Ситуація 1. Прошу надати консультацію щодо наступного питання. У період з квітня по грудень 2020 року Замовник мав підписаний Договір з Виконавцем на надання послуг. На час проведення закупівлі на 2021 рік для забезпечення безперервності надання послуг Виконавцем Замовником було продовжено дію договору з Виконавцем відповідно до норм статті 41, ч. 6 ЗУ «Про публічні закупівлі» на строк достатній для проведення закупівлі. При цьому Замовником було визначено кінцевий строк надання послуг березень 2021 року, але в будь-якому випадку не пізніше дати укладання Замовником, за результатами проведення процедури закупівлі, договору з переможцем закупівлі. У лютому 2021 року за ініціативи Замовника договір з Виконавцем було розірвано. Оскільки процес закупівлі все ще триває Замовник вирішив скористатися нормою Закону України «Публічні закупівлі» статті 40 частини 2 пунктом 3 «Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Застосування переговорної процедури закупівлі в такому випадку здійснюється за рішенням замовника щодо кожного тендера». Питання: 1) при застосуванні статті 40 частини 2 пункта 3 строк надання послуг в межах застосування переговорної процедури має відповідати строку надання послуг, зазначеного в основному договорі від 2020 року (тобто до 31 березня 2021 року) чи на строк достатній для проведення закупівлі (травень 2021 року)? 2) сума договору в межах проведення переговорної процедури має не перевищувати 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника або ж 20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності)? У разі продовження строку договору, який перевищує кінцевий строк, вказаний в основному договорі чи можна це вважати істотною зміною Договору? Які наслідки для Замовника, якщо договір буде продовжено на строк, який перевищує вказаний в основному договору? Ситуація 2. Прошу надати консультацію щодо наступного питання. У період з квітня по грудень 2020 року Замовник мав підписані Договори з Виконавцями на надання послуг. На час проведення закупівлі на 2021 рік для забезпечення безперервності надання послуг Виконавцем Замовником було продовжено дію договорів з Виконавцями відповідно до норм статті 41, ч. 6 ЗУ «Про публічні закупівлі» на строк достатній для проведення закупівлі. При цьому Замовником було визначено кінцевий строк надання послуг березень 2021 року, але в будь-якому випадку не пізніше дати укладання Замовником, за результатами проведення процедури закупівлі, договору з переможцем закупівлі. В ході проведення закупівлі та процесі переоголошення торгів Замовник передбачає, що до 31 березня закупівля не відбудеться та є можливим переривання надання послуг. Питання: 1) чи може Замовник додатково продовжити строк дії договору достатній для проведення закупівлі на строк до 31 травня 2021 року (строк, достатній для проведення закупівлі) в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в 2020 році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку? 2) Чи можна такі дії кваліфікувати, як зміна істотних договору та які наслідки для Замовника?

Відповідно до п.7 ч.1 ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника. Питання: Як офіційно здійснювати перевірку пов’язаності осіб під час проведення процедур закупівлі? Чим користуватись?

Чи необхідно оприлюднювати додаткову угоду щодо зміни істотніх умов договору в системі прозоро після укладання угоди за результатами допорогової закупівлі?

Добрий день! При головному розпоряднику створено тендерний комітет.В структурі розпорядника знаходяться різні установи(бібліотеки,музичні школи,музей,художня галерея та інші).Договори укладає кожна установа окремо в особі директора установи на підставі наданого доручення головним розпорядником.В зв'язку з великою кількістю договорів,покласти обов'язки по оприлюдненню і додатків до річного плану, і звітів про укладені договори на секретаря тендерного комітету на практиці є неможливим. При кожному закладі створено комітет допорогових закупівель,затверджено Положення про допорогові закупівлі,в якому виначено обов'язок оприлюднення звіту про укладений договір комітетом допорогових закупівель при кожній установі.При цьому ми розуміємо,що відповідальність за повноту та достовірність оприлюдненої інформації несуть голова та секретар тендерного комітету.З 2018 року при кожній установі створено тендерний комітет і це питання вирішено.Просимо надати відповідь на питання:чи були правовими наші дії до 2018 року,коли звіти про укладені договори оприлюднювали комітети по допороговим закупівлям при кожній установі,а не тендерний комітет при головному розпоряднику.Дякую.

До міського голови письмово звернувся голова Спостережної ради, яка створена рішенням Нікопольської міської ради для участі громадян міста у місцевому самоврядуванні для ефективної взаємодії між владою та громадою з питання: включення до складу тендерних комітетів виконавчих органів міської ради членів Спостережної ради,як інших осіб Замовника. Члени Спостережної ради в трудових правовідносинах з Замовниками не перебувають. Чи можуть члени Спостережної ради входити до складу тендерних комітетів виконавчих органів Нікопольської міської ради?