01.11.2019
Запитання Тема: Інше
На торгових площадках не розрізняється поняття «очікуваної вартості» та «критерію оцінки пропозицій» в частині включення/не включення податку на додану вартість. Якщо предмет закупівлі підлягає оподаткуванню ПДВ, то відповідно при розміщенні Замовником інформації про очікувану вартість необхідно (обов’язкове для заповнення) зазначити відмітку «з ПДВ». В такому випадку в системі PROZORRO та в ЗВІТІ проти ціни пропозицій буде зазначено наступне: UAH з ПДВ.
При одночасній участі в процедурі закупівлі учасників платників ПДВ та не платників ПДВ, виникає ситуація, що проти ціни пропозиції учасника – не платника ПДВ в системі PROZORRO та в ЗВІТІ проти ціни пропозицій буде зазначено наступне: UAH з ПДВ – що не відповідає дійсності.
Приклад:
Очікувана вартість закупівлі 500 000,00 тис. грн. із зазначенням відмітки «з ПДВ»
Ціна тендерної пропозиції учасника – платника ПДВ: 400 000,00 грн. з ПДВ.
Ціна тендерної пропозиції учасника – не платника ПДВ: 350 000,00 грн. без ПДВ.
В системі PROZORRO та в ЗВІТІ проти ціни пропозицій буде зазначено наступне:
Ціна тендерної пропозиції учасника – платника ПДВ: 400 000,00 UAH з ПДВ.
Ціна тендерної пропозиції учасника – не платника ПДВ: 350 000,00 UAH з ПДВ.
Переможцем
За результатами оцінки електронною системою закупівель найбільш економічно вигідною буде визнана пропозиція, що подана учасником – не платником ПДВ з 350 000,00 UAH з ПДВ (це й повинно бути ціною договору), тоді як фактична ціна пропозиції такого учасника 350 000,00 грн. без ПДВ.
Наслідком цього, є недотримання приписів статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» ,згідно якої умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Чи правомірними будуть дії замовника, в частині укладання договору з переможцем - – не платником ПДВ по ціни «без ПДВ», тоді як в системі PROZORRO та в ЗВІТІ проти ціни такого переможця буде зазначено: UAH з ПДВ
Також, прошу повідомити, чи існують рекомендації яким чином забезпечити рівну участь в одній процедурі учасників платників ПДВ та не платників ПДВ.
09.10.2017
Запитання Тема: Зміна істотних умов договору
У зв'язку із реорганізацією територіальних органів, управління в районах були приєднані до Головного управління в області. В результаті всі витрати на оплату комунальних послуг ( електроенергія, газопостачання) "лягли" на плечі Головного управління. Є ймовірність, що за наступні три місяці, ми перевищимо поріг 200 тис. по кожному коду ДК. Як правильно вчинити: оголошувати відкриті торги, чи можна рішенням тендерного комітету вирішити укласти прямий договір у зв'язку із непередбачуваними обставинами - реорганізацією?
28.10.2018
Запитання Тема: Планування закупівель
Добрий вечір!
Досить довго вивчав нормативну документацію, але так і не знайшов відповідь, який нормативний документ визначає кінцеві дати затвердження річного плану закупівель бюджетних організацій?
Фактично: Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (далі - веб-портал Уповноваженого органу) протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану або змін до нього.
Питання: Коли саме наступає "День затвердження річного плану" - до (листопада, грудня, січня)? Та саме яким документом регламентується строки затвердження річних планів.
Наприклад, коли будуть затвердженні річні плани закупівель на 2019 рік?
Може я чогось не розумію, але напевно спочатку планування, потім затвердження плану закупівель, і я так думаю, що не тільки тендерним комітетом бюджетної організації, а й після затвердження річного плану закупівель ще й виконавчою владою, потім бюджет виходячи з запитів бюджетних організацій, і тільки потім публікація річного плану закупівель в системі Прозорро.
Це регламентується нормативними документами? Якщо так, то якими?
Буду дуже вдячний за допомогу!
03.03.2017
Запитання Тема: Відкриті торги
В разі прийняття рішення АМКУ про зобов’язання Замовника скасувати рішення про відхилення пропозиції Учасника №1 та визнання переможцем Учасника №2 та фактичного виконання Замовником рішення АМКУ та скасування своїх попередніх рішень, чи проходить процедура оцінки (кваліфікації) заново, що передбачає повторну оцінку пропозицій Учасника №1 протягом строку згідно ч.4 ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі» ?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною восьмою статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону.
Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
При цьому рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина 12 статті 18 Закону).
26.05.2017
Запитання Тема: Інше
На питання щодо умов застосування підстави передбаченої п. 3 ч. 4 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (якщо предметом закупівлі є товари, що закуповуються для перепродажу третім особам, за умови, що замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів та інші суб'єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж за тих самих умов, що і замовник) отримана консультація, що відповідь на питання міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”.
Просимо повідомити яким саме розділом/абзацом вказаного листа керуватися у випадку закупівлі продукції для реалізації в закладах громадського харчування, у тому числі сировини для приготування страв?
Відповідь
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , у абзаці четвертому якого указано, що дія Закону додатково не розповсюджується на випадки, передбачені частиною четвертою статті 2 Закону для замовників, які здійснюють діяльність у окремих сферах господарювання.
При цьому повідомляємо, що до компетенції Міністерства не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери публічних закупівель та віднесення випадків, зазначених у зверненнях заявників, до таких, на які не поширюється дія Закону у конкретних випадках.