Під час розкриття пропозицій конкурсних торгів замовником перевіряється наявність чи відсутність усіх необхідних документів. Відповідно до статті 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України. На сьогодні Україна є учасницею окремих міжнародних договорів, якими скасоване будь-яке додаткове засвідчення офіційних документів, що подаються до установ держав-учасниць такого Договору. На сьогодні діють Договори про правову допомогу між Україною та Республікою Білорусь, Азербайджанською Республікою, Республікою Узбекистан, Російською Федерацією, Республікою Казахстан, Республікою Вірменія, Республікою Молдова, Республікою Грузія та Туркменістаном, Литовською Республікою, Естонською Республікою, Латвійською Республікою, Чеською Республікою, Угорською Республікою, Республікою Польща тощо. В той же час такі довіреності часто є недосконалими і потребують уточнення, наприклад: 1. Оформлені в довільній формі без бланку юридичної особи, що унеможливлює перевірку їх автентичності. 2. Не містять інформації, яка дозволила б чітко визначити уповноважений орган (особу), який її видав, та встановити, на підставі яких повноважень діяв такий орган (особа), оскільки підписання довіреності директором (виконавчим директором) юридичної особи не підтверджує наявність в нього повноважень на вчинення відповідної довіреності від імені юридичної особи. 3. Не є нотаріально завіреними навіть у випадку передоручення 4. Є занадто загальними і не містять конкретизованого переліку повноважень уповноваженої довіреністю особи (наприклад, право представляти інтереси юридичної особи в торгах, конкурсах ДП «НАЕК «Енергоатом» на закупівлю запчастин з правом надання комерційних пропозицій та укладання договорів). За результатами аналізу такої довіреності нерідко виникають сумніви в тому, що пропозиція конкурсних торгів підписана належною особою, а також щодо обсягу наданих учаснику торгів повноважень. Часто неможливо достовірно визначити, чи є учасник представником підприємства-виробника, чи посередником. Крім того, такий документ як довіреність, свідчить про надання Довірителем повноважень Довіреній особі діяти від інтересах Довірителя. Часто вказується: діяти в інтересах Довірителя, але від свого імені (від імені Повіреного). Часто існують ситуації, коли у відкрих торгах є два учасники які представляють на підставі довіреності інтереси одного представника. Тобто, обоє учасників діють в інтересах одного виробника хоча і від свого імені. В даному випадку визначальним фактором є інтерес. Саме інтерес є рушійною силою конкуренції. Таким чином, на наш погляд в даному випадку не забезпечується принцип добросовісної конкуренції серед учасників та принцип максимальної економії та ефективності. З урахуванням зазначеного, просимо надати роз’яснення (рекомендації) щодо: − процедури уточнення суб’єктності (компетенції) учасників конкурсних торгів, повноваження яких підтверджені довіреністю іноземної держави, у разі виникнення сумнівів в достовірності наведених в довіреності відомостей чи необхідності її конкретизації; − правових підстав для відхилення пропозиції учасника конкурсних торгів у разі виникнення сумнівів, що пропозиція підписана належною особою, через наявність зауважень до довіреності такого учасника; - дій замовника в разі прийняття участі у відкритих торгах двох учасників (посередників) які діють на підставі довіреності від одного виробника, в яких вказано, що учасники діють в інтересах виробника? Чи є це підставою для відміни торгів у зв'язку із фактичною участю одного виробника?

Доброго дня. Якщо в тендерній документації вимагається документальне підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів з наданням підтверджуючих документів (копією договору та/або копією видаткової накладної та/або оригіналом листа-відгука контрагента). Але ФОП, який розпочав свою діяльність з 01.01.2018 або вперше приймає участь в публічних закупівлях не має можливості надати вищевказаний документ. У видатку відхилення тендерної пропозиції такого учасника, це може розцінюватися як дискримінація учасника. Чи достатньо буде надання учасником листа-роз'яснення щодо ненадання підтверджуючого документа, та яким нормативним актом регламетовано??? Дякуємо.

У 2018 році школою було закуплено послугу з організації шкільного харчування учнів пільгової категорії на суму до 200 тис. грн., у звязку з чим тендерні процедури не застосовувались. Однак, для закупівлі такої послуги в 2019 році необхідно проводити відкриті торги. Так, у січні 2019 року було оголошено тендер, однак останній не відбувся оскільки переможець торгів відмовився від укладення договору. А інший учасник не відповідає кваліфікаційним вимогам. Однак, учні пільгової категорії не можуть залишитись без гарячого харчування. На цій підставі прошу надати розяснення: - чи можливо продовжити дії договору 2018 року, умовами якого це передбачено, якщо торги ще проведено; - чи поширюються на договір 2018 року вимоги ЗУ "Про публічні закупівлі"; - як можливо здійснити закупівлю цієї послуги на січень 2019 року, якщо відкриті торги відмінено через поведінку учасників? Яким чином можливо забезпечити гарячим харчуванням учнів пільгової категорії до моменту проведення тендеру?

Просимо роз'яснити стосовно застосування норми Закону.. щодо дотендерної вартості закупілі послуг на виконання НДР в 200 тис.грн. для організаціїї-співвиконавця в рамках торгів, що вже відбулися. Чи потрібно переможцю тендерної закупівлі оголошувати тендер на закупівлю послуг на виконання НДР сторонньою організацією, якщо її вартість перевищує 200 тис.грн. Якими нормативними актами це обумовлено?

Відділом освіти проведені торги по закупівлі обладнання. Учасник завантажив до кінцевого строку подання тендерних пропозицій тендерною пропозицію з ціною 900 600,00 грн. з ПДВ, але за результатами оцінки (в ході аукціону була запропонована інша ціна пропозиції) визначена найбільш економічно вигідною пропозиція з ціною 944 999 грн з ПДВ. Між Відділом освіти та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ був укладений договір на суму 944 999, 00 грн. з ПДВ та була укладена додаткова угода до договору, Сторони домовилися зменшити ціну за одиницю товару згідно п.5 ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 6.2.6. договору. Сума цього договору становить 900 600,00 грн. з ПДВ. Чи були правомірні дії Замовника.