Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

Порядок визначення предмету закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).

Так, Порядком установлено, що положення абзаців першого і третього пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються до 31 грудня 2016 року.

При цьому Згідно з Порядком положення абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються з 01 січня 2017 року.

Таким чином, при визначенні предмету закупівлі замовникам необхідно керуватись вимогами Закону та Порядку.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

У свою чергу, згідно з абзацом другим статті 17 Закону переможець торгів повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої статті 17 Закону у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір.

При цьому перелік підстав відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним.

Так, відповідно до абзацу третього пункту другого частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо переможець не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону.

Разом з тим статтею 38 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Частиною другою статті 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація. Згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону).

Таким чином, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.

Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, учасник подає замовнику тендерну пропозицію щодо предмета закупівлі або його частини (лота), відповідно до вимог тендерної документації.

При цьому кожна фізична/юридична особа має право звернення за роз’ясненням щодо положень тендерної документації, виходячи зі змісту частини першої статті 23 Закону.

Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним.

Зокрема відповідно до пункту четвертого частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.

Крім того, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, у тому числі щодо положень тендерної документації або прийнятих рішень, керуючись статтею 18 Закону.

Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

    Шановний користувачу, Закон України “Про здійснення державних закупівель” (далі - Закон) встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

   Виходячи зі змісту статей 18 та 23 Закону, учасник процедури закупівлі, який вважав, що вимоги документації конкурсних торгів не відповідають вимогам законодавства або рішення, дії чи бездіяльність замовника щодо процедури закупівлі суперечать законодавству у сфері державних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, мав право звернутися до замовника за роз’ясненнями щодо документації конкурсних торгів та/або щодо внесення змін до неї, та/або оскаржити положення документації конкурсних торгів до органу оскарження (Антимонопольного комітету України) або до суду, ураховуючи статтю 124 Конституції України.

     При цьому,  ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, норми Закону та Положення про Мінекономрозвитку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери державних закупівель у конкретних випадках.

   Водночас звертаємо увагу, що 01.08.2016 введений в дію Закон України “Про публічні закупівлі”, статтею 23 якого передбачено можливість фізичної/юридичної особи звертатись до замовника стосовно роз”яснень щодо тендерної документації та щодо внесення до неї змін.