Уповноваженою особою військової частини було оприлюднено технічну документацію на платформі е-тендер, яка містить таємну інформацію. Ця інформація тепер має відкритий доступ. Чи можливо приховати ці документи або всю закупівлю, або скасувати її, з вилученням всіх матеріалів з майданчику?

Замовником проведено процедуру закупівель відкритих торгів, за результатами якого укладено договір №308-09-21 від 21.09.2021 року на виконання будівельно-монтажних робіт. Згідно п. 11.7. Договору Замовник, при наявності бюджетних коштів на розрахунковому рахунку, протягом 10 (днів) робочих днів перераховує Генеральному підряднику аванс у розмірі не більше 30% від вартості річного обсягу Робіт за цим Договором, згідно Постанови КМУ від 04.12.2019 №1070. Згідно п. 11.9 Договору Генеральний підрядник зобов'язується, згідно з Постановою КМУ від 04.12.2019 №1070. використати одержаний аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів протягом 3 (трьох) місяців після одержання авансу. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми авансу повертаються Замовнику з нарахуванням відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнта 1,2 за кожний день прострочення. На виконання п. 11.7 Договору Замовником було перераховано попередню оплату (аванс) за договором в сумі, що не перевищує 30% від вартості річного обсягу Робіт за цим Договором. 24.02.2022 року на території України введено військовий стан у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (зі змінами про продовження строку дії військового стану). Торгово-промисловою палатою України в свою чергу було опубліковано листа від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Отже Замовником та Учасником з урахуванням об’єктивних обставин, що унеможливлюють виконання зобов’язань в строки передбачені Договором укладено Додаткову угоду №5 від 01.04.2022 року. В якій сторонами погоджено, викласти п. 11.9 Договору наступним чином: "11.9. Генпідрядник, згідно Постанови КМУ №1764 від 27.12.2001 р. (зі змінами), постанови КМУ від 04.12.2019 р. №1070 (зі змінами), з урахуванням обмежень визначених постановою КМУ від 22.07.2020 р. №641 (зі змінами) та відповідно до Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2022 року, зобов’язується використати одержаний аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу за виключенням періоду дії Указів Президента України про встановлення та продовження строку дії воєнного положення". Чи може вважається укладання додаткової угоди №5 від 01.04.2022 року порушенням вимог п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України "про публічні закупівлі", а саме внесено зміни до істотних умов Договору щодо продовження використання Генеральним підрядником сум попередньої оплати за відсутності документального підтвердження обставин, які б свідчили про неможливість своєчасного виконання зобов’язань за Договором.

При підготовці тендерної документації для закупівлі послуги з поточного ремонту приміщень виявилось, що хоча рішенням міської ради виділено кошти на поточний ремонт, але до проєкту рішення додавали зведений кошторисний розрахунок, який був додатком до комерційної пропозиції, для визначення приблизнї вартості послуг. І в цьому зведеному кошторисі передбачено 1,5 відсотки від вартості послуг з поточного ремонту для здійснення технічного нагляду. При проведенні поточного ремонту технічний нагляд є правом, а не обов!язком замовника. Скажіть будь ласка, чи може уповноважена особа самостійно виокремити із загальної суми виділеної на поточний ремонт 1,5 відсотка від вартості та провести окрему закупівлю послуг з технічного нагляду? Чи потрібно внести зміни в рішення міської ради та або в розрахунок до кошторису? Дякую

під час перебування у відпустці Уповноваженої особи, установа уклала і проплатила договір на суму 3000 грн. Зміни до річного плану оприлюднені не були. з дати укладення пройшло 3 тижні. Що робити в цьому випадку Уповноваженій особі? Оприлюднити зміни із порушенням строків, чи не робити з цим нічого?

Добрий день. Статтею 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) передбачено один із трьох способів визначення або призначення уповноваженої особи замовника. Разом з тим, у Примірному положенні про уповноважену особу, затвердженому наказом Міністерства економіки України (надалі - Мінекономіки) від 08.06.2021 № 40 та листі «Щодо організації закупівельної діяльності замовника» від 10.04.2020 за № 3304-04/24218-06 зазначено про те, що замовник може використовувати одночасно декілька способів для визначення різних уповноважених осіб. Під час організації Управлінням державної охорони України закупівельного процесу та визначення або призначення уповноважених осіб було використано одночасно два способи для визначення різних уповноважених осіб з урахуванням тенденції зростання закупівель та вузькопрофільної діяльності структурних підрозділів. Проте, на думку Рахункової палати, призначити (визначити) уповноважену особу можливо тільки одним із трьох способів, які визначені частиною першою статті 11 Закону, а у разі використання одночасно декількох способів є порушенням вимог Закону. З урахуванням вищевикладеного, прошу Вас, як Уповноваженого органу, дати роз’яснення щодо можливості одночасного застосування декількох способів при визначенні або призначенні уповноважених осіб замовника.