Пунктом 61 Прикінцевих положень Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено що замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує: у 2024 році - 20 відсотків; Даним пунктом встановлено також методику розрахунку ступеню локалізації виробництва з собівартості товару. Під час подання заявки про внесення товару до переліку локалізованих, надається калькуляція розрахунку ступеню локалізації виробництва товару. (врегульовано ПКМУ № 861 від 02.08.2022р.) за якою розраховується відсоток локалізації виробництва товару в Україні. Складовою цих розрахунків є: МВ - митна вартість сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових, імпортованих на митну територію України виробником для виробництва товару, що є предметом закупівлі, гривень; Згідно статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно статті 50 Кодексу – відомості про митну вартість товарів використовується для нарахування митних платежів, і відповідно не може входити до митної вартості. Відповідно, це буде сума сплачена за товар та сума витрат на транспортування товару. З митної вартості товару буде визначено рівень мита який має бути сплачений імпортером (постачальником) до державного бюджету та врахований як витрати при визначенні його собівартості, і відповідно мають бути відображені в калькуляції яка подається під час внесення товару до переліку локалізованих, як це передбачено Законом України «Про публічні закупівлі» та Порядком підтвердження ступеню локалізації виробництва товарів (ПКМУ № 861 від 02.08.2022р.). Враховуючи, що відповідна сума мита на товар включається у собівартість як витрати виробника в Україні, просимо надати пояснення до якої статті витрат з наявних в калькуляції наданої в додатку 2 до Порядку підтвердження ступеню локалізації виробництва товарів (ПКМУ № 861 від 02.08.2022р.), виробник має включати митні витрати з ввезеного імпорту який є складовою частиною виробленого у подальшому товару на території України якщо в графу МВ – вноситься митна вартість товару без суми мита на нього.

Учасник процедури закупівлі оскаржив рішення Замовника про відхилення його тендерної пропозиції до АМКУ. АМКУ прийняв рішення зобов'язати Замовника скасувати своє рішення. Інший Учасник процедури закупівлі звернувся з позовною заявою до Київського окружного адміністративного суду з оскарженням рішення АМКУ. Чи зупиняє перебіг строку виконання рішення АМКУ оскарження Учасника процедури закупівлі до Київського окружного адміністративного суду. Ідентифікатор процедури закупівлі: UA-2024-02-14-003015-a

Уточніть, будь ласка, про які саме гарантії, кредити та гранти йдеться в пп 19 п 13 Особливостей? Це допоможе запобігти довільному тлумаченню цієї норми замовниками.

26.04.2023 оголошено про проведення відкритих торгів на капітальний ремонт об’єкту водопостачання. Згідно з ТД строк виконання робіт згідно договору, 01.09.2023. У зв’язку з розглядом АМКУ скарг на рішення уповноваженої особи та повторною кваліфікацією одного із учасників, договір між Замовником та Підрядником. укладено лише 27 вересня 2023, на загальну суму 4 607 964 грн.. У зв’язку з чим додатковою угодою № 1 до Договору строк виконання робіт продовжено до 31.12.2023 року. Вже 20.12.2023 року відповідно до Додаткової угоди № 3 до договору з урахуванням п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», пп. 4 п. 19 постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 Особливостей, та пп. Умов самого договору, строк виконання робіт та строк дії договору продовжено до 29.02.2024 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань. У зв’язку з закінченням бюджетного року загальна сума Договору на 2023 рік становила 2 527 785,00 грн. Сума залишку перенесена на 2024 рік та складала 2 080 179,00 грн. (т.б. приблизно 45% договору). Чи правомірні дії замовника у цьому випадку? Чи необхідно у цій ситуації застосовувати ч.6 ст. 41 Закону?

В межах господарської діяльності товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) планує укладання трьохстороннього договору про надання послуг з проведення практичної (льотної) підготовки пілотів між наступними сторонами: Сторона 1 – Замовник (державний навчальний заклад, зацікавлений в отриманні послуги, та який має відповідні кошти, виділені для цієї підготовки з Державного бюджету), та Сторона 2 – Виконавець (ТОВ, яке має відповідну компетенцію в цій галузі, документально підтверджену державним уповноваженим органом в галузі авіації), та Сторона 3 – Орендодавець повітряного судна (фізична особа – підприємець, яка є власником повітряного судна відповідного типу і надала згоду на його використання в цілях договору). Джерелом фінансування договору є кошти Державного бюджету. Зміст договору чітко визначає розподіл прав та обов’язків між Сторонами. Також договором визначено, що відповідальність за досягнення мети договору (навчання пілотів) покладається на Виконавця, і відповідні кошти за надані послуги (за винятком коштів за оренду повітряного судна), надходять на його рахунок. Кошти за оренду повітряного судна мають перераховуватись на рахунок Орендодавця. З огляду на той факт, що з одного боку Стаття 626 та інші положення Цивільного кодексу України ніяким чином не обмежує кількість учасників договору, а з іншого боку, Закон України «Про публічні закупівлі» чітко не визначає можливість укладання тристоронніх договорів, при підготовці до укладання цього договору у Сторін виникли наступні питання: 1. Чи відповідає укладання такого трьохстороннього договору про надання послуг, вимогам положень Закону України «Про публічні закупівлі»? 2. Чи не виникає будь-яких протиріч або порушень при фінансуванні такого трьохстороннього договору про надання послуг коштами Державного бюджету?