленими в пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону з дотриманням положень частини 10 статті 3 Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.