Меню

Консультації

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
15.10.2021
Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору
Що таке початковий договір?
Відповідь
28.08.2021
Запитання      Тема: Інше
Відповідно до абзацу четвертого частини 2 статті 1 Закон України «Про електронну комерцію» (далі – Закон) дія цього Закону не поширюється на правочини, якщо стороною правочину є орган державної влади або орган місцевого самоврядування в частині виконання ним функцій держави або місцевого самоврядування чи правочин вчиняється відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". На практиці таке визначення сфери дії закону призводить до неоднакового його тлумачення, а тому виникає питання, як саме суб’єкти господарювання мають розуміти зміст вказаної вище норми: - як два обмеження: окремо щодо поширення дії Закону на правочини, якщо стороною правочину є орган державної влади або орган місцевого самоврядування в частині виконання ним функцій держави або місцевого самоврядування та окремо щодо поширення дії Закону на правочини, які вчиняються відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", або - як одне обмеження, коли Закон передбачає дві різні умови, за яких він не поширює свою дію на правочини, стороною яких є орган державної влади або орган місцевого самоврядування: за умови, що такий орган вчиняє правочин в частині виконання ним функцій держави/місцевого самоврядування або за умови, що такий орган вчиняє правочин відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". Від вибору варіанту тлумачення частини 2 статті 1 Закон України «Про електронну комерцію» залежить, чи поширює вказаний Закон свою дію на правочини, які вчиняються відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" особами, які не є органами державної влади або органами місцевого самоврядування, адже в першому випадку обмеження поширюються на всі підприємства, установи та організації, (що дозволяє зробити висновок про заборону укладення електронних договорів через єдину електронну систему Prozorro), а в другому - обмеження поширюються лише на органи державної влади та органи місцевого самоврядування (що дозволяє укладення електронних договорів через єдину електронну систему Prozorro іншим суб’єктами). У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення, чи можуть бути укладені електронні договори страхування відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" із особами, які не є органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідь
27.08.2021
Запитання      Тема: Інше
Згідно з підпунктом 94 пункту 4 Положення про Міністерство економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, прошу надати роз’яснення з наступного питання. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України “органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”. Відповідно до пункту 1 глави 1 та пункту 1 глави 7 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 (зі змінами): - право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями; - посадові особи підписують документи в межах своїх повноважень, визначених у положеннях (статутах) установи, положеннях про структурні підрозділи, посадових інструкціях, розпорядчому документі про розподіл обов’язків між керівником та його заступниками тощо. У зазначених документах визначається також порядок підписання документів іншими особами в разі відсутності керівника установи та посадових осіб, які уповноважені їх підписувати. Право підписання документів може надаватися посадовим та іншим особам на підставі довіреності. Згідно з частиною першою статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі” “договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом”. Згідно з пунктом 3.1 Примірного положення про уповноважену особу, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 08.06.2021 № 40 “уповноважена особа може мати право на підписання договорів про закупівлю в разі надання замовником таких повноважень, оформлених відповідно до законодавства”. Відповідно до частини другої статті 238 Цивільного кодексу України “представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє”. Враховуючи вищезазначені норми права, прошу надати роз’яснення чи може керівник особливого центрального органу державного управління (далі - ОЦОДУ), який відповідно до Закону України про цей ОЦОДУ підписує угоди, що укладаються ОЦОДУ, делегувати (шляхом видання довіреності) уповноваженій особі (у розумінні пункту 35 частини першої Закону України “Про публічні закупівлі”) свої повноваження щодо підписання договорів про закупівлю. Інакше кажучи, чи не буде порушено норму права, зазначену у частині другій статті 238 Цивільного кодексу України, якщо керівником ОЦОДУ буде делеговано (шляхом видання довіреності) уповноваженій особі повноваження щодо підписання договорів про закупівлю, яке надано керівнику ОЦОДУ відповідно до Закону України про ОЦОДУ.
Відповідь
02.08.2021
Запитання      Тема: Відкриті торги
Тендерною документацією (відкриті торги тендер ID: UA-2021-06-17-007462-c) та проєктом оприлюдненого у складі тендерної документації договору встановлено чіткий термін надання послуг до 30.07.2021р., а строк дії договору до 31.12.2021р. Проте, в звязку з продовженням строку розгляду тендерної пропозиції ТОВ "Лангейт" на даний час триває період оскарження до 09.08.2021р., а тому, укласти даний договір та надати послуги Замовнику до 30.07.2021р. фактично вже є не можливо. Запитання: Чи буде правомірним укладання даного договору в якому буде вказана дата надання послуг до 30.07.2021р. з одночасним укладанням додаткової угоди з продовженням надання послуг до 30.08.2021р.? Підставва: продовженням Замовником строку розгляду тендерної пропозиції, що призвело до закінчення строку в який Виконавець мав би надати послуги.
Відповідь
20.07.2021
Запитання      Тема: Інше
12.04.2021р. за результатами проведеної процедури спрощеної закупівлі (Ідентифікатор закупівлі UA-2021-03-05-000837-a) між УЖКГ (далі за текстом – Замовник) та ФОП Томковід О.В. (далі за текстом – Підрядник) укладено Договір підряду №80 від 12.04.2021 р. на виконання робіт «Капітальний ремонт вимощення житлового будинку №94 по пр. Східний» ДК 021:2015-45453000-7 [Капітальний ремонт і реставрація], КЕКВ 3131. За результатами виконання вказаного Договору Підрядником було встановлено, що об’єм робіт за зазначеним об’єктом має бути збільшено, оскільки Автором проекту та відповідно Замовником робіт не було враховано дев’ять погонних метрів вимощення житлового будинку №94 по пр. Східний. За вимогами чинного у сфері будівництва законодавства Підрядником було вжито заходів щодо внесення змін до проектно-кошторисної документації та узгодження таких змін з особою, що здійснює технічний нагляд за вказаним об’єктом, Автором проекту. Таким чином за даним об’єктом виникли додаткові аналогічні роботи які не були враховані Замовником в Договорі підряду від 12.04.2021 р. №80 на виконання робіт «Капітальний ремонт вимощення житлового будинку №94 по пр. Східний». Проте, такі додаткові роботи мають бути відображені у Договорі підряду, укладеному за результатами спрощеної процедури закупівлі. Як виходить з умов укладеного Договору від 12.04.2021 р. № 80 істотні умови Договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, окрім випадків передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». При цьому, у відповідності до ч. 5 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується Замовником як виняток у разі, в тому числі, якщо після укладення Договору про закупівлю у Замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному Договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Враховуючи вищевказане, рошу надати роз’яснення та інформацію щодо можливості укладення нового Договору про закупівлю з ФОП Томковід О.В. (підрядника за первісним договором), за результатами переговорної процедури у разі якщо після укладення Договору про закупівлю (спрощена закупівля) у Замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт – дев’ять погонних метрів вимощення житлового будинку №94 по пр. Східний.
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json