14.07.2017
Запитання Тема: Виконання договору
Просимо надати роз’яснення щодо застосування законодавства, що регулює сферу державних закупівель, за наявності наступних обставин.
1) У 2016 році за результатами проведеної процедури відкритих торгів укладено договір на проведення будівельних робіт (від 07.06.2016) у якому зафіксовано, що договірна ціна – тверда, термін виконання – до 05.12.2016.
2) Під час виконання робіт, у наслідок непередбачуваних обставин, виникла необхідність у проведенні додаткових робіт не передбачених у початковому проекті. Проведено коригування проекту (проектно-кошторисної документації - ПКД), здійснено повторну державну експертизу ПКД, після чого, відповідно до абз.6 част.1 Закону України «Про публічні закупівлі», за результатами переговорної процедури закупівлі, укладено новий договір (від 22.12.2016) для виконання додаткових робіт на суму, що не перевищує 50% вартості головного договору. У договорі зазначено, що договірна ціна – тверда, термін виконання – 2016-2017 рр.
3) Зміна проектних рішень, проведення повторної експертизи, зміна етапів виконання робіт вплинули на термін виконання робіт по головному (первинному) договору: завершення робіт по ньому перенесли на наступний 2017 рік (до 31.07.2017);
4) Вартість асфальтобетону (ЩМА) закладена у головному договорі (від 07.06.2016) станом на сьогодні (червень 2017) є нижчою ніж ринкова у регіоні та від закладеної у відкоригованому проекті, що не дозволяє виконати роботи по ньому.
Вартість асфальтобетону (ЩМА) закладена у договорі на виконання додаткових робіт (від 22.12.2016) є актуальною станом на сьогодні (в межах поточних ринкових цін у регіоні), що дозволяє виконати роботи по даному договору у повному обсязі
5) Для можливості завершення робіт на об’єкті виникла необхідність у збільшенні вартості асфальтобетону (ЩМА), який використовується в первинному (головному) договорі на виконання будівельних робіт. Сума коштів на яку потрібно збільшити вартість асфальтобетону (ЩМА) по головному договору становить близько 170 тис.грн, при цьому загальна сума виконання договору не перевищить суми договору.
6) У головному договорі про закупівлю міститься пункт: «Тверда договірна ціна визначається на основі проектно-кошторисної документації та пропозиції конкурсних торгів, встановлюється незмінною на весь обсяг будівництва і не уточнюється, за винятком випадків, передбачених законодавством, що регулює сферу державних закупівель та іншим чинним законодавством».
Яким чином продовжити виконання робіт на об’єкті для можливості їх завершення у повному обсязі?
Письмовий запит щодо даного питання Вам було надіслано листом від 14.06.2017 № 2502-вих-1099.
20.01.2017
Запитання Тема: Допорогові закупівлі
Чи можна при здійсненні допорогових закупілель зазначати конкретну марку та маркіровку предмету закупівлі?
Наприклад, Замовник планує купити ПЕРФОРАТОР, саме Makita HR 2600, оскільки інструмент з такими параметрами підходить для виконання необхідних Замовнику робіт. Чи буде порушенням, якщо Замовник у оголошення (документації)зазначить конкретну назву предмета закупівлі: Перфоратор Makita HR 2600?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому у разі здійсненні допорогових закупівель з використанням електронної системи закупівель застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35.
Згідно з пунктом п’ятим Порядку одним з етапів проведення допорогової закупівлі є оголошення закупівлі. Про цьому відповідно до пункту 6 Порядку під час оголошення допорогової закупівлі замовник розміщує в електронній системі закупівель інформацію про предмет закупівлі.
У свою чергу, згідно з підпунктом 6.4 Порядку у вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на певну торговельну марку (знак для товарів і послуг) або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти прийматимуться у пропозиціях учасників допорогових закупівель.
15.11.2017
Запитання Тема: Предмет закупівлі
Добрий ранок! Не виходить визначити предмет закупівлі. Допоможіть, будь ласка, який 4-х значний код з ДК 021:2015 можна поставити на поточний ремонт приміщення. Короткий опис переліку послуги: демонтаж покриття даху, демонтаж дощок обрешітки, монтаж нового покриття, демонтаж і монтаж дверей, виготовлення цементної стяжки, покриття підлог плиткою, а також шпаклівка стін і фарбування і ще електромонтажні роботи. Узагальнити в один код не виходить (все на різних кодах), а якщо поставлю 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт - то буде порушення закону Мін.економ.розвитку. Як правильно вчинити? На який код поставити послугу - поточний ремонт?
09.02.2017
Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому статтею 35 Закону визначено умови і порядок застосування замовниками переговорної процедури закупівлі.
Реалізовуючи функції, передбачені пунктами 12, 13 частини першої статті 8 Закону, Мінекономрозвитку неодноразово надавало консультації з питань закупівель та узагальнені відповіді щодо застосування законодавства у сфері закупівель стосовно застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема у листах від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07, від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, а також у відповідях на запити №№ 16/2016, 35/2016, 86/2016, 99/2016, 133/2016, 134/2016, 153/2016, 191/2016, 198/2016, 234/2016, 248/2016, 6/2017 тощо. Водночас, на практиці виникають певні труднощі при застосуванні норм статті 35 Закону через неоднакове розуміння представниками замовників та контролюючих органів питання, щодо моменту (дати) початку переговорної процедури закупівлі.
Згідно із частиною першою статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. При цьому переговорна процедура закупівлі застосовується замовником виключно у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону, а вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи) відповідно до статті 11 Закону.
Виходячи зі змісту пункту 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі – це фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Водночас Законом не регулюється порядок і строки організації і проведення переговорів з учасником переговорної процедури закупівлі, в тому числі в порядок запрошення учасника (учасник) до участі у таких переговорах.
Відповідно до частини третьої статті 35 Закону за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір обов'язково безоплатно оприлюднюється на Веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення. При цьому договір про закупівлю за результатами переговорної процедури укладається у строки, визначені абзацом восьмим частини третьої статті 35 Закону, і підлягає оприлюдненню згідно із абзацом восьмим частини першої статті 10 цього Закону.
Водночас, як випливає із змісту пунктів 13, 28 частини першої статті 1, частин першої, третьої статті 10 Закону, застосування (проведення) переговорної процедури закупівлі не передбачає попередньої публікації інформації (оголошення) про проведення даної процедури закупівлі на Веб-порталі Уповноваженого органу. При цьому норми Закону не містять чітких вказівок щодо моменту початку переговорної процедури закупівлі.
У зв’язку з викладеним вище, просимо надати розгорнуту відповідь на наступне питання:
Який момент у часі (дату) слід вважати початком переговорної процедури закупівлі:
– прийняття тендерним комітетом (уповноваженою особою) рішення про вибір (застосування) переговорної процедури закупівлі, або
– запрошення учасника (учасників) до участі переговорах (переговорній процедурі закупівлі), або
– проведення (завершення) переговорів з учасником (учасниками) переговорної процедури закупівлі, або
– прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорів, або
– оприлюднення повідомлення про намір укласти договір на Веб-порталі Уповноваженого органу, або
– інший момент у часі?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на аналогічне звернення міститься у запиті 131/17, розміщеному на Інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0eb93469-1989-4d66-b2aa-8596c6d71c8b&lang=uk-UA
06.09.2018
Запитання Тема: Відкриті торги
Чи може співвиконавцем Переможця бути недержавна (суспільна) організація (фонд), яка зареєстрована на території України?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим, інформуємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 151/2016 та 596/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2840a682-dca4-4e04-b6d0-c3ee81debfc6&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ba7c168f-d80d-4c99-8876-1307c5e302c3&lang=uk-UA
У свою чергу, пунктом 29 частини першої статті 1 Закону визначено, що тендерна документація – документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. При цьому тендерна документація повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Питання встановлення вимоги тендерної документації про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації про суб'єктів господарювання, яких учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника, розглянуто в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації” розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
У свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
При цьому відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації.